Критерії оцінки ринкових можливостей підприємства

Ефект –

від лат. «еffectus», що у перекладі означає виконання, результат певної причини або дії.

Ефективність –

від лат. «efficientia», що у перекладі означає результативність певного процесу, дії, що вимірюються співвідношенням між отри­маним результатом і витратами (ресурсами), що його спричинили.

Оптимум Паретто (або ефективність за В. Паретто) –

це такий стан економіки, за якого неможливо збільшити виробництво одного будь-якого продукту, не скорочуючи виробництво інших, або (що рівнозначно), коли за даної технології і оснащеності ресурсами неможливо зберегти виробни­цтво у тій самій кількості одних продуктів та збільшити виробництво якогось іншого продукту.

Метод DЕА – «аналіз оболонки даних» –

широковідомий у світі метод визначення ефективності, розроблений М.Фареллом та іншими, який полягає у зіставленні фактичного показника ефективності (макси­мально можливий вихід продукції за даної кількості ресурсів) з еталоном – підпри­ємствами з максимальним виробництвом, на базі яких будується так звана «оболонка даних», що задає «межу виробничих можливостей». Ефективність визначається шляхом виміру різниці між показниками досліджуваного і еталонного підприємства.

Соціальна ефективність –

ступінь задоволення потреб колективу підприємства у засобах і умовах життєзабезпечення. Показниками соціальної ефективності (у світовій практиці їх називають показниками «якості життя») є : тривалість робочого тижня, рівень заробітної плати та соціальних виплат, рівень зайнятості людей, тривалість життя, рівень освіти населення, рівень злочинності тощо.

Синергічна ефективність –

(від грец. «synergys» – діючий спільно), зростання результативності у результаті комбінованого впливу сукупності чинників, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво кожного чинника зокрема, тобто кожен фактор посилює вплив усіх інших. Визначається приростом основних показ­ників ефективності за рахунок поєднання впливу усіх факторів. Наприклад, порів­нюється прибуток, отриманий за умови зростання одного чинника (підвищення продуктивності тварин) з прибутком – результатом комплексного впливу багатьох інших факторів, собівартості, ціни реалізації, збільшення (зменшення) поголів’я тварин тощо.

Еколого-економічна (екологічна) ефективність –

зростання результативності виробництва у порівнянні з витраченими ресурсами за умови збереження або поліпшення навколишнього природного середовища. Визначається показниками: питомою вагою екологічно чистої продукції у всій виробленій продукції, додатковими затра­тами на одиницю екологічно чистої продукції, окупністю додаткових затрат на виробництво екологічно чистої продукції, рівнем рентабельності продажу екологічно чистої продукції, питомою вагою чистого прибутку підприємства, який використовується на екологічні заходи та іншими.

Рентабельність –

у дослівному перекладі з німецької мови означає «доходний, прибутковий», економічна категорія, що характеризує прибутковість виробництва продукції (проведення робіт та надання послуг), означає, що грошова виручка від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво, зберігання та реалізацію і забезпечує прибуток. Показник – рівень рентабельності визначається діленням прибутку на повну собівартість та множенням на 100 %.

Коефіцієнт незалежності –

показник фінансової стійкості підприєм­ства, що використовується для оцінки його ринкової позиції. Визначається діленням власного капіталу на авансований. Повинен бути не менший 0,5, в іншому випадку значно зростає ризик банкрутства.

Коефіцієнт заборгованості –

показник фінансової стійкості підприєм­ства, що використовується для оцінки його ринкової позиції. Визначається діленням позичкового капіталу на авансований. Сума коефіцієнтів заборгованості та незалежності повинна дорівнювати одиниці.

Коефіцієнт фінансового лівериджу –

показник фінансової стійкості підприєм­ства, що використовується для оцінки його ринкової позиції. Визначається діленням позичкового капіталу на власний капітал. Добре, якщо цей коефіцієнт менший або дорівнює одиниці.

Коефіцієнт фінансової стійкості –

показник фінансової стійкості підприєм­ства, що використовується для оцінки його ринкової позиції. Визначається діленням власного капіталу на різницю поточних зобов’язань і доходів майбутніх періодів. Як правило, цей коефіцієнт менший одиниці. Чим він менший, тим більша фінансова стійкість підприємства.

Коефіцієнт маневреності власних засобів –

показник фінансової стійкості підприєм­ства, що використовується для оцінки його ринкової позиції. Визначається діленням різниці власного капіталу і необоротних активів на власний капітал. Характеризує величину власного оборотного капіталу, ступінь мобільності власних засобів.