Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТестЕП_менеджмент12_13.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
405.5 Кб
Скачать

71. Економічний аналіз діючого стану організації є складовою функції:

  1. Планування;

  2. організації;

  3. мотивації;

  4. контролю.

72. Під стратегією організації розуміють:

1) всебічний комплексний план, призначений для реалізації місії та досягнення цілей;

2) комплексний план для отримання прибутків у перспективному періоді;

  1. план реалізації цілей;

  2. поточні плани для досягнення цілей.

73. В процесі управлінського дослідження сильних і слабких сторін організації здійснюється:

  1. проведення серії експериментів для отримання об’єктивних знань про розвиток організації;

  2. порівняння різних організацій для визначення їх конкурентних переваг на ринку;

  3. методична оцінка функціональних зон організації для виявлення її стратегічно сильних і слабких сторін;

  4. перевірка стійкості організації до несприятливих змін зовнішнього середовища при реалізації довгострокових цілей.

Тема 6

«ОРГАНІЗАЦІЯ ЯК ФУНКЦІЯ УПРАВЛІННЯ»

74. Організаційна структура – це:

1) відокремлений орган, наділений функцією управління;

2) сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління;

3) сукупність підрозділів та зв’язків між ними, які дають змогу управляти організацією;

4) склад самостійних структурних підрозділів.

75. Організаційна структура повинна відповідати наступним вимогам

1) рівність;

2) лінійність;

3) функціональність та ієрархічність;

4) простота, економічність, адаптивність.

76. Горизонтальний поділ праці – це:

1) комплекс функцій управління;

2) поділ праці на завдання;

3) поділ праці за рівнями управління;

4) правильна відповідь відсутня.

77. Лінійний тип організаційної структури характеризується:

1) функціональною замкнутістю структурних підрозділів та конкретизацією сфери діяльності кожної керуючої ланки;

2) здатністю пристосовувати до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі;

3) концентрацією комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління;

4) відповідність структури до стратегії.

78. Функціональна організаційна структура є:

  1. органістичною структурою;

  2. адаптивною структурою;

  3. бюрократичною структурою;

  4. проектною структурою.

79. До переваг функціональної структури управління слід віднести:

1) залучення до роботи кваліфікованих фахівців;

2) порушення єдності розпорядництва, зниження відповідальності за

роботу;

  1. подвійне підпорядкування виконавців;

  2. жодну з перерахованих характеристик.

80. Недоліками функціонального типу організаційної структури є:

1) подвійне підпорядкування;

2) збільшення кількості рівнів управління;

3) перевантаження інформацією;

4) узгодженість дій виконавців.

81. Матрична організаційна структура:

1) не відповідає принципу адаптивності;

2) не має недоліків;

3) використовується організаціями, які реалізують одночасно декілька проектів;

4) передбачає використання матричного методу.

82. Дивізіональна організаційна структура - це розподіл організації на окремі блоки:

  1. за посадовими обов’язками;

  2. за рівнями управління;

  3. за видами товарів, покупців, регіонів;

  4. згідно зі стратегічним планом.

83. Яка з організаційних структур є механістичною?

  1. проектна;

  2. матрична;

  3. функціональна;

  4. конгломератна.

84. Якщо керівники середньої та нижчої ланки організації можуть приймати більшість управлінських рішень, то така організація є:

  1. централізованою;

  2. ієрархічною;

  3. етархічною;

  4. децентралізованою.

85. Централізована організація доцільна за таких умов:

  1. розмір організації та технології різко змінюється;

  2. зовнішнє середовище визначається динамічними ринками та конкуренцією;

  3. зміни в навколишньому середовищі відбуваються повільно;

  4. стратегія постійно змінюється.

86. Яка з наведених характеристик не властива бюрократичній структурі:

1) прийом на роботу за діловими якостями та практичними навиками;

2) велика кількість інструкцій, постанов;

3) чітке розмежування функціональних обов’язків працівників;

4) негнучкий режим роботи.

87. У централізованій структурі керівник:

1) залишає за собою право ухвалювати більшість рішень;

2) надає перевагу самоконтролю працівників;

3) менеджер керує творчим колективом;

4) відрізняється демократичністю своїх поглядів.

88. Управління виробничою діяльністю в організації здійснюють:

1) начальник механічного цеху;

2) працівник відділу реклами;

3) заступник директора з виробництва;

4) відділ економічного аналізу.

89. Лінійно-функціональна структура управління застосовується переважно:

  1. в управлінні великими сучасними організаціями;

  2. в управлінні середніми за розміром організаціями;

  3. в управлінні малими організаціями;

  4. в управлінні великими і малими організаціями.

90. Дивізіональні структури управління застосовуються переважно:

  1. в управлінні великими багатопрофільними організаціями зі значною кількістю виробничих та комерційних відділень;

  2. в управлінні великими організаціями;

  3. в управлінні спільними організаціями;

  4. в управлінні малими об'єднаннями.

