Класифікація суднових приміщень

На кожному транспортному судні передбачено три групи суднових приміщень:

1. Спеціальні приміщення, необхідні для виконання судном його основних функцій. На вантажних суднах це трюми, твіндеки, диптанки, танки.

2. Службові приміщення, які необхідні для нормальної експлуатації судна як плавучої інженерної споруди. До них відносяться такі приміщення:

– головних механізмів  машинне та котельне відділення;

– допоміжних механізмів  електростанції, насосне відділення, якірних механізмів, румпельне відділення тощо;

– навігаційних запасів  цистерн для палива, мастила, поживної води для котлів;

– навігаційні  рульова та штурманська рубка, радіорубка, гірокомпасна, трансляційна, АТС тощо;

– загальносуднові господарчі  теслярна, шкіперська, тросова, ліхтарна, малярська, та інші комори;

– баластні цистерни;

– ланцюговий ящик;

– кофердами;

– тунель гребного гвинта.

3. Приміщення для екіпажу, до яких відносяться:

– житлові приміщення;

– громадські  кают-компанія, салони командного складу та команди, їдальня, спортзал, плавбасейн, бібліотеки, фотокаюта тощо;

– санітарно-гігієнічні  лазні, душові, умивальники, туалетні;

– господарчі та побутові  суднова канцелярія, камбуз, буфетні, пральня, комори провізії та матеріального постачання, майстерні;

– медичні  амбулаторія, лазарет, ізолятор тощо.

Для обслуговування приміщень усіх категорій на суднах використовуються комунікації, тобто, коридори, вестибулі, тамбури, ліфти, трапи.

Основні положення розташування приміщень на судні Службові приміщення Приміщення суднової енергетичної установки

Суднова енергетична установка розташовується в МВ, яке може бути в середній частині судна, кормі або може займати проміжне положення.

У відповідності з вимогами Регістру [32] кожне МВ повинно мати не менше двох виходів до рятувальних шлюпок та плотів. Кожний з двох виходів повинен находитися якомога далі один від одного та складатися зі стальних трапів, які ведуть до дверей виходу з цих приміщень. Один з виходів може проходити через стальні двері, що керуються з двох сторін, в приміщення, яке має самостійний вихід. Крім вищеназваних виходів, кожне МВ повинно мати аварійний вихід. Його можна не робити, якщо з МВ є вихід у тунель гребного вала, який в свою чергу має аварійний вихід на відкриту палубу.

Приміщення допоміжних механізмів

Суднову електростанцію розташовують, як правило, в межах МВ – по бортам від головного двигуна, або ярусом вище, на платформі. Осі генераторів потрібно розташовувати вздовж судна, а головний розподільний щит – упоперек.

Утилізаційні котли знаходяться або в шахті МВ, або в кожусі димової труби, допоміжні котли – на платформі МВ, іноді в окремому відсіку.

Шахти котельного та машинного відділень часто об'єднують в одну. Розміри шахт повинні бути достатніми для того, щоб можна було вивантажити (завантажити) дизель-генератори та котли, частини головного двигуна.

Розміри та конструкція кожуха димової труби повинні бути такими, щоб не задимлювалось судно.

Запасний пост керування судном призначається для аварійних ситуацій. Часто він розташовується в румпельному відділенні над ахтерпіком і має штурвал та магнітний компас.