Змістовний модуль 3. Духовні виміри буття.

Конкретні цілі:

Пояснювати проблему свідомості в філософії.

Інтерпретувати філософське поняття свідомості.

Аналізувати структуру психіки і свідомості, виявити їх взаємозв’язок.

Аналізувати різноманітності концепції свідомості.

Пояснювати природничо-науковий та соціально-філософський аспекти проблеми свідомості.

Розглянути взаємозв’язок суспільної і індивідуальної свідомості, встановити їх специфіку.

Тема 12-13. Свідомість як філософська проблема.

Поняття духу, духовності, ментальності. Духовна діяльність та її особливості. Онтологічні виміри духу. Ідеальне і його природа. Проблема матеріального носія ідеального і її рішення. Абсолютність і відносність протиставлення матеріального і духовного. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Античне, європейське і модерне розуміння свідомості. Свідомість як субстанція, свідомість як відображення дійсності. Об’єктивно-іделістична, марксистська, холістична концепція свідомості ( К. Гроф., Бом). Поняття свідомості в некласичній філософії. Феноменологічне розуміння свідомості: – свідомість як особливий вид буття ( Гуссерая).

Природно-космічні та соціально-історичні засади свідомості. Структура свідомості: знання як спосіб існування свідомості. Свідомість як самосвідомість. Рефлективність і творчість як ознака свідомої життєдіяльності. Основні функції свідомості: пізнавальна, оцінююча, перетворююча, управлінська. Процес та предмет свідомості. Перцепція і аперцепція, інтенціональність, розум, розсудок, інтелект, воля, мислення, інтуїція.

Спілкування і мова як онтологічні чинники свідомості. Мовлення як практична свідомість, дійсність думки. Зв’язок мислення і мови. Природні і штучні мови. Проблема штучного інтелекту. Функції мови. Місце сигустивно-катарсичної функції мови в психотерапевтичній практиці. Свідоме і несвідоме. Природа і форми прояву несвідомого. Роль несвідомого в бутті свідомості його конструктивна і деструктивна функція. Проблема несвідомого в історичному розвитку. З. Фрейд, К. Юнг про природу несвідомого. Колективне без свідомі-архетипи родової пам’яті людства. Деякі шляхи впливу на несвідоме ( медитація, молитва, психофармакологія, нейролінвістичне програмування). Безсвідоме як форма творчості (інтуїція, інстинкт).

Психофізіологічний аспект проблеми свідомості. Співвідношення психологічного і фізіологічного. Критика концепції психофізіологічної взаємодії Р. Декарта. Критика психофізіологічного паралелізму В. Лейбніца. Свідомість, мозок і зовнішній світ - характер взаємозв”язку. Критика вульгарного матеріалізму: мислення як відображення фізіологічних процесів організму ( Кабаніс, Фогт, Молешон Бюхнер) Махістська трактовка психофізіологічної проблеми. Філософські і природничонаукові підходи до дослідження мислення. Мислення здатність будувати схеми зовнішньої діяльності. Аналіз основних функціональних компонентів свідомості з точки зору механізмів їх локалізації і реалізації в психофізіологічній структурі мозку: (відчуття, сприйняття, уявлення, пам”ять, воля). Вчення про функціональну аксиметрію головного мозку. Р. Спері і його значення для визначення ліво і правопівкульної психічної спеціалізації. Голографічна модель свідомості К. Брибрама, Д. Бома. Теорія морфогенетичного поля К. Шелдрейка, холотропна теорія свідомості С. Грофа – нова парадигма в поглядах, психофізіологічний механізм свідомості – відображення єдності тілесного, психічного і духовного в людині. Пошуки природничо-наукового базису ідеального – емерджентна теорія психофізіології мозку Бунге, Спері, Екклса.

Критика сучасних вульгарно матеріалістичних концепцій свідомості – фізікалістського монізму, субенергетичного механізму, комп’ютерної версії механізму свідомості. Психосоматична проблема і її вирішення в психології і медицині, психосоматичні хвороби і їх класифікація. Місце психотерапевтичних технологій в структурі лікувальної діяльності.