Тема 2-6. Історія філософії та її сучасні проблеми.

Проблеми зародження філософії: міф, релігія у первісному суспільстві. Східна і Західна світоглядні парадигми, їх джерела і наслідки.

Давньокитайська філософія. Даосизм: основні ідеї та їх застосування. Пошуки безсмертя, засоби управління енергією та їх втілення в медицині. Конфуціанство (гуманістична етика, шанування традиційного).

Староіндійська філософія: ортодоксальна (веданта, санкх’я) та неортодоксальні школи (чарвака, джайнізм, буддистська філософія). Проблема людини, вчення про сансару, дхарму, карму, нірвану. Відображення ідей східної філософії в розвитку медицини.

Антична філософія. Космоцентризм давньогрецької філософії. Докласичний період. Натурфілософські школи: мілетська, ефеська, елейська. Атомізм Демокріта, Левкіпа. Давньогрецька філософія класичного періоду. Діалектичний метод Сократа. Теорія ідей та теорія пізнання Платона. Філософія Арістотеля: логіка, метафізика, етика. Елліністична і римська філософія (епікуризм, стоїцизм, неоплатонізм).

Філософія Середньовіччя. Теоцентризм – світоглядна парадигма середньовічної філософії, основні періоди її розвитку. Апологетика, патристика, схоластика. Ірраціоналізм Тертуліана. Проблема співвідношення віри і розуму, вічності і часу, двоїстості людської природи в ученні Августина.

Філософія епохи Відродження. Основні риси антропоцентризму Ренесансу: натурфілософія і пантеїзм. Філософські і космополічні учення М. Кузанського і Джордхано Бруно, суспільно-політичні концепції епохи Відродження. Гуманізм і проблеми індивідуальності. Ренесансний скептицизм. Реформація.

Філософія Нового часу. Наукова революція ХУШ ст. ЇЇ вплив на розвиток науки і філософії. Проблема методу наукового пізнання. Філософське обґрунтування нової картини світу. Філософія емпіризму Ф. Бекона. Механіцизм Т. Гобса, сенсуалізм Д. Лока, суб’єктивний ідеалізм Берклі. Класичний раціоналізм, дуалізм Р. Декарта та проблеми субстанції. Пантеїзм Спінози. Проблема людини і свободи. Монадологія Лейбніца. Філософія Просвітництва: проблема суспільного прогресу і значення розуму.

Схоластика як раціоналістичне обґрунтовання теології. Дискусія про природу універсалій. Реалізм і номіналізм. Томізм і неотомізм. Гален і схоластична медицина. Арабська філософія Ібн-Рушд. Авіцени та їх вчення про двоїсту істину. Авіцени як предтеча системної інтегральної медицини.

Класична німецька філософія. Інтелектуальні джерела німецької класичної філософії. Філософська концепція І. Канта. Філософські та природничо-наукові ідеї „докритичного” і „критичного періоду”. Космологія, апріорізм, агностицизм, теорія пізнання та діалектика. Етичні погляди. Філософія самостановлення Фіхте. Філософія тотожності Шелінга. Філософська система Г. Гегеля. Вчення про абсолютну ідею. Ідеалістична діалектика та її принципи. Теорія пізнання та філософія історії. Філософія Феєрбаха: матеріалізм, антропологізм, гуманізм вчення про релігію.

Посткласична філософія ХІХ-ХХ століття та її проблеми. Критичний перегляд класичної моделі світорозуміння Ірраціоналізм філософії Шопенгауера. Передекзистенціалізм К’єркегора. Вплив науки на філософію. Позитивізм, емпіріокритицизм, неопозитивізм. Львівсько-Варшавська школа та її роль в становленні позитивізму. Постпозитивізм. Проблема знання і мови в філософії ХХ ст. Принципи в організації знання. Структуралізм. Герменевтика. Діяльнісний напрямок філософії ХІХ-ХХ ст.: Марксизм і прагматизм. Нове завдання філософії – тотальна зміна світу. Ленінізм як соціально-політична доктрина тоталітарного суспільства.

