4.Культурно-історична концепція л.С. Виготського

У психології розвитку напрям соціалізації виник як спроба визначити відносини в системі суб'єкт-середовище через категорію соціального контексту, в якому розвивається дитина.

Л.С. Виготський вважав, що психічний розвиток людини слід розглядати в культурно-історичному контексті її життєдіяльності. Слово "історична" несло ідею внесення до психології принципу розвитку, а слово "культурна" передбачало включеність дитини до соціального середовища, яке є носієм культури як досвіду, набутого людством.

Одна з фундаментальних ідей Л.С. Виготського це та, згідно з якою в розвитку поведінки дитини слід розрізняти дві переплетені лінії. Одна - природне "дозрівання". Інша - культурне удосконалення, оволодіння культурними способами поведінки і мислення.

Культурний розвиток полягає в оволодінні такими допоміжними засобами поведінки, які людство створило в процесі свого історичного розвитку і якими є мова, писемність, система рахунку та ін.; культурний розвиток пов'язаний з засвоєнням таких прийомів поведінки, які ґрунтуються на використанні знаків як засобів для здійснення тієї чи іншої психологічної операції. Культура видозмінює природу відповідно до мети людини: змінюється спосіб дії, структура прийому, весь устрій психологічних операцій подібно до того, як включення знаряддя перебудовує весь устрій трудової операції. Зовнішня діяльність дитини може переходити у внутрішню діяльність, зовнішній прийом нібито вростає і стає внутрішнім (інтеріоризуватися).

Л.С. Виготському належать два важливих поняття, що визначають кожний етап вікового розвитку - поняття соціальної ситуації розвитку і поняття новоутворення.

Під соціальною ситуацією розвитку Л.С. Виготський розумів своєрідне, специфічне для даного віку, виключне, єдине і неповторне співвідношення між людиною і навколишньою дійсністю, насамперед соціальною, що складається на початку кожного нового етапу. Соціальна ситуація розвитку є вихідним моментом для всіх змін, можливих в даний період, і визначає шлях, йдучи яким людина набуває якісних утворень розвитку.

Висновок

Мотиваційно-потребова теорія      А. Маслоу      П'ять основних видів потреб (фізіологічні; потреба в безпеці й добробуті; потреба в любові (належності комусь); потреба в повазі; потреба в самореалізації (само-ствердженні) формують певну ієрархічну структуру, яка є домінантом, що визначає поведінку особистості. Потреби кожного наступного рівня стають актуальними для індивіда лише після того, як задоволені попередні запити. Потреби є первинні (вроджені) і вторинні (соціально набуті).

Теорія научіння         Є. Торндайк. Базується на обґрунтуванні зовнішніх поведінкових актів, що, за думкою біхевіористів, утворюються шляхом механічного(рефлекторно-фізіологічного) закріплення адекватних реакцій організму на вплив зовнішнього середовища

Теорії соціального научіння           А. Бандура Д. Роттер           Трактує соціальний розвиток людини як надбання нею нових форм реакцій шляхом наслідування поведінки інших людей або спостереження за ними

Основним типам поведінки можна навчи-тися в соціальних ситуаціях, і це пов'я-зано з потребами, які домагаються задоволення через взаємодію з іншими людьми.

Теорія діяльності       А. Леонтьєв   Визнання соціальної природи психічного розвитку людини; єдності матеріальної та психічноїдіяльностей. На кожному віковому етапі розвитку домінує певний вид діяльності, яка є провідною для формування нових психічних процесів та властивостей особистості дитини

Культурно-історична теорія            Л. Виготський           Психічні функції (увага, пам’ять, емоції тощо) не є внутрішніми природно (виз-начально), а утворюються впродовж жит-тя у результаті оволодіння зовнішніми за-собами культурної поведінки та мислення.

Література:

1. Галагузова М. А. и др. Социальная педагогика: Курс лекций. –М., 2000. –С. 212-227.

2. Социальная педагогика под ред. Галагузовой М. А. – М. – 2000.

3.СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. В. Безпалько. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 208 с

4.навчальний посібник. - К.:Центр. Навч. Літератури,2004.-352с. 13.Капська А.Й. Соціальна педагогіка: навчальний посібник. -К.:2000.-350