4. Методи психології та специфіка їх застосування

У психології, як і в будь-якій іншій галузі знань, застосовують свої способи вивчення об’єктивної дійсності, котрі є методами даної науки.

Методи наукового дослідження – це ті прийоми й засоби, за допомогою яких вчені отримують достовірні відомості, що використовуються далі для побудови наукових теорій та вироблення практичних рекомендацій.

Сила науки багато в чому залежить від досконалості методів дослідження, від того, наскільки вони є надійними і валідними (відповідають тому, для вивчення та оцінки чого вони був використані). Це стосується і психології.

Явища психології настільки складні та різноманітні, настільки важкодоступні, що протягом всієї історії психології її успіхи безпосередньо залежали від досконалості методів, які використовувалися. З часом психологія почала застосовувати методи різних наук (математики, фізики, інформатики, фізіології, медицини, біології).

До методів дослідження психологічних явищ висуваються певні вимоги:

- психологічні явища потрібно вивчати в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємозалежності;

- метод психологічних досліджень повинен бути адекватним предметові дослідження, розкривати істотні, а не випадкові, другорядні особливості досліджуваного психологічного процесу, стану чи властивості.

Етапи психологічного дослідження

1) підготовчий – вивчається література, збираються попередні дані (використовуються спостереження під час уроків, праці, в побуті, організовуються бесіди, інколи застосовуються анкети зі спеціально підібраними питаннями, виявляються біографічні дані, збирають анамнез, тобто описують умови, які передували виникненню досліджуваного факту). Завершується цей етап визначенням предмета дослідження, об’єкта, мети завдання, формулюється гіпотеза);

2) власне експеримент – вибираються основні методики дослідження, готується обладнання, збирається фактичний матеріал;

3) кількісна обробка даних досліджень – передбачає застосування математичного аналізу – використання різних статистичних прийомів, за якими можна судити про достовірність отриманих висновків, які підтверджують висунуту гіпотезу;

4) інтерпретація одержаних даних – їх тлумачення на основі психологічної теорії, кінцеве з’ясування правильності чи помилковості гіпотези. Узагальнення результатів, установлення причин, факторів, які зумовили появу певного явища. Закінчується дослідження підготовкою письмового тексту, в якому описуються результати дослідження та їх аналіз.

Усі психологічні методи поділяють на декілька груп.

Серед організаційних використовують лонгітюдний і порівняльний методи. Лонгітюдний (від лат. тривалість) метод характеризується тим, що протягом тривалого часу послідовно вивчаються ті ж самі піддослідні.

За порівняльного методу паралельно та одночасно вивчаються різні об’єкти дослідження, хоча при цьому визначаються єдиний предмет і загальне завдання дослідження. Це можуть бути дослідження особливостей психіки школярів різного віку, психіки здорових і психічно хворих досліджуваних.

До емпіричних методів належить метод вивчення продуктів діяльності – цінна інформація про внутрішній світ людини, про її ставлення до оточуючих, особливості сприймання, психічних якостей та властивостей особистості, рівень її розвитку. Позитивним тут є те, що зафіксовані матеріально результати діяльності дозволяють неодноразово повертатися до них, порівнювати. До продуктів діяльності відносять – малюнки, письмові твори, технічні вироби. Порівнюючи роботи, які людина виконала в різний час, на різних етапах навчання, можна виявити рівень її розвитку, досконалість умінь, навичок, акуратність, майстерність, кмітливість, наполегливість.

Продуктивну діяльність людини можна аналізувати також у процесі створення чогось. Спостерігаючи цей процес, можна виявити не тільки його якість, а й динаміку, темп роботи, вправність у дії, ставлення до завдання.

Недоліком даного методу вважається те, що не всі психічні якості можна розкрити в продуктах діяльності. Тому метод уживається як допоміжний. Основними емпіричними методами виступають: спостереження, опитування, тест, експеримент.

Спостереження – цілеспрямоване вивчення особистості на основі сприйняття її дій у різних природних умовах (праця, гра, навчальна діяльність).

Позитивне – вивчається те, що не виявляється технічними приладами, не можна описати за допомогою математичних формул; природність умов.

Негативне: