1. Поняття про мотивацію. Мотиви та потреби

Мотивація – це сукупність психічних процесів, які надають поведінці людини енергетичний імпульс і загальну спрямованість. Інакше кажучи, мотивація – це рушійні сили поведінки, тобто проблема мотивації є проблемою причин поведінки індивіда.

Основу мотиваційної сфери особистості становлять потреби – динамічно-активні стани особистості, що виражають її залежність від конкретних умов існування і породжують діяльність, спрямовану на зняття цієї залежності. Опосередковано вони є й рушійними силами розвитку особистості, оскільки такий розвиток здійснюється в діяльності.

Існує низка класифікацій людських потреб.

А) за походженням:

• природні – ті, що є життєво необхідними для людини, незадоволення яких протягом тривалого часу може призвести до загибелі організму (в їжі, сні, одязі, житлі, особі протилежної статі тощо). Хоча їх перелік, безумовно, є сталим із часів появи людства, але способи і знаряддя їх задоволення змінюються;

• культурні, в яких виявляється залежність активної діяльності людини від продуктів культури. Сюди відносять як предмети, необхідні для вдоволення природних потреб (простирадло, виделка, тарілка тощо), так і для спілкування, громадського життя людини (книга, телевізор тощо).

Б) за характером предмета:

• матеріальні (в житлі, одязі тощо);

• духовні, в яких представлена залежність людини від продуктів суспільної свідомості.

В) за рівнем:

• базові – потреби в матеріальних умовах і засобах життя, у спілкуванні, пізнанні, діяльності й відпочинку. Вони диктуються об’єктивними законами життя індивіда в суспільстві та його розвитку, пов’язані насамперед із певними етапами розвитку особистості. Так, потреба в діяльності має градації від потреби в «розрядці енергії» до потреби у праці; у спілкуванні – від аморфної нестачі в іншій людині до вищих форм прихильності до певної особистості (або спільноти); у пізнанні – від елементарної допитливості до палкого пошуку істини і т.д.;

• похідні, які формуються на основі базових (естетичні потреби, потреба в навчанні та ін.);

• вищі, що включають насамперед потреби у творчості та творчій праці.

Потреба, опосередкована складним психологічним процесом мотивації, виявляє себе психологічно у формі мотивів поведінки.

Потреба – це нестаток суб’єкта в чомусь конкретному, а мотив – обґрунтування рішення задовольнити або не задовольнити зазначену потребу в даному об’єктивному і суб’єктивному середовищі. Перш ніж потреба спричинить дію, особистість переживає складний психологічний процес мотивації, який полягає в усвідомленні тією або іншою мірою суб’єктивної й об’єктивної сторін потреби та дії, спрямованої на її задоволення.

Схема переходу потреби в мотив:

Потреба  мотивація  мотив

(нестача у чомусь) (усвідомлення потреби) (обґрунтування рішення)

Отже, мотив є результатом мотивації і являє собою внутрішню психологічну активність, що організує й планує діяльність та поведінку, в основі яких лежить необхідність задоволення потреби.