Керівництво по використанню учбово-практичного посібника

У відповідності з логікою формування креативної особистості, медика-фармацевта, учбово-практичний посібник включає 5 рівнів засвоєння і розуміння матеріалу:

І. Читаючи зміст кожного змістовного модулю ви повинні відповісти на питання контролю і самоконтролю, на основі експрес-опитування. (Перший рівень розуміння матеріалу).

П. Вирішити вправи і завдання, питання для дискусії, проблемні ситуації розраховані на творче-креативне і логічне мислення. (Другий рівень розуміння матеріалу).

Ш. Відповісти на питання поточного тестового контролю. (Третій рівень розуміння матеріалу).

ІУ. Виконати завдання по самостійному вивченню теми і зокрема конспектування і аналізу уривків з філософських першоджерел, написання рефератів, творчих ecce. (Четвертий рівень розуміння матеріалу).

У. Відповісти на питання підсумкового тестового модульного контролю, покликаного сформувати у студента цілісне уявлення. (П»ятий рівень розуміння матеріалу).

Кінцеві цілі навчальної дисципліни.

- сформувати уявлення про предмет філософії і значення філософського знання в сучасній культурі і медичний зокрема;

- ознайомитись з філософськими поняттями і категоріями. Засвоїти знання по основним розділам філософії: онтології, гносеології, вчення про суспільство людини, філософії глобалістики.

- одержати поняття, про історичні типи філософії, концепції напрямки світової і вітчизняної філософської думки.

- опанувати філософію релігії. Вияснити місце і роль релігії як духовного явища в житті людського духу взагалі і в системі лічництво зокрема.

- інтерпретувати історико-методологічні принципи філософського пізнання природи в напрямку формування екоцентричної свідомості.

- оволодіти теорію навиками компетентного застосування категорій філософії, методів наукового пізнання у вироблені клінічного мислення майбутнього лікаря, принципів понять та логіки діагностичної діяльності

- демонструвати вміння інерпритувати загальні принципи аксіології, етики в конкретні норми медичної біоетики та деонтології.

- сформувати вміння студентів мислити глобально, а діяти локально у відповідностями викликами і глобальними проблемами які постали перед людством.

Методичні поради студентам.

Філософія є цілісною системною формою світогляду. У відповідності з цим кожне розглядуване філософське поняття логічно випливає з попереднього. Ця обставина виключає фрагментарне вивчення учбового матеріалу і передбачає системно-цілісне його засвоєння:

1. Надзвичайно важливо мати уявлення про підручник в цілому, бо кожний розділ набуває вичерпного для нього смислу лише в рамках цілого. Тому Вам необхідно як можливо раніше познайомитись з усім змістом підручника.

2. При підготовці до учбових занять спочатку бігло познайомитись з змістом чергового розділу, а вже потім приступайте до грунтовного опрацювання матеріалу.

3. Читайте підручник абзацами. Прочитайте абзац, обдумайте, виділіть його головні положення, виробіть своє особисте відношення до нього.

4. Звертайте особливу увагу на найбільш головні положення. Всебічно їх обдумайте. Намагайтеся виразити ідею коротко, тезисно, одним- двома реченнями. Лаконічність є сестрою таланту лише тоді, коли вона концентрує в собі багатозначність.

5. Філософське мислення на відміну від повсякденної унітарності і догматизму, є принципово плюралістичним, толерантним, діалогічним. А звідси філософське знання може існувати і збагачуватись лише як бесіда, діалог, поліфонія (багатоголосся). Виходячи з цих принципових положень студенту необхідно:

а)вивчаючи філософію намагатись бути відкритим, толерантним і навіть сповідуваним до аудиторії. Не ховайте себе від інших, вступайте в дискусію. Філософська пасивність неминуче повертається догматизм начотництвом.

б)через предмет філософствування вступайте у внутрішній діалог з самим собою, пізнавайте себе, добивайтесь філософської самосвідомості. Через емпатію, вчування порівнюйте свої філософські позиції з позиціями колег. Будьте критичні та одночасно самокритичні.

в)вчіться філософствувати, філософствувати – медитувати кожний день, навіть за драматичних обставин.

6. Філософія, особливо її історія, відноситься до тих навчальних дисциплін, які в принципі неможливо вивчити лише за підручником. Підручник є лише вступом в скарбницю філософської мудрості, яку нагромадило людство на протязі тисячоліть.

Тому щоб осягнути філософію як “живу душу культури” необхідно читати і розмірковувати над її першоджерелами. Це єдиний спосіб зрозуміти істину в її історичному розвитку, пізнати багатство і багатоманітність її змісту, смислу. Без цього немає і неможе бути розвинутої здатності до теоретичного і, зокрема, клінічного мислення.