Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному семінарському занятті відповідно до конкретних цілей змістових модулів. Рекомендується застосування на семінарських заняттях різноманітних видів об'єктивного контролю, таких засобів діагностики рівня підготовки студентів, як: фіксовані виступи, складання та виклад тез, повідомлень, написання ессе, аналіз та розв'язання ситуативних філософських проблем, участь у дискусіях, а також тести та експрес-опитування.

Підсумковий модульний контроль засвоєння відбувається по завершенню вивчення його змістових модулів. Рекомендована форма контролю змішана - тестова та усна.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю ( залікового кредиту ЕСТ8) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів, за результатами підсумкового контролю - 80 балів.

Кількість балів з дисципліни є середньою кількістю балів, які студент набрав з усіх модулів дисципліни ( загальна кількість балів ділиться на кількість модулів дисципліни).

Єдина шкала оцінок для студентів.

Оцінка ЕСТ8 Статистичний показник

А найкращі 10% студентів

В наступні 25% студентів

С наступні 30% студентів

О наступні 25% студентів

Е останні 10% студентів

FХ повторна здача

Р обов'язковий

повторний курс навчання

Шкала оцінювання в Україні і її відповідність ЕСТ8:

90-100 балів відмінно (А);

75-89 балів добре (ВС);

60-74 балів задовільно (DЕ);

35-59 балів незадовільно можливістю повторного складання (FХ);

1-34 балів незадовільно з обов'язковим повторним курсом (Р);

Для тих студентів, які бажають покращити свою успішність до вищої оцінки при засвоєнні модулів, можливе проведення повторного підсумкового модульного контролю відповідно до нормативних документів. Методика проведення підсумкового модульного контролю визначається вищим навчальним закладом і відображається у робочій навчальній програмі з дисципліни.

Орієнтовний перелік питань для підсумкового контролю з відповідних модулів та дисципліни в цілому.

Модуль 1.

1. Світогляд та філософія. Філософія як фундаментальна гуманітарна дисципліна.

2. Специфіка філософського освоєння дійсності.

3. Структура і функції філософії.

4. Типи і теми філософствування: людина і світ, мислення і буття, духовне і тілесне.

5. Філософія в системі культури. Етноментальний характер філософського знання.

6. Традиційні ідеї східної філософії, їх значення для розвитку медичного пізнання.

7. Антична філософія.: характерні риси, основні проблеми, школи і напрямки.

8. Філософія середньовіччя та епохи Відродження.

9. Філософія Нового часу, її зв'язок з розвитком природознавства.

12

10. Французький матеріалізм 18 ст.

11. Філософія І. Канта.

Філософія Гегеля.

13. Антропологічний матеріалізм та гуманізм філософії Л.Фейєрбаха.

14. Діалектико-матеріалістична філософія.

15. екзистенціальна філософія.

16. Особливості сучасної західної філософії.

17. Особливості розвитку філософської думки в Україні.

18. Гуманістична тенденція у вітчизняній філософії. Г. Сковорода - основоположник української класичної філософії.

19. Космологічні тенденції у вітчизняній філософії (В. Вернадський).

20. Філософський сенс буття. Категорія "буття", її зміст. Основні форми і діалектика буття. Специфіка людського буття.

21. Буття природи його форми і його форми. Проблема збереження і розвитку екосистеми людина-природа. Поняття екологічної і біомедичної етики.

22. Поняття матерії. Проблема субстанції як першооснова всіх форм буття. Рівні системної організації матеріального світу.

23. Людина (індивід, особа, особистість, індивідуальність) як предмет науки та філософії.

24. Філософія про природу, сутність та призначення людини.

25. Взаємозв'язок природного, біологічного , соціального і духовного в людині

26. Діяльність та творчий характер. Багатоманітність людської діяльності Місце творчості у лікарській діяльності.

27. Матерія та рух. Філософське розуміння руху. Класифікація форм руху.

28. Сутність та особливості біологічної форми руху. Критика механіцизму та віталізму у розгляді біологічної форми руху

29. Простір та час як форми буття матерії. Особливості біологічного простору та часу.

30. Рух і розвиток, історичні концепції розвитку.

31. Духовні виміри буття. Поняття Духу, Душі, Духовності менталітету. Ідеальне і його природа.

32. Проблема свідомості в філософії. Поняття, ознаки та структура свідомості. Свідомість та самосвідомість: рефлексія, розсудок, розум, воля, почуття.