Антропологічний напрямок: філософія життя, екзистенціалізм, філософська антропологія. Відкриття несвідомих поривів життя в філософії життя Ф. Ніцше, В. Дільтея, Г. Зимеля, А. Бергсона. Проблема людини в західній філософії ХХ ст. Екзистенціальна філософія. Німецький екзистенціалізм. Французький екзистенціалізм. Становлення філософської антропології ( М. Шелер, А. Гегель).

Філософсько-теологічний напрямок: Філософія неотомізму, релігійного персоналізму, християнського еволюціонізму Теяр-де-Шардена, світоглядна тенденція до примирення віри і розуму, теології і філософії, науки і релігії.

Соціально-критичний напрямок. Криза цінностей західної цивілізації і філософія. Проблема раціонального і ірраціонального – ключова в філософії ХХ ст. Культ науково-технічного розуму і його противники.

Сцієнтизм та антисцієнтизм. Соціальна філософія франкуртскої школи (- П. Адорна, Г. Моркузе, Хабармис). Критичне відношення до антропогенної діяльності в системі „природа-суспільство-людина”. Теорії суспільної психотерапії К. Лорні, Г. Сіллівана, Фрома. Особливості інформаційного суспільства (Д. Белл, А. Тофлер). Технократизм і його критика. Технократизм і медицина. Філософія в кінці ХХ ст. Постмодернізм як відображення кризи цінностей західної цивілізації Ж. Лаотар, Диріда, Р. Роті. Проповідь тотального плюралізму, скептицизму і етнічного релятивізму.

Українська філософія. Джерела Української філософської культури. Міфологічний світогляд праукраїнського етносу і християнської ідеології. Філософія Києво-Руської держави (10-12 ст.) Історикософська думка України в контексті вибору між Сходом і Заходом. Синтез візантійської і західноєвропейської філософської традиції. Етноментальні особливості української філософії. Ідеї філософії Відродження та Реформації в Україні. Філософські та етичні погляди П. Соарни та Вишенського. Філософія Києво-Могилянської академії. Сковорода – родоначальних української класичної філософії. Українське Просвітництво. Філософська культура, українського Бароко. Академічна філософія в Україні 19 ст. Характеристика українського романтизму. Філософія серця (М. Гоголь, Костомаров, Т.Шевченко, Т.Куліш, П. Юркевич). Кирило-Мефодіївське товариство: початок становлення української національної ідеї. Філософські ідеї в Україні в кінці 19-на початку 20 століття (Антонович, Драгоманов, І. Франко, Л. Українка). Філософія мови О. Потебні. Історіософія В. Липинського, Грушевського. Філософія як національна ідеологія (Міхновський, Д. Донців).

Особливості екзістенціально-релігійної філософії в Україні на початку 20 ст. і її роль в розвитку культури (Бердяєв, Шестов). Особливості філософії українського космізму (Подолинський, Чижевський, Вернадський, Чмихов).

Філософія української діаспори (Д. Чижевський, Рудницький, Мірчук та інші). Культурне відродження 20^х років. Українське філософське відродження 60 –70-х років П . (Копнін., В. Шинкарук). Пострадянський простір і духовна атмосфера сучасної України.

Змістовий модуль 2. Філософська проблема буття. Буття людини.

Конкретні цілі:

• Аналізувати філософський зміст поняття "буття" в його історичному розвитку.

• Пояснювати структуру буття та закономірності взаємозв'язку його основних форм.

• Пояснювати специфіку людського буття.

• Оцінювати місце буття людини в структурі буття.

Пояснювати зв'язок змісту буття духовного та соціального з діяльністю людини, лікаря.

Аналізувати специфіку буття природи. Пояснити суть екологічної проблеми та роль медицини і охорони здоров’я у збереженні природного довкілля.

Інтерпретувати філософське поняття "матерії" для розуміння об'єктивних характеристик та стані у організму людини.

• Аналізувати становлення поняття "матерії" та пояснювати матеріалістичне та ідеалістичне розуміння її об'єктивних характеристик.

• Аргументувати поняття "простору" та " часу" даними наукового пізнання.

• Пояснювати зміст та закономірності прояву "біологічного простору" та "біологічного часу"