3. Форма правління в державах Стародавнього Сходу. Вкажіть її характерні риси та прояви у розплануванні міст.

У державах Стародавнього Сходу склалась особлива форма правління – східна деспотія. Вона зумовлена необхідністю створювати і підтримувати зрошувальну систему, що забезпечувала багаті врожаї, оскільки індивідуальна обробка землі була неможливою

Характерними рисами цієї форми правління були: жорстка централізація влади, повне всевладдя правителя, існування бюрократичного апарату, застосування рабської праці, але при цьому – збереження сільської общини.

Грандіозність будівель, переважна масивність конструкцій ґрунтувалися на величезних витратах фізичної праці. Вона була основою будівництва великих зрошувальних споруд, монументальних палаців і храмів, покликаних стверджувати непорушність і могутність влади божества та обожнювання правителів. В архітектурних образах відбито ідею утвердження могутності та непохитності рабовласницького ладу.

4. Містобудування Месопотамії

Месопотамія ( «Межиріччя», гр.) - стародавня країна, яка розташовувалась на рівнині, між ріками Тигр та Євфрат. Рельєф рівнини Верхньої Месопотамії — плато 300-450 м, Нижньої — алювіальна низина. На півночі й північному сході — гірські хребти Вірменського й Іранського нагір’їв, на півдні й південному заході — околична смуга Сирійсько-Аравійського плоскогір’я. Клімат північної частини Месопотамії середземноморський, континентального типу з жарким, сухим літом і теплою, відносно дощовою зимою.

Внаслідок того, що ресурси деревини й каменю в Месопотамії були обмежені, в будівництві широко застосовувалась глина, з якої виготовлялась сирцева цегла. Шумери використовували переважно саме таку цеглу, лише іноді надаючи перевагу випаленій цеглі. Серед будівельних матеріалів також широко використовувалось вапно.

Для міських ансамблів Месопотамії характерною є наявність грандіозних майданів в середині яких розташовувались зікурати - багатосхідчасті башти, які було видно далеко за межами міста. Зікурат викладали з сирцевої цегли й облицьовували випаленою цеглою, викладеною на бітум. На яруси терас вели широкі сходи, якими здіймалися нагору релігійні процесії.

Житлові будинки звичайно були двоповерховими, достатньо комфортними. Фундаменти та нижня частина стіни виконувались з випаленої цегли, інша частина будинку з сирцевої цегли. На першому поверсі розташовувалось центральне подвір’я і подвір’я-святилище, на другому поверсі — житлові приміщення, об’єднані за галерейним типом навколо подвір’я.

Містобудівні особливості Месопотамії:

1) Достатньо високий рівень інженерної підготовки територій. Міста в Месопотамії розташовувались на високих терасах, захищаючих забудову від паводків.

2) Обов’язкова наявність міцних мурів, оточуючих місто з усіх боків – необхідний засіб безпеки в умовах військових конфліктів на Близькому Сході.

3) Традиційна компактна форма плану міст Месопотамії, зумовлена міркуваннями економії будівельних робіт та матеріалів.

4) Архітектура міст Месопотамії мала фортифікаційний характер (держави Месопотамії постійно вели війни між собою і з сусідами.

5. Стандартне месопотамське місто звичайно складалось з трьох складових: самого міста, оточеного міськими стінами,з храмами, резиденцією та житловими кварталами; передмістя – території, де знаходились будинки, пасовища, лани й сади, що забезпечували місто продуктами харчування та сировиною, й пристані - центру комерційної діяльності, пов’язаної із зовнішньою торгівлею.

Залежно від історичних періодів та рівня цивілізаційного розвитку чисельність населення в містах Месопотамії істотно змінювалась. Наприклад, чисельність населення міста Ур на рубежі ІІІ-ІІ тис. до н.е. складала 65 тис. мешканців,а столиця Ассирії місто Ніневія в VIII-VII ст. до н.е. нараховувала170 тис. мешканців. Одним з найзначніших світових торговельних ікультурних центрів в V ст. до н.е. також був Вавилон із загальною чисельністю населення понад 200 тис. Мешканців