1 1. Облік, звітність і аналіз господарської діяльності

11.1. Завдання і види обліку

Перехід до ринкових умов господарювання вимагає нових під­ходів в управлінні роботою підприємствами. Як найважливіша фун­кція управління, облік містить у собі систему дій щодо збору, опра­цювання і видачі інформаційних матеріалів, які дають характерис­тику того або іншого аспекту господарської діяльності.

При організації обліку підприємства використовують три види показників: натуральні, трудові і вартісні (грошові).

Натуральні вимірювачі використовуються для відображення зведень про облікові фізичні об'єкти і їхні кількісні параметри в на­турі (метри, літри, тонни і т.ін.).

Трудові вимірювачі визначають розмір витраченої праці за оди­ницю часу одним робітником або певною виробничою структурою. Трудові вимірювачі нерідко використовуються у поєднанні з нату­ральними або вартісними для визначення показників трудомісткості виконання різних робіт або оцінки продуктивності праці. Для відо­браження об'єктів обліку в узагальненому вигляді, користуються вар­тісними вимірювачами. Вартісні вимірювачі дозволяють трансфор­мувати різнорідні предмети, засоби і процеси в грошове вираження.

За призначенням облік підрозділяють на три вида: оператив­но-технічний, бухгалтерський і статистичний.

Оперативно-технічний облік відображає показники, що харак­теризують технологічні параметри, процеси виробництва, режими роботи на момент їхнього виконання.

Дані оперативно-технічного обліку використовуються для кон­тролю, аналізу і регулювання процесів виробництва.

Найбільш дієвим засобом оперативно-технічного контролю на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства є поши­рені за останні роки на багатьох підприємствах галузі об'єднані ди­спетчерські системи - ОДС.

Бухгалтерський облік являє собою систему постійного відо­браження стану наявних засобів у підприємства і проведення різно­манітних господарських операцій. Підприємства ведуть бухгалтер-

Розділ 11 237

ський облік майна і результатів своєї роботи в натуральних вимірю­вачах, а також в узагальненому грошовому вираженні шляхом до­кументальної фіксації встановлених даних.

Основними завданнями бухгалтерського обліку є:

• забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявні­ стю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансо­ вих ресурсів відповідно до затверджених норм;

• своєчасне попередження негативних явищ у фінансово- господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутріш­ ньогосподарських резервів;

• формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і результати діяльності підприємства, необхідної для оперативного керівництва і управління, а також для її вико­ ристання інвесторами, постачальниками, покупцями, креди­ торами, фінансовими, податковими, статистичними і банків­ ськими установами й іншими зацікавленими організаціями.

Підприємство самостійно встановлює організаційну форму бу­хгалтерської роботи виходячи з особливостей своєї діяльності й умов господарювання. Йому надане право визначати форму і мето­ди бухгалтерського обліку, базуючись на діючих галузевих формах і методах, розробляти систему внутрішньовиробничого обліку, звіт­ності і контролю господарських операцій.

У теперішній час бухгалтерський облік доповнюється фінансо­вим і податковим обліком. Фінансовий облік охоплює інформацію, що характеризує майновий і фінансовий стан підприємства. Необ­хідність розширення фінансового обліку зумовлена входженням у ринкові умови господарювання. Дані фінансового обліку викорис­товують менеджери, акціонери, власники акцій і т.ін. Національни­ми стандартами для підприємств усіх форм власності з 2000 р. вста­новлені три форми фінансової звітності:

1. Звіт про фінансові результати.

2. Звіт про рух грошових коштів.

3. Звіт про власний капітал.

У звіті про фінансові результати відображаються всі види дохо­дів та витрат, а також результати від господарської діяльності. Крім того, в цьому звіті наводяться показники елементів операційних ви­трат і розрахунок показників прибутковості акцій. Призначення звіту про фінансові результати полягає у визначенні прибутку (збитку) зві-

238 Облік, звітність і аналіