Методична вказівка до практичних занять з промислової

технології лікарських засобів для студентів

ЗАНЯТТЯ № 11

ТЕМА: Створення умов для виробництва стерильної продукції відповідно вимог GMP. Визначення основних показників якості ампульного скла. Підготовка ампул до наповнення.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Завданням сучасного фармацевтичного виробництва є приготування в оптимальних умовах високоякісних фармацевтичних препаратів і донесення їх до споживача в умовах, які гарантують їх якість. Гарантом одержання високоякісної стерильної продукції є дотримання вимог GMP, що забезпечує належне проведення технологічного процесу, чистоту виробничих приміщень, роботу технологічного устаткування, вентиляції і чистоти повітря, системи підготовки основної сировини і допоміжних матеріалів для зниження до мінімуму ризику контамінації мікроорганізмами, частинками або пірогенними речовинами. Висуваються також певні вимоги до персоналу, спецодягу і виробничої санітарії. При виробництві стерильної продукції висуваються високі вимоги до ампул і флаконів, тому студентам необхідно знати як проводиться аналіз ампульного скла.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ:

• основні положення виробництва лікарських препаратів для парентерального застосування відповідно до вимог GMP;

• вимоги Державної Фармакопеї до ампульного скла;

• склад ампульного скла, марки скла;

• способи наповлення ампул розчином;

• методики визначення хімічної та термічної стійкості ампульного скла;

• механізм вилужнювання ампульного скла.

ВМІТИ:

• визначати основні показники якості ампульного скла;

• проводити підготовчі операції для наповнення ампул розчинами для ін'єкцій;

• складати технологічну й апаратурну схеми допоміжних робіт.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Скло, яке використовується для виробництва ін'єкційних розчинів, одержання, технічні вимоги.

2. Використання полімерних матеріалів у виробництві ін'єкційних розчинів. Перспективи застосування гнучких контейнерів.

3. Класифікація посуду для стерильної продукції. Маркування ампул.

4. Вимоги, які висуваються до скла для виготовлення ампул.

5. Класи і марки ампульного скла.

6. Методи виготовлення ампул.

7. Способи одержання демінералізованної (знесоленої) води. Її використання у виробництві розчинів для ін'єкцій.

8. Вода очищена, вимоги АНД до якості води очищеної.

9. Методи одержання води очищеної в промислових умовах.

Контрольні питання

1. Назвіть основні положення GMP щодо виробництва препаратів для парентерального застосування (вимоги до технологічного процесу, приміщень, обладнання та персоналу).

2. Посуд для ін'єкційних препаратів. Види ампул, їх маркування.

3. Склад скла для ін'єкційного посуду. Класи і марки ампульного скла.

4. Формування флаконів. Підготовка їх до наповнення.

5. Оцінка якості ампульного скла.

6. Підготовка склодроту для виробництва ампул.

7. Апаратура для виготовлення і розкриття ампул.

8. Методи миття ампул. Їх переваги і недоліки.

9. Сушіння і стерилізація ампул. Обладнання для миття і сушіння ампул.

Самостійна аудиторна робота

1. Провести шприцеву і вакуумну мийку 10 ампул.

2. Визначити залишкові напруги ампульного скла.

3. Визначити термічну стійкість скляних ампул.

4. Визначити хімічну стійкість ампульного скла.

5. Ознайомитися в ДФ зі статтею " Ін'єкційні лікарські форми".

ЗАВДАННЯ №1. Проведення миття і сушіння ампул.

Видані ампули типу С розкривають шляхом розрізання капілярів спеціальним ножем для розкривання.

Зовнішнє: 10 ампул зовнішньо миють методом душування демінералізованою водою при температурі 50-60°С. 5 ампул миють шприцевим способом з використанням лабораторної установки. Ампули надягають на вертикально встановлену голку і відкриттям крана або затискача одержують фонтануючий струмінь води, що змиває механічні частки скляного пилу. Промиті ампули струшують капіляром униз для звільнення від води і сушать у сушильній шафі при температурі 180°С.

Контроль якості миття проводять візуально у світлі лампи потужністю 40 Вт на чорному і білому тлі.

Внутрішнє:

Вакуумний спосіб. В лабораторній установці вакуумним способом миють 5 ампул. У вакуумний ексікатор поміщають ампули капілярами вниз, щоб капіляри були наполовину занурені у воду. Ексікатор герметично закривають і створюють вакуум. Повітря у вигляді пухирців видаляється з ампул. Припинення їх виділення вказує на створення розрідження усередині ампул. Зняття розрідження (шляхом відкриття повітряного крана) приводить до вирівнювання в ексікаторі тиску з атмосферним, а ампули при цьому заповнюються водою. Об’єм заповнення ампули залежить від глибини створюваного вакууму. Операцію повторюють від 3 до 5 разів.

Шпицевий спосіб. Проводиться з допомогою склянки з тубусом, з’єднаної з гумовою трубкою, на кінці якої встановлюється голка. Склянку заповнюють профільтрованою очищеною водою, ампули повертають догори дном і надівають на голку так, щоб вона досягла розширеної частини ампули. Відкривають затискач гумової трубки і під тиском промивають внутрішню поверхню ампули.

Контроль якості миття проводять візуально у світлі лампи потужністю 40 Вт на чорному і білому тлі. Вимиті ампули сушать в сушильній шафі при температурі 180°С.

ЗАВДАННЯ №2. Визначення залишкових напруг скла.

Визначення залишкових напруг скла проводять поляризаційно-оптичним методом за ДСТ 7329 за допомогою полярископа-поляриметра ПКС-125 ТУ 3-3.1032 або ПКС-250 ТУ 3-3.1223. На предметний столик встановлюють скляний виріб і в окуляр через систему лінз спостерігають зміни кольору поляризованого променя. Поява іншого кольору, крім кольору світлофільтра свідчить про наявність залишкових напруг. Обчислити різницю ходу променів Δ (нм) можна за формулою:

Δ = λ х γ / 180 = 3 γ,

де: λ - довжина хвилі при зеленому світлофільтрі (540 нм)

γ - кут повороту лімба аналізатора, град.

Різниця ходу, віднесена до 1 см шляху променя в склі (Δ¹ млн^-1) обчислюють за формулою:

Δ¹ = Δ / ι,

де: ι - довжина шляху променя в напруженому склі, см.

Не допускається залишкова напруга, що містить питому різницю ходу Δ¹ більше 8 млн^-1 (ТУ В 00480945-005-96). Допустимими вважаються напруги 300 mμ (жовте забарвлення скла).

ЗАВДАННЯ №3. Визначення термічної стійкості скляних ампул.

Термічною стійкістю скла називається здатність його не руйнуватися при різких коливаннях температури понад 100°С.

Ампули повинні бути термічно стійкими і витримувати перепад наступних температур:

Марка скла	Перепад температур, ºС
АБ-1	110
НС-1	130
СНС-1	150
НС-3	160
УСП-1	Не менше 130

Для визначення термостійкості беруть 50 штук ампул, що витримують при температурі 18°С 30 хвилин, а потім поміщають у сушильну шафу не менше ніж на 15 хвилин при температурі, зазначеній в ДСТ 17733. Касети з ампулами вивантажують із шафи швидко (за 5 с), занурюють у воду з температурою 20 ± 1°С нижче рівня її поверхні і витримують не менше 1 хвилини.

Ампули вважаються термічно стійкими, якщо після іспиту залишилися цілими не менше 98% ампул (ДСТ 17733). Якщо результати не задовільні, то дослідження проводять на подвоєній кількості ампул тієї ж партії і повторний результат вважається остаточним.

ЗАВДАННЯ №4. Визначення хімічної стійкості ампульного скла за допомогою рН-метра.

Хімічна стійкість характеризує опірність скла до дії агресивних середовищ.

Відібрані ампули розкривають, промивають 2 рази водою очищеною, нагрітою до температури 65±5°С, двічі ополіскують і заповнюють до номінальної місткості водою очищеною, що має значення рН 6,0±0,2. Значення рН води при необхідності доводять до норми 0,01М розчином кислоти хлороводневої або 0,01М розчином натрію гідроксиду. Ампули запаюють і стерилізують парою під тиском у строго регламентованому режимі нагрівання при 0,10-0,11 МПа (121 ± 1°С) протягом 30 хвилин. За 10 хвилин знижують тиск до атмосферного, ампули охолоджують до температури 20±5°С не більше, ніж за 60 хвилин. Перевіряють герметичність, а потім розкривають капіляри. Вміст ампул (з розрахунку 15 мл вмісту на одне визначення) виливають у хімічний стакан і вимірюють рН води на лабораторному рН-метрі. Паралельно проводять не менше 3 визначень для ампул до 6 мл і 5 вимірів для ампул місткістю від 10 до 50 мл.

Зміну рН води в ампулах у процесі стерилізації обчислюють за формулою:

рН=рН₂ - рН₁,

де: рН₁ - величина рН вихідної води;

рН₂; - величина рН води після стерилізації.

За зміною (зміщенню) рН води можна визначити не тільки клас, але і марку скла.