Тексти лекцій з інформаційно-аналітичної діяльності у міжнародних економічних відносинах

Тема 1. Вступ до курсу

1. Поняття і структура аналітики.

2. Проблеми аналітичної діяльності у глобальному просторі.

3. Функції аналітичної діяльності в суспільстві.

4. Вимоги до аналітичної роботи фахівців у галузі МЕВ.

5. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб.

1.1.Поняття і структура аналітики.

При дослідженні міжнародних економічних відносин спеціаліст стикається з величезним масивом інформації у вигляді статистичних даних, урядових документів, законів, міжнародних угод, підписаних країною, правил, що визначаються міжнародними економічними організаціями. Щоб розібратися у потоці інформації та правильно, науково її інтерпретувати, потрібний вірний методологічний підхід. Кожен фахівець з МЕВ повинен володіти навичками інформаційно-аналітичної роботи, чому і присвячено даний навчальний курс.

Інформаційно-аналітична діяльність (ІАД) – необхідна умова роботи економіста-міжнародника: як практика, так і вченого-теоретика. Під ІАД розуміється:

• пошук і оцінка джерел інформації, аналіз даних, необхідних для проведення досліджень у галузі міжнародних економічних відносин;

• моніторинг економічних процесів, збір, аналіз і оцінка інформації про міжнародні економічні процеси, у тому числі міжнародну торгівлю, інвестиційну діяльність та інші форми МЕВ;

• обробка масивів статистичних даних, економічних показників, документів національних та міжнародних структур, міжнародних договорів, законів держави;

• підготовка відповідних інформаційно-аналітичних документів, що слугують посадовим особам як база для прийняття рішень, наприклад, складання прогнозів ринкової кон’юнктури чи стану міжнародної торгівлі, врахування ризиків та інших явищ і процесів міжнародних економічних відносин.

Аналітична діяльність або просто аналітика – це напрям інтелектуальної діяльності

людей, спрямований на вирішення завдань, що виникають у різних сферах життя. У понятті «аналіз» існує 2 змістові підходи. У вузькому розумінні аналіз – це деяка сукупність прийомів мислення, уявне розкладання цілого на складові частини, яке дозволяє отримати уявлення про будову досліджуваного об’єкта, його структуру, частини. При ширшому підході аналіз включає і процедуру синтезу, тобто процес уявного об’єднання різних частин предмета в єдине утворення. Тому аналіз часто ототожнюється з дослідницькою діяльністю загалом.

Поняття «аналітика» (мистецтво аналізу) можна розтлумачити як уміння розчленування понять і принципів, за допомогою яких міркування набирають доказового характеру. Аналітика як науковий підхід має довгу і складну історію, починаючи від філософів Стародавньої Греції і закінчуючи сучасними науково-дослідними установами та аналітичними агенціями.

Сучасна аналітика є розгалуженою і складною системою знань, у яку входять:

• логіка як наука про закономірності й операції правильного мислення;

• наукова методологія – система принципів, методів і прийомів пізнавальної діяльності;

• евристика – дисципліна, метою якої є відкриття нового в науці, техніці та інших сферах життя, коли відсутній алгоритм вирішення тієї чи іншої пізнавальної задачі;

• інформатика – наука про інформацію, способи її отримання, накопичення, обробки і передачі.