Навчальні завдання

Завдання 18.1. Обчислити річний економічний ефект від виробництва мінеральних добрив підвищеної якості.

Вихідна інформація. Підприємство щороку випускає А т мінеральних добрив (табл. 18.1 за варіантами – номером у списку групи). Прибуток від реалізації 1 тонни добрив становитиме Р грн замість Q грн до підвищення якості (табл. 18.1). Додаткові питомі капіталовкладення (тобто у розрахунку на 1 т) становитимуть К тис. грн (табл. 18.1).

Методика виконання. Річний економічний ефект від вироб­ництва продукції підвищеної якості розраховуємо за формулою:

Економічний ефект = А (Р-Q),

де А – кількість мінеральних добрив, т;

Р – прибуток від реалізації 1 т добрив після підвищення їх якості, грн/т;

Q – прибуток від реалізації 1 т добрив до підвищення якості, грн/т.

Термін окупності додаткових капіталовкладень з метою поліпшення якості (в роках) визначаємо:

Окупність = ,

де К – додаткові капіталовкладення грн/т;

∆Р – приріст прибутку, грн;

∆Р= А∙( Р-Q).

Наприклад,

А= 10000 т; Р = 216 грн/т; Q= 120 грн/т; К= 500 грн.

Тоді, економічний ефект від виробництва продукції вищої якості буде:

Ек.еф.= 10000∙(216–120)= 960000 грн.

Окупність додаткових витрат становитиме:

500∙10000 : 960000 = 5,2 роки.

Порівнюючи отриманий результат з нормативною величиною, робимо висновок, що впровадження заходів щодо зростання якості продукції є доцільним.

Завдання 18.2. Розрахувати коефіцієнти сортності та заліковості молока. Як зміняться доходи підприємства за рахунок якісного параметру продукції?

Вихідна інформація. Сільськогосподарське підприємство реалізувало 5000 ц молока, в т.ч. 1-го сорту – 3500 ц, 2-го сорту – 1200 ц і нестандартного – 300 ц. Ціна 1-го ц молока становила відповідно: 1.20; 1,00; 0,80 грн. Фактична жирність молока – 4,23 %, базисна – 3,6 %.

Таблиця 18.1

Вихідні дані для розрахунку річного економічного ефекту від підвищення якості мінеральних добрив (за варіантами)

№ з\п	Показ­ники	Варіанти
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27
1	Об’єм вироб­ництва (А), тис. т	6,0	6,5	7,0	8,2	8,3	8,4	8,5	9,0	10,1	11	11,5	12,0	15,0	16,0	18,5	18,7	19,0	19,2	20,4	30,7	25,0	35,0	45,0	55,2	60,0
2	Прибуток після під­вищення якості (Р), грн	165	150	78	187	190	140	150	200	215	320	300	350	400	500	600	650	70	700	640	750	800	840	850	900	980

З акінчення таблиці 18.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27
3	Прибуток до під­вищення якості (Q), грн	110	120	44	90	80	55	87	95	100	110	115	120	140	150	160	170	180	190	200	300	350	355	360	380	400
4	Додатко­ві капіта­ловкла­дення (К), тис. грн/т	600	520	390	137	124	385	437	455	450	490	522	550	600	620	630	640	650	660	670	680	700	750	800	850	900

Методика виконання

1. Коефіцієнт сортності молока визначається за формулою:

Ксорт = =

де Ор , Ор , Ор – обсяг реалізації молока відповідно до 1, 2 сорту та несортового, ц;

Р – весь обсяг реалізації молока, ц;

Кр – коефіцієнт розмірності відповідного сорту, визначається діленням об’єму реалізації продукції відповідного сорту на об’єм реалізації 1-го сорту.

Наприклад, якщо всього реалізовано 4000 ц молока, в т. ч. 1-м сортом – 3000 ц,

2-м сортом – 800 ц, 3-м сортом – 200 ц, то коефіцієнт розмірності буде складати: Кр = ;

Кр = ;

Кр = .

2. Для визначення коефіцієнта заліковості необхідно спочатку:

1) Розрахувати залікову масу молока:

З = ,

де Р – обсяг реалізації молока, ц;

Жф – фактична жирність молока, %;

Жб – базисна жирність молока, %.

2) Далі діленням залікової маси молока на її фізичну масу розраховуємо коефіцієнт заліковості:

К = .

3) Для визначення величини виручки, яку підприємство недоотримало за рахунок якісного параметру ( тобто не вся продукція 1-го сорту), необхідно:

1. Обчислити розмір виручки від реалізації молока множенням об’єму виробленої продукції на ціну реалізації у розрізі 1–2 сортів та нестандартного молока.

2. Визначити можливий розмір виручки (якби все молоко було 1-м сортом): множенням кількості реалізованого молока на ціну 1-го сорту.

3. Розмір недоотриманої виручки за рахунок сортності молока дорівнюватиме різниці між другим та першим показниками.

Оцінка отриманих результатів. Якщо коефіцієнт заліковості вищий від 1, це засвідчує більш високу якість продукції порівняно з нормативним (базисним) рівнем. Якщо ж менше 1, значить підприємству необхідно прийняти міри щодо підвищення якісних параметрів продукції.

Розмір недоотриманої виручки за рахунок того, що не все молоко є першосортним, вказує на можливий резерв зростання доходу від реалізації продукції.

ТЕСТИ

Вкажіть правильну відповідь:

1. Якість продукції це:

а) сукупність властивостей, що засвідчують ступінь придатності продукції задовольняти конкретний попит на неї;

б) сукупність її властивостей, що визначають здатність продукції задовольняти певні потреби споживачів за призначенням;

в) кількісний вираз властивостей продукції, що задовольняють певні потреби споживачів згідно з цільовим призначенням та умовами використання;

г) правильна відповідь не вказана;

д) ваш варіант відповіді.

2. Якість життя включає:

а) якість продукції ( послуг);

б) якість економіки;

в) якість навколишнього середовища;

г) якість державного управління;

д) якість охорони здоров’я;

ж) якість освіти;

з) технічний рівень продукції;

і) ваш варіант відповіді.

3. Що таке ISO 9000 та 14000? Це:

а) скорочена назва українського екологічного стандарту;

б) міжнародний сертифікат якості продукції;

в) назва американської науково-дослідної програми підвищення якості продукції;

г) назва постанови Ради ЄС від 29.04.2004 р. № 852.

4. Вкажіть, до якої групи належать показники якості продукції, що характеризують товарний вигляд продукції (розмір, колір тощо):

а) економічних;

б) патентно-правових;

в) транспортабельності;

г) екологічності;

д) технологічності;

ж) надійності;

з) естетичності.

5. Що означає європейська політика гармонізації в області якості товарів та послуг?

а) процес взаємного погодження правових норм країн-членів ЄС щодо якості товарів, послуг, примусових вимог до здоров’я та безпеки;

б) забезпечення безпеки життєдіяльності населення європейських країн;

в) високий рівень самосвідомості споживачів, які згодні платити за якість;

г) систему державного і суспільного захисту прав споживачів на якісну продукцію;

д) охорона навколишнього середовища країн-членів ЄС як необхідна умова безпеки життєдіяльності.

Література:

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств.: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – 624 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2000. – 355 с.

3. Про стандартизацію: Закон України від 17.05.2001 р. № 2408-III //http//www.rada.gov.ua, // Урядовий кур′єр. – 2001. – 20 червня . – № 108.

4. Стандарт SA 8000 „Социальная ответственность 8000”. Некоторые комментарии к стандарту, предоставленные фирмой СЖС // Стандарты и качество. – 1999. – № 5.