1.5. Права та обов’язки підприємців

Права підприємця. Право – нормативна форма вираження принципу формальної рівності господарюючих суб’єктів в економічних відносинах, це система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки.

З метою реалізації господарської ініціативи підприємець має право:

• створювати для здійснення підприємницької діяльності будь – які види підприємництва;

• купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;

• самостійно формувати господарську діяльність, обирати постачальників та споживачів, встановлювати ціни і тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;

• укладати з громадянами трудові договори щодо використання їхньої праці (контракти, угоди);

• самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;

• отримувати будь – який необмежений за розмірами особистий дохід;

• брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;

• користуватися державною системою соціального забезпечення і соціального страхування.

Обов’язки підприємців. Обов’язки – це правові норми (правила), що підлягають обов’язковому виконанню.

Основні обов’язки підприємців

• укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, які приймаються на роботу за найом;

• здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, встановлені законодавством;

• забезпечити відповідні умови і охорону праці, а також інші соціальні гарантії;

• дотримуватися прав з метою реалізації законних інтересів споживачів, забезпечити надійну якість вироблених товарів (послуг);

• отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.

Тема 2. Технологія заснування власної справи

2.1. Ідея і мета організації власної справи.

2.2. Принципи створення власної справи.

2.3. Засновницькі документи.

2.4. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності. Постановка на облік в податкових органах.

2.5. Відкриття рахунку в банках.

2.6. Ліцензування діяльності підприємства.

2.7. Форми створення власної справи.

2.1. Ідея і мета організації власної справи

Підприємницька ідея — конкретне цілісне знання про доцільність та можливість займатися певним видом підприємницької діяльності а також чітке усвідомлення мети такої діяльності, шляхів та засобів її досягнення.

Окремими елементами такого цілісного знання є:

1) відмова від попереднього виду занять, професії тощо;

2) прагнення стати власником, передусім власником підприємства (а отже відмова від праці на інших осіб);

3) прагнення постійно збільшувати своє багатство шляхом створення товарів і послуг, необхідних для суспільства;

4) прагнення в такий спосіб реалізувати свою мету, домогтися визнання у суспільстві й навіть впливу на політику;

5) чітке усвідомлення шляхів отримання ресурсів для створення власного підприємства або труднощів при його створеній за наявності власних нагромаджень;

6) знання певного виду підприємницької діяльності, шляхів створення підприємства у відповідній сфері чи галузі народного господарства;

7) вміння вибрати оптимальну організаційну та організаційно-правову форму його існування;

8) знання можливих ризиків, які очікують діяльність підприємства та вміння управляти ними, нейтралізувати найгірші негативні сторони;

9) вміння організувати облік на підприємстві та знання основ такого обліку,

10) знання зовнішніх чинників, які впливають на підприємницьку діяльність; чинного законодавства, форм та засобів економічної політики, конкуренції з боку іноземних товаровиробників.

Конкретним виявом підприємницької ідеї є ідея створення нового товару або послуги.

Новий товар — товар, який принципово відрізняється від наявних на ринку товарів або має серйозні якісні вдосконалення порівняно з товарами-аналогами щодо споживчих якостей, дизайну, форми тощо.