91. Матричні організаційні структури управління застосовуються переважно:

  1. в управлінні багатопрофільними організаціями з великою кількістю виробництв, надання послуг обмеженого життєвого циклу;

  2. в управлінні спільними організаціями;

  3. в управлінні середніми за розміром організаціями;

  4. в управлінні великими організаціями.

92. Лінійна структура управління застосовується переважно:

  1. в управлінні малими організаціями;

  2. в управлінні великими організаціями;

  3. в управлінні об'єднаннями організацій;

  4. в управлінні окремими організаціями.

93. У менеджменті виділяють такі види повноважень:

  1. лінійні, функціональні, контрольно-звітові, координаційні, рекомендаційні, погоджувальні;

  2. планові, організаційні, мотиваційні, соціально-психологічні;

  3. адміністративні, економічні, соціально-психологічні;

  4. управлінські, соціальні, економічні.

94. Відповідальність - це:

  1. сукупність офіційно наданих прав і обов'язків самостійно приймати рішення, віддавати розпорядження і здійснювати дії в інтересах організації;

  2. необхідність звітувати за прийняті рішення, активні дії та їх наслідки;

  3. обмежене право використовувати ресурси організації та спрямовувати зусилля деяких співробітників на виконання визначених задач;

  4. звітувати за виконані дії.

95. Яка організаційна структура управління передбачає, що кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних із його управлінням:

  1. лінійна;

  2. функціональна;

  3. лінійно-функціональна;

  4. секційна.

96. Якого типу організаційної структури не існує:

1) лінійно-функціональної;

2) лінійно-штабної;

3) функціонально-штабної;

4) територіальної.

97. Процес передавання керівником частини будь-якої своєї роботи та повноважень, необхідних для її виконання, підлеглому, який приймає на себе відповідальність за її виконання – це:

1) делегування повноважень;

2) небажання виконувати роботу;

3) турбота про заробітки співробітників;

4) делегування відповідальності.

98. Як в організації оформлюється делегування повноважень?

  1. видається наказ, розробляється посадова інструкція;

  2. існує усна домовленість між керівником та підлеглим;

  3. керівник у письмовій формі дає підлеглому завдання;

  4. підлеглий за власної ініціативи виконує ту чи іншу справу.

99. Закінчіть логічний ланцюг: "повноваження, обов'язки,..."

  1. відповідальність;

  2. посада;

  3. мотивація;

  4. функція.

100. Що обумовлюють відносини підпорядкованості для "традиційного" менеджменту ?

  1. ієрархію управління;

  2. органи управління підприємством;

  3. методи менеджменту;

  4. різні стилі керівництва.

101. Організаційна структура управління – це:

  1. склад і супідрядність взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією;

  2. склад ланок управління організацією;

  3. супідрядність управлінських взаємозалежних ланок управління;

  4. розподіл управлінського персоналу на підрозділи.

102. Елементи організаційної структури управління – це:

  1. органи всіх систем управління організацією та взаємозв'язки між ними;

  2. система взаємозв'язків між органами управління;

  3. ланки управління організацією;

  4. сукупність різних підрозділів органів управління.

103.Організаційна структура управління визначається:

  1. складом і супідрядністю взаємозв'язаних управлінських ланок, які забезпечують здійснення функцій і завдань управління організацією;

  2. супідрядністю управлінських взаємозалежних ланок управління;

  3. складом ланок управління організацією;

  4. складом підрозділів організації.

104. Якому виду організаційної структури відповідають наступні характеристики: «Звільнення керівника від вирішення спеціальних питань, тенденція до централізації, використання консультантів і досвідчених спеціалістів, утворення спецпідрозділів, складні взаємозв'язки, відповідальність за прийняття рішень»:

  1. функціональній;

  2. штабній;

  3. лінійній;

  4. матричній.

105. Взаємостосунки, при яких керівник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими, є:

  1. лінійними;

  2. горизонтальними;

  3. функціональними;

  4. неформальними.

106. Взаємостосунки не між окремими посадами, а між окремими індивідами є :

  1. неформальними;

  2. лінійними;

  3. горизонтальними;

  4. функціональними.

107. Визначте, яка характеристика, відповідає глобальній продуктовій структурі організації

  1. організація побудована з урахуванням того, що відмінності між окремими видами продукції та каналами їх реалізації мають більше значення для фірми, ніж відмінності між регіонами, внаслідок випуску широкого асортименту виробів із застосуванням різних технологій;

  2. структурування організації відбувається з урахуванням того, що різноманітні зарубіжні клієнти фірми зосереджені у різних регіонах, в наслідок чого головними критеріями є відповідність споживчого попиту та методів маркетингу в окремих регіонах;

  3. тимчасова структура створена за рахунок об’єднання зусиль найдосвідченіших фахівців для виконання конкретної задачі протягом визначеного терміну часу, із визначеним рівнем якості, не перевищуючи кошторису роботи;

  4. створення закордонного підрозділу зумовлено тим, що фірма має відносно незначний обсяг продажів на іноземних ринках, обмежену номенклатуру продукції та географію діяльності.