- Дослідник пасивний (не має права втручатися, чекає, коли буде те чи інше явище);

- важко виділити причиново-наслідкові зв’язки;

- суб’єктивізм;

- Дані вимагають перевірки на достовірність та надійність.

Види спостереження:

Зовнішнє – спосіб збору даних про психологію людини шляхом прямого спостереження за нею зі сторони.

Внутрішнє (самоспостереження) – дослідник спостерігає за собою, або інші люди на його прохання ведуть самоспостереження за його завданням.

Вільне – не має попередньо встановлених рамок, програм, процедури його проведення. Може змінюватися предмет чи об’єкт спостереження, його характер в ході спостереження за бажанням дослідника.

Стандартизоване – чітко визначений план, попередньо продумана програма, строге дотримування її, незалежно від того, що відбувається в процесі спостереження з об’єктом і самим дослідником.

Уключене – (досить часто використовується в педагогічній, віковій, соціальній психології) дослідник – безпосередній учасник процесу, за яким іде спостереження (напр., взаємини в колективі).

Стороннє – не передбачає особистої участі експериментатора в процесі, який він вивчає.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно повинно відповідати певним вимогам:

- бути цілеспрямованим, а не випадковим;

- здійснюватися планомірно й систематично;

- бути забезпеченим достатньою кількістю інформації про явище, що спостерігається (якомога більшою кількістю фактів);

- точно фіксувати результати спостереження.

Експеримент – збір фактів у спеціально створених умовах, які забезпечують активний прояв психічних явищ, продумано створена штучна ситуація, в якій досліджувана властивість виявляється та оцінюється найкраще.

Однак провести справжній експеримент на практиці дуже важко.

Позитивне:

- активне втручання дослідника в діяльність досліджуваного;

- створення умови;

- зміна напряму дослідження (змінюються одні умови, інші не змінюються);

- можливість повторного досліду (відкидається випадковість).

Види експерименту:

Лабораторний має такі ознаки:

- створюються лабораторні умови, дії визначаються інструкцією;

- використовуються спеціальні прилади, апаратура;

- можуть бути отримані більш точні дані.

- поведінка піддослідного може бути не дуже природна (страх, намагання показати себе з кращого боку);

Природний (уперше запропонував в 1910р. А.Ф.Лазурський) вирізняється:

• природними умовами проведення (гра, заняття);

• відсутністю приладів;

• більшою відповідністю даних типовій життєвій поведінці досліджуваних;

• не завжди точністю результатів (тому що експериментатор не може строго контролювати впливи різних факторів).

Психологічні тести – спеціалізовані методи психодіагностики, за допомогою яких можна отримати точну кількісну та якісну характеристику явища, що вивчається. Або система випробувань й оцінювання окремих психічних рис і властивостей людини.

Вимоги до психологічних тестів:

- чітка процедура збору та обробки первинних даних;

- стандартизованість зовнішніх умов;

- обов’язковий для всіх комплекс випробувальних завдань (однакові можливості);

- наявність більш-менш фіксованої системи оцінювання результатів;

- зміст тексту та інструкція мають бути максимально чіткими і зрозумілими.

Позитивним у тестових методиках є:

- велика кількість досліджуваних;

- фіксована система оцінок;

- легкість обробки даних.

Негативним є:

- досліджуваний може фальсифікувати результати (коли знає для чого);

- тести не можна застосовувати, коли досліджуваний не повністю впевнений в існуванні тих чи інших якостей або свідомо чи підсвідомо не бажає визнавати наявність певних якостей у себе.

Види тестових методик:

1. тести досягнень, спрямовані на визначення рівня оволодіння людиною конкретними знаннями, вміннями, навичками;

2. тести інтелекту – виявлення інтелектуального потенціалу людини;

3. тести креативності – на вивчення та оцінювання творчих здібностей;

4. тести особистості – спрямовані на вимірювання різних сторін особистості.

Опитування – метод, при використанні якого людина відповідає на кілька запитань.

Усне опитування (бесіда) – збір даних у процесі особистого спілкування за спеціально складеними програмами. Застосовують, коли потрібно простежити за поведінкою та реакцією людини, що відповідає на питання.

Позитивне :

- безпосередній контакт;

- можливість змінювати питання.

Негативне:

- великі затрати часу.

Письмове опитування – більш формалізована процедура, що передбачає збір даних, фіксованих письмово; напр. анкета – система питань, адресованих великій кількості людей.

Анкети бувають:

1. Відкриті – досліджуваний сам формулює відповіді.

2. Закриті – досліджуваний вибирає відповідь.