33. Основні функції свідомості. Свідомість і мислення. Свідомість і мова.

34. Взаємозв'язок свідомого та несвідомого в психіці людини. Концепція безсвідомого З. Фрейда і колективного несвідомого К. Юнга.

35. Фізіологічні основи свідомості. Свідомість та мозок. Фізіологічне та психічне. Критика вульгарного матеріалізму та психофізіологічного паралелізму у розгляді цієї проблеми.

36. Суспільна свідомість і її рівні. Суспільна психологія та ідеологія. Типи ідеології. Поняття масової свідомості.

37. Діалектика взаємозв'язку суспільної свідомості та суспільного буття Відносна самостійність суспільної свідомості.

38. Форми суспільної свідомості, їх відмінність та взаємозв'язок.

39. Лікарська етика та медична деонтологія, їх особливості та принципи.

40. Наука як форма суспільної свідомості та соціальний інститут. Класифікація наук. Місце медицини в системі наук.

Модуль 2.

1. Пізнавальна діяльність людини.

2. Проблема пізнаваності світу, різні філософські підходи до її розв'язання.

3. Пізнання як відображення дійсності. Суб'єкт та об'єкт пізнання, діалектика їх взаємозв'язку, специфіка в медицині.

4. Діалектичний характер процесу пізнання. Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні. Обмеженість сенсуалізму га раціоналізму

5. Чуттєве, пізнання, його особливості та форми

6. Логічне пізнання, його особливості та форми.

7. Медичний діагноз як єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні. Значення лікарської інтуїції в діагнозі.

8. | Проблема істини. Об'єктивність істини. Істина та хибність. Істина і правда.

9. Істина як процес: діалектика відносного та абсолютного в істині Критика релятивізму га догматизму. Конкретність істини

10. Практика як основа, мета пізнання та критерій істини. Види практики.

.Особливості практичної діяльності в медицині.

11. Наукове пізнання: особливості та структура. Класифікація методів пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання та їх форми.

12. Специфіка соціально-гуманітарного пізнання, та його методи і форми.

13. Науково-медичне пізнання. Місце медичної науки у структурі пізнавальної діяльності людини.

14. Суспільство як система, що саморозвивається. Структура суспільства: сфери та відносини людей.

15. Проблема розвитку суспільства. Концепції прогресивного і регресивного руху історії.

16. Громадянське суспільство та правова держава Громадянські права людини.

17. Поняття філософії історії. Формаційне і цивілізаційне тлумачення історичного процесу.

18. Народ і нація як основні суб”єкти історії. Поняття: патріотизму, націоналізму, шовінізму, космополітизму.

19. Поняття "цивілізація" та " культура", їх співвідношення. Типологія культур

20. Цивілізаційний підхід до історії. Сучасний етап цивілізаційного розвитку. Поняття глобалізації і глобальних проблем сучасності.

21. Феномен лікарської відповідальності.

Модуль 3.

1. Співвідношення філософії та релігії.

2. Філософія релігії як напрямок у сучасній філософії.

3. Сутність релігії. Поняття релігії.

4. Структурні елементи релігії та особливості її змін.

5. Специфіка релігійної свідомості.

6. Значення релігійного культу та особливості його впливу на психіку віруючого.

7. Функції та роль релігії в суспільстві.

8. Класифікація форм релігійних вірувань.

9. Особливості міфологічного світогляду та первісних релігійних вірувань

10. Зв'язок стародавніх релігійних систем з медициною

11. Національні та національне-державні релігії.

12. Світові релігії. Особливості культів світових релігій

13. Питання походження світу в релігії: різноманітність концепцій.

14. Релігійне витлумачення людини. Людина як вінець Божого творіння.

15. Моральні цінності конфуціанства.

16. Вчення про моральні цінності буддизму. Етика ісламу.

17. Християнська етика.

18. Божественний промисел і свобода людини.

19. Есхатологічна перспектива світу.

20. Можливість пізнання в релігії. Раціональне та ейдетичне пізнання.

21. Суть та специфіка ейдетичного пізнання.

22. Проблема богопізнання, богоосягнення. Структура містичного пізнання.

23. Неотомізм: про співвідношення релігії і науки.

24. Релігійний екзистенціалізм про сутність людини.

25. Тейярдизм як концепція релігійної антропології.

26. Наука і релігія: від протистояння до взаємодоповняльності.