Зміст теми: Основні гастроентерологічні синдроми.
Розлади апетиту:
булемія: посилення апетиту:
анорексія: послаблення апетиту навіть до повної відсутності;
перекручення – пристрасть або відраза до яких-небудь продуктів (при хрон. атрофічному гастриті та анеміях);
Біль в животі:
локалізація,
чинники виникнення,
характер,
ірадіація,
фактори посилення та ослаблення болю,
зв'язок болю з іншими проявами захворювань органів травлення;
Диспепсичний синдром:
шлункова диспепсія (відчуття неприємного присмаку у роті, переповнення шлунка – тяжкість і дискомфорт у надчеревній ділянці після їжі, печія, нудота, блювання);
кишкова диспепсія (нестійкість випорожнень – пронос або закреп, метеоризм, бурчання і переливання в животі):
втрата апетиту та схуднення.
Порушення моторної функції органів травлення
Синдроми порушення моторної функції стравоходу:
дисфагія - утруднення проходження харчової грудки по стравоходу;
регургітація – закид харчової грудки в ротову порожнину або носоглотку;
печія - ,пекучий загрудинний дискомфорт, що виникає при порушенні моторної функції нижньої третини стравоходу та його нижнього сфінктера;
Сидроми порушення моторної функції шлунка:
прискорення або уповільнення спорожнювання шлунка;
шлункова диспепсія,
гастростаз, блювота,
нудота,
Синдроми порушення моторної функції тонкої кишки – діарея
Синдроми порушення моторної функції товстої кишки – закріп
Синдроми порушення моторної функції (дискінезія) жовчного міхура та жовчовивідних шляхів
Синдром порушення травлення та всмоктування (мальдігестія та мальабсорбція)
порушення внутрішньопорожнинного переварювання білків та жирів;
порушення всмоктування вітаміну В12 та іонізованого заліза;
вторинні порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів та водорозчинніх вітамінів, електролітів;
порушення пристінкового травлення вуглеводів;
пошкодження внутрішньоклітинного транспорту основних класів харчових речовин;
порушення відтоку лімфи із лімфотичних колекторів тонкої кишки;
Клінічні прояви мальдігестії та мальабсорбції (діарея, метеоризм, зниження маси тіла, анемія, полівітамінна недостатність, електролітні порушення)
Симптоми та синдроми ураження печінки:
гепатомегалія (збільшення печінки);
гепато-лієнельний синдром (збільшення печінки в сполученні із збільшенням селезінки);
жовтяниця - забарвлення слизових оболонок та склер в жовтий кольор, обумовлений дисбалансом між утворюванням та виведенням білірубіну;
портальна гіпертензія – підвищення тиску в басейні воротної вени;
асцит – накопичення рідини в черевній порожнині;
печінкова недостатність – порушення основних функцій печінки;
Анемічний синдром
виникає при порушенні всмоктування вітаміну В12 та заліза (хронічний гастрит, виразкова хвороба, синдром мальабсорбції та мальдігестії, цироз печінки)
Астено-вегетативний синдром
характеризується слабкістю, підвищеною стомлюваністю, порушенням сну, зниженням працездатності, головним болем. Спостерігаються перепади артеріального тиску, тахі- або брадикардія, гіпергідроз, червоний дермографізм, порушення нейроендокринної функції. Характерний для всіх гастроентерологічних захворювань
Астено-невротичний синдром
характеризується психоемоційною лабільністю, дратівливістю, нервозністю, іпохондрією, замкнутістю, апатією, депресією, різким схудненням. Поява цього синдрому свідчить про прогресування симптоматики соматичного захворювання. Характерний для всіх гастроентерологічних захворювань.
Геморагічний синдром
пов'язаний з виразковими процесами на слизових оболонках травного тракту, а також бутиоднією із ознак печінкової недостатності. Клінічні прояви бувають від мікро- до масивних кровотеч (носові, шлунково-кишкові – блювання кров’янистими масами («кавова гуща», heamothemesis) та дьогтеподібні випорожнення (melena) або з варикозно розширених вен стравоходу, шлунку та гемороїдальних). Лабораторні ознаки: зменшення кількості і зміна функціональних властивостей тромбоцитів, зменшення вмісту чинників згортання крові (ІІ. VI, VII).
Запальний синдром
виявляється у вигляді езофагіту, гастриту, дуоденіту, ентериту, коліту з відповідними клінічними, об’єктивними, лабораторними та інструментальними виявами, що залежать від локалізації патологічного процесу.
Синдром порушення секреторної функції шлунка:
виявляється у вигляді гіпо- або гіперсекреції шлунка.
До тривожних симптомів відноситься так званий «гострий живіт». Терміном «гострий живіт» позначають клінічний симптомокомплекс, що розвивається при ушкодженнях і гострих захворюваннях черевної порожнини.
Завданням первинної діагностики, яке зазвичай проводиться поза стаціонаром (вдома або в поліклініці), є розпізнавання небезпечної ситуації.
Слід пам'ятати, що „гострий живіт” не є діагнозом, а є показанням до термінової госпіталізації.