Тема 6. Методика формування інформаційної бази у дослідженнях міжнародних економічних відносин.

1. Інформаційні джерела у різних формах міжнародних економічних відносин

2. Правила і послідовність формування інформаційної бази для прийняття рішень.

3. Картотека спостережень і правила її складання.

0. Інформаційні джерела у різних формах міжнародних економічних відносин.

Джерелами інформації для міжнародної торгівлі служать:

1. Статистичні дані офіційних органів державної статистики по кожній країні і навіть по регіонах. До більшості з них є вільний доступ через мережу Інтернет. Статистичні форми звітності, як правило, співставні і здійснюються за прийнятою Системою національних рахунків. Наприклад, на сайті Державного комітету статистики України є розділ «Зовнішньоекономічна діяльність», у якому містяться офіційні статистичні дані про експорт, імпорт товарів і послуг України, їх географічну і товарну структуру.

2. Періодичні видання з економіки зовнішньої торгівлі : Зовнішні справи, Економіка України, Економіст, Економічний часопис, Бізнес, Мировая экономика и международные отношения, The Economist, Financial Times тощо.

3. Телебачення і радіомовлення, де є відповідні передачі і навіть спеціальні канали. На ТБ, зокрема, Перший діловий канал, крім того, є спеціальні передачі «Україна і світ» і подібні на різних каналах. Новини міжнародної торгівлі постійно висвітлюються у випусках новин.

4. Офіційні сайти інформаційних агенцій.

5. Офіційні сайти міжнародних організацій, що займаються міжнародною торгівлею, насамперед, СОТ і ЮНКТАД. На обох сайтах дуже обмежена інформація є російською мовою, решта інформації надається англійською, французькою, іспанською. Найбільша база даних доступна саме англійською мовою. Кожна міжнародна організація надає як короткі прес-релізи, так і повні тексти багатьох документів у форматі pdf. Наприклад, СОТ публікує щорічну доповідь про світову торгівлю “World Trade Report”.

Джерелами інформації про інші форми МЕВ виступають ті ж самі видання і канали, а також спеціалізовані: про інвестиції є періодичні видання: « Інвестиції: практика та досвід», «Актуальні проблеми економіки» та ін. Про стан з іноземними інвестиціями у світі найповніша інформація міститься у доповіді ЮНКТАД “ World Investment Report”, яка публікується щорічно.

0. Правила і послідовність формування інформаційної бази для прийняття рішень.

Для отримання належної інформації необхідно вибрати бази спостереження, які визначаються нагальними потребами, а останні – поставленими цілями. Цей метод отримав назву «3В», від французьких слів “buts – besoins – bases”, що у перекладі означають цілі – потреби – бази.

Формування інформаційної бази для прийняття стратегічних рішень, наприклад, транснаціональної фірми передбачає:

1. Визначення стратегічної мети:

Будівництво нового підрозділу, упровадження нового виробу, технології.

2. Визначення стратегічних потреб (вони включають все, що може мати довгостроковий вплив на діяльність підприємства):

розвиток галузі, в якій працює підприємство;

розвиток технологій розробки і виробництва продукції, експорту товарів.

3. Визначення стратегічної бази спостереження. Це робиться шляхом складання картотеки фірми, яка досліджується.

Формування інформаційної бази для прийняття тактичних рішень передбачає: визначення відповідно тактичної мети, тактичних потреб (що потрібно для правильного вибору шляху), а також баз спостереження. Причому треба виходити з загальної стратегічної мети. Якщо, наприклад, фірма поставила за стратегічну мету освоєння ринків нових зарубіжних партнерів, то при формуванні тактичних потреб аналітики визначають, у якій з можливих країн створення філії буде найефективнішим. Для цього треба добре знати особливості можливих країн, тобто вчити країнознавство.

Формування інформаційної бази для прийняття оперативних рішень передбачає визначення мети, потреб і баз уже на оперативному рівні.

0. Картотека спостережень.

Робота зі складання картотеки спостережень ведеться за такими базами:

• загальні тенденції (політичні, економічні, соціальні, демографічні, маркетингові);

• конкуренція (вся інформація про фірм-конкурентів на відповідному ринку, а також про потенційних конкурентів);

• ринок (вся ринкова інформація, тобто попит на товар і супутні йому товари і товари-замінники, якщо є; смаки й запити споживачів, тенденції моди, канали збуту, логістика);

• технологія виробництва і збуту;

• законодавство, що стосується діяльності фірми, якщо філія – за кордоном, то законодавство країни розмішення;

• ресурси (інформація про матеріально-технічні ресурси, необхідні для діяльності фірми, а також про робочу силу і фінансові ресурси);

• інші чинники, що впливають на діяльність фірми.

