Тема 7-8. Філософський смисл проблеми буття. Основні форми буття.

Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення. Буття і небуття (ніщо). Діалектика буття і небуття. Буття і суще. Категорія „буття” в історії та сучасній філософії. Типи онтології, реалізм, матеріалізм, спіруаталізм (ідеалізм), монізм, дуалізм та плюралізм. Буттєва реальність та її види. Об’єктивна реальність: матерія. Суб’єктивна реальність: світ душі. Трансцендентальна реальність: дух. Реальність процесів, станів, речей, властивостей та відносин. Феномен віртуальної реальності. Форми віртуальної реальності. Електронна віртуальна реальність та її місце в сучасній культурі.

Буття як субстанція. Вчення про субстанцію як визначення онтологічної основи способу буття світу. Субстанція як синтез всіх рівнів буття. Буття як матерія. Поняття матерії. Історичний розвиток тлумачень матерії. Матерія як субстанція. Субстратне розуміння матерії і його альтернатива. Матерія як об’єктивна реальність. Критика матеріалізму. Матерія і антиматерія. Антиматерія і її сутнісна визначеність.

Системна організація універсуму. Основні типи матеріальних систем. Еволюція матерії і її структурні рівні. Характеристика мікро-, макро- і мегасвіту. Сучасні наукові моделі світу. Місце людини в ієрархії структурних рівнів матерії. Людський організм – органічна єдність природного, біологічного та соціального – об’єкт лікарської діяльності. Рух як спосіб існування буття. Співвідношення руху і спокою. Типи руху. Розвиток. Форми руху. Простір і час як форми прояву буття. Розвиток філософських і природничонаукових уявлень про простір і час. Теорія відносності про єдність матерії, руху простору і часу. Субстанційна та реляційна концепція простору і часу. Багатомірність типів просторово-часових відношень. Соціальний простір і час. Поняття біологічного і психологічного часу і місце цих категорій в лікарській діяльності.

Філософія природи. Природа як самосуща реальність, передумова існування людини, субстратна основа її буття. Основні форми природного буття. Природа жива і нежива, людська та історична. Життя і розум в контексті глобальної еволюції Всесвіту. Два погляди на походження життя і його розвиток: креаціонізм і еволюціонізм. Негентропійна функція життя в бутті природи. Теокосмізм і космологічна залежність людини. Антропогенний принцип в еволюції Всесвіту і його роль в пізнанні природних умов виникнення життя і людини та визначенні сенсу її існування в космосі.

Еволюція поглядів на ставлення людини до природи: від сикритизму людини і природи до панування над нею. Залежність відношення до природи від релігійної та матеріалістичної картини світу. Поняття антропоцентричної та екоцентричної екологічної свідомості. Перехід до екоцентричної свідомості як відображення необхідності природозбереження.

Сучасні філософські погляди на релігійно-моральні і світоглядні засади ставлення людини до природи: благоговіння перед життям А. Швейцера, вчення про біосферу і ноосферу В. Вернадського, глибинна екологія А. Наса, У. Фокса, новий гуманізм Римського клубу – культурно-світоглядні засади сучасної екологічної ситуації. Новітні екологічні стратегії в системі збереження і розвитку, екосистема людина-природа. Коеволюція як нова парадигма розвитку системи „природа-суспільність-людина”. Екологічні імперативи. Поняття екогуманізму екологічної і біомедичної етики. Дискусії щодо предмету і принципів біоетики і біоправа ( принцип автономії „людської гідності”, цілісності, вразливості, соціальної справедливості). Перспектива формування глобальної біоетики. Філософські і медико-біологічні аспекти гармонізації відношення між екологією природи і екологією людини.