Тема 2. Проблема істинності знань.

Пізнання і знання. Істинність як визначальна характеристика знання. Істина як мета, процес і результат пізнання. Характеристика істини. Об’єктивність і конкретність істини. Абсолютне і відносне в істині. Абстрактне і конкретна істина. Істина, віра, переконанняя. Істина як спосіб самовизначення людини. Суще і належне в істині. Істина і правда. Істина і справедливість. Форми істини гносеологічна, логічна, духовно-практична.

Концепції істини. Кореспондентська теорія істини. Прагматичні концепції істини. Поняття істини в марксизмі. Аналіз постмодерністського заперечення істини. Догматизм і релятивізм як неадекватне пізнання. Проблема заблудження в пізнанні. Істина і омана. Дезінформація і фальсифікація в медицині і фармації як гносеологічна і моральна-правова проблема. Критерії істини: очевидність, загальнозначимость, конвенціональність, корисність, цілісність. Специфіка застосування вказаних критеріїв в медицині. Істинність і зрозумілість. Критерії і ступені розуміння.

Тема 3. Методологія наукового та науково-медичного і соціального пізнання.

Специфіка наукового пізнання: особливості предмета, цілей, засобів, методів і результатів. Мова науки. Специфіка суб’єкта наукової діяльності. Структура і логіка наукового пізнання. Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання, критерії їх розмежування.

Історична динаміка наукового пізнання. Етапи: класична, посткласична наука, наукові революції як перебудова концептивних підстав науки. Іновації і традиції в розвитку науки. Поняття наукової парадигми. Наукова революція як зміна наукових парадигм. Наукова революція в медицині і формації кінців ХХ поч.. ХХІ ст., як перехід від механістично-аналітичної, до холістично-синергетичної парадигми.

Методи і форми наукового пізнання. Поняття наукового методу та методології. Конкретність і цілісність істини як ідеал наукового пізнання.

Форми і методи емпіричного пізнання: науковий факт, спостереження опис, порівняння експеримент. Експеримент і спостереження в медицині – гносеологічні та етико-юридичні проблеми. Критика приладного фетишизму.

Теоретичний рівень наукового пізнання. Форми теоретичного в пізнанні: проблема, гіпотеза, ідея, теорія. Функції теорії. Проблема побудови-загальної медичної теорії. Інтегральна – системна медицина, як альтернатива сучасній вузько спеціалізованій медицині. Основні концепції побудови загально-медичної теорії: концепція хвороб цивілізації, етіологічні підходи, вчення Сель”є про стрес, адаптаційний синдром, холістична медицина. Роль гіпотези, передбачення і прогнозування в науково медичній теорії і клінічному мисленні. Методи теоретичного пізнання: аксіоматичний, гіпотетико-дедуктивний, генетичний. Логічні і гносеологічні проблеми формалізації та комп’ютерного моделювання в діагностиці і лікуванні хвороб. Методи соціально-гуманітарного пізнання. Специфіка пізнання світу людської суб’єктивної в системі лікар-хворий, лікара-колега, лікар-родина хворого. Способи конструювання і пізнання особистісного мислення життєвого світу хворого: емпатія, вчування, розуміння, інтуїція, інтроспекція, витлумачення.