За приклад складання картотеки спостережень візьмемо фірму, що виробляє спортивний одяг і може розширити виробництво за рахунок споріднених товарів, наприклад, взуття та інвентарю для спорту.

Картотека спостережень фірми

1. Тенденції по країнах:

• розвиток економіки (більшість видів спорту культивується переважно в багатих країнах, крім того, продукція фірми є досить дорогою);

• поширені види спорту в країнах, які розглядаються як потенційні чи існуючі ринки збуту;

• можливі зміни у попиті під впливом моди, реклами, виникнення нових сегментів споживачів.

2. Технологічний процес:

• сировина: тканини, шкіра, фурнітура для виробництва спортивного одягу і взуття;

• виробничі технології: автоматизовані системи виробництва, нові технології, існуючі технології і можлива необхідність їх заміни;

• зовнішні умови впливу на технологічний процес.

3. Дійові особи:

• діючі конкуренти: акціонери і союзники; об’єднання з іншими фірмами, можливості злиття і поглинання; витрати конкурентів на наукові дослідження і розробки, кадри підприємств;

• потенційні конкуренти: виробники аналогічної продукції, виробники обладнання; торговий оборот конкурентів і ступінь насичення ринку їхньою продукцією; стадія життєвого циклу товару конкурентів; кадрові зміни: набір нових спеціалістів і робітників свідчить про висхідну тенденцію; можливі злиття з іншими фірмами.

4. Диверсифікація: спостереження за тими сферами діяльності, де може використовуватися або вже використовується продукція фірми:

• спортивні клуби;

• школи і вищі навчальні заклади;

• підприємства, де піклуються про дозвілля працівників (мають спортивні площадки, тренажерні зали або мають намір їх облаштувати).

Зазначимо, що вся або більшість інформації про конкретну фірму є мало доступною, тому її можна купувати у відповідних інформаційних компаній.

Інформаційно-аналітичний центр ЕКСОР  (Експертні Комп`ютерні Системи Оптимізації Рішень)

Інформаційно-аналітичний центр ЕКСОР (ІАЦ ЕКСОР) створений в січні 1991 року Спеціальним Конструкторським Бюро Математичних машин і Систем Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Академії наук України, а в 1993 році, відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, перереєстрована у Товариство з обмеженою відповідальністю.

ІАЦ ЕКСОР – мобільна незалежна група кваліфікованих спеціалістів зі знаннями в області системного аналізу (економіка, політика, управління, маркетинг, соціологія тощо). Постійний штат співробітників – 26 осіб. Працівники підприємства або вже мають вищу освіту, або закінчують вищі навчальні заклади. Частина співробітників центру навчається в аспірантурі, деякі вже мають наукові ступені. Кваліфікація програмістів підтверджена Сертифікатами відповідності (Delphi).

У разі потреби фірма проводить дослідження як по всій території України (24 області, АР Крим та міста Київ і Севастополь), так і в окремому регіоні, місті чи на підприємстві. Керівники дослідницьких груп в регіонах (серед них доктори та кандидати наук з досвідом роботи за фахом від 5 до 25 років) забезпечують оперативне проведення досліджень, курирують роботу широкої мережі інтерв’юерів.

Основні напрямки діяльності ІАЦ ЕКСОР:

• Проведення моніторингу, системного аналізу, діагностики та цільового прогнозування в умовах невизначеності в різних галузях народного господарства, суспільства, екології тощо, із використанням як статистичних даних, так і експертного та масового опитування.

• Розроблення програмного забезпечення, інформаційно-довідкових систем, створення баз даних, звітів-презентацій, інтерактивних веб-сайтів, елементів електронної влади.

• Встановлення та інформаційне наповнення сенсорних інформаційних кіосків (Інфоматів), що можуть слугувати базою для створення ситуаційних центрів органів влади й крупних компаній, а також для дистанційної взаємодії об’єктів і суб’єктів управління.

• Адаптація та впровадження базового пакету інформаційно-аналітичної системи підтримки прийняття рішень (ІАСППР) в аналітичні відділи чи прогнозні центри організацій замовників.

• Включення у веб-сайти замовників клієнт-серверної ГІС-системи для надання сервісу у відображенні територіально розподіленої, довідкової та аналітичної інформації.

• Інформаційно-аналітичне обслуговування конференцій, семінарів, форумів.

• Навчання фахівців сучасних методів системного аналізу даних.

За час своєї діяльності ІАЦ ЕКСОР виконав більше 100 інформаційно-аналітичних та науково-дослідних робіт (НДР), замовлених державними і приватними організаціями України. Серед них:

1. На замовлення „Конгресу Ділових Кіл України” ІАЦ ЕКСОР дослідив проблеми малого та середнього бізнесу в Україні. Результати аналізу “Підприємництво і Підприємці в Україні. Соціальні Аспекти " видано тиражем 5000 примірників (1991 – 1992).

2. На замовлення ФДМУ виконано НДР з аналізу процесів приватизації та інвестиційного клімату на окремих підприємствах (1995 – 1996):

• “Загальні процеси приватизації державної власності, тенденції їх розвитку та інтереси соціальних груп населення в Україні".

• “Загальні тенденції розвитку постприватизаційних підприємств"; “Реалізація основних принципів Державної програми приватизації в українських областях".

• “Дослідження загальних можливостей вкладення капіталу в текстильні підприємства промисловості льону".

• “Ситуаційне управління змінами в діяльності підприємств під час приватизації". “Социальный смысл деятельности центров сертификатных аукционов в процессах приватизации".

• “Дослідження надходжень та аналіз використання коштів від приватизації за 1995 – 1999 роки та рекомендації щодо оптимізації їх використання” (2000).

• “Основні засоби та шляхи підвищення ефективності управління підприємствами машинобудування в процесі роздержавлення власності” (2000).

3. НДР з проблеми екологічного стану навколишнього середовища, взаємодії влади та населення з цього питання (1998).

4. НДР з проблеми екологічного стану навколишнього середовища та динаміка його змін (2001).

5. „Моніторинг промислового потенціалу авіабудування та ринку авіаційних перевезень” (2001).

6. “Вивчення реальної спроможності системи управління захистом інтересів національних виробників в умовах світової конкуренції на макро- та мікро рівні” (2002 – 2003 рр.).

7. Створення офіційного веб-сайту Подільської районної державної адміністрації (2002).

8. Створення електронної приймальні Подільської районної державної адміністрації. (2003).

9. Інформаційно-аналітичне забезпечення підготовки та проведення 5-ї Всеєвропейської конференції міністрів охорони навколишнього середовища “Довкілля для Європи” (2003).

10. Поставка програмного забезпечення і створення інформаційної та експертно-аналітичної системи підтримки прийняття рішень в Управлінні Секретаріату Кабінету Міністрів (2003).

11. На замовлення КМДА проведено дослідження „Інформаційні потреби територіальної громади Києва” (2004).

12. Розроблення та інтеграція проекту „Громадська електронна приймальня Кабінету Міністрів України” (2004).

13. Підготовка аналітичних матеріалів: „Підсумки роботи за І півріччя 2005 року Міністерства транспорту та зв’язку України (2005)”. 14.  У комунальному підприємстві „Оренда” введена в роботу інформаційно-аналітична система ЛОГОС-ОРЕНДА-РІШЕННЯ (2005).

15. Протягом 2005 року ІАЦ ЄКСОР  розробив Громадські електронні приймальні для  Київської міської державної адміністрації (встановлено 3 інформаційні кіоски), Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації, Укрпошти і Донецької обласної державної адміністрації.

16. Підготовлені й видані інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні (2005).

17. Проведена науково-дослідна робота “Суспільно-політичний аналіз ситуації в м. Києві напередодні виборів 2006 року в місцеві ради в умовах пропорційної системи виборів” (2005).

18. До Всесвітнього самміту з питань інформаційного суспільства (Туніс) колектив ІАЦ ЄКСОР підготував та видав інформаційно-аналітичні матеріали „Розвиток інформаційного суспільства в Україні” (2005).

19. На замовлення КМДА проведене дослідження “Моніторинг ставлення киян до міської влади” (2005).

Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків».

Основні завдання та нормативно – правові засади діяльності:

Враховуючи основні види діяльності:

• Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки

• Видання журналів та періодичних публікацій

• Оброблення даних

• Діяльність, що пов’язана з банками даних

• Консультування з питань комерційної діяльності та управління

• Рекламна діяльність

 Підприємство здійснює:

1. Цінову експертизу зовнішньоекономічних договорів, що необхідна у випадках, якщо загальна вартість послуг, робіт, прав інтелектуальної власності за договором перевищує 100 000,00 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору.

2. Товарну експертизу цінових умов експортних/імпортних договорів/контрактів, а саме:

встановлення відповідності цінових умов договорів (контрактів) існуючій кон'юнктурі певного ринку та підтвердження об’єктивності передбаченої в них ціни на відповідні групи товарів/робіт/послуг, в тому числі встановлення відповідності контрактних цін існуючій кон'юнктурі певного ринку товарів, а в разі запровадження режиму квотування товарів - відповідності контрактних цін зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного в поточному маркетинговому році, кон'юнктурі певного ринку товарів, що склалася на дату його укладення.

Також потрібно зазначити, що цінові/товарні експертизи проводяться за замовленням суб’єктів господарської діяльності.

Довідково: визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюються декларантом з метою заявлення митному органу та відповідно до методів, передбачених Митним кодексом України. Митний орган, що проводить митне оформлення товарів, здійснює контроль за правильністю визначення декларантом їх митної вартості, у тому числі за правильністю та можливістю застосування обраного декларантом методу визначення митної вартості, повнотою (комплектністю) поданих декларантом документів (обов’язкових та додаткових) та їх відповідністю встановленим вимогам.

Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються статтями 266-273 Митного кодексу України. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. До числа спеціалізованих експертних організацій відноситься і ДП «Держзовнішінформ».

Висновки ДП «Держзовнішінформ» приймаються як орієнтовна довідкова інформація при визначенні митної вартості чи здійсненні митної оцінки. Остаточне рішення відповідно до Митного кодексу України приймається посадовою особою митного органу, уповноваженою на визначення митної вартості. Таким чином експертні висновки слугують додатковим джерелом інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості. 

Відповідно до листів Державної митної служби України від 10.04.2009 р. N 11/3-10.16/3380-ЕП та від 17.11.2009 р. N 16/2-2/2356, які містять роз’яснення щодо статусу довідок, що надає ДП «Держзовнішінформ» - висновки спеціалізованих експертних організацій, у тому числі ДП «Держзовнішінформ», носять виключно інформаційний характер. 

3. Визначення кодів УКТ ЗЕД.

4. Видання друкованих засобів масової інформації, а саме:

• Бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків»

• Збірника «Каталог «Імпортери та експортери України».

5. Надання інформаційно-аналітичних послуг з дослідження світового та українського ринків в розрізі галузей народного господарства, що полягають в підготовці інформаційно-аналітичного огляду «Товарний монітор. Україна», який в свою чергу представлений лінійкою продуктів:

• Щотижневик «Товарний монітор. Кон'юнктура»

• Щомісячник «Товарний монітор. Торговельний баланс»

• Металургійний монітор: «Стальний прокат», «Сировинні матеріали»

• Будівельний монітор

• Агромонітор (в т.ч. «Добрива», «Морепродукти»)

В представлених продуктах освітлюються: основні індикатори економічного розвитку, цінові тенденції, підсумки зовнішньоекономічної діяльності, останні вагомі події та галузеві прогнози, що в свою чергу надає можливість без серйозних зусиль бути в курсі головних тенденцій економічного розвитку в розрізі усіх основних галузей народного господарства.

6. Маркетингові дослідження під замовлення:

• Галузевий консалтинг

• Маркетингові та соціально-політичні дослідження.

7. Забезпечення наповнення та оновлення змісту інформаційного веб-порталу "Комплексна система інформаційно-консультаційної підтримки та розвитку експорту" (www.ukrexport.gov.ua), після отримання інформації від відповідного структурного підрозділу Мінекономрозвитку України.

Наповнення порталу, здійснюється на виконання наказу Міністерства економіки України від 21 травня 2009 року N 472 «Про затвердження структури інформаційного наповнення веб-порталу "Комплексна система інформаційно-консультаційної підтримки та розвитку експорту" (www.ukrexport.gov.ua)», з метою інформаційного забезпечення українських експортерів та виробників експортоспроможної продукції, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності, що придбавають товари українського походження.

8. Розповсюдження даних Реєстру асоціацій товаровиробників України (далі - Реєстр) шляхом його опублікування та підтримки постійно діючої сторінки в мережі Інтернет з повною інформацією про асоціації товаровиробників України, доступ до відповідної зовнішньоекономічної інформації асоціаціям товаровиробників України, що входять до Реєстру.

9. Надає Мінекономрозвитку України аргументований аналіз цін окремих товарів, що проводиться останнім за запитами Держмитслужби.

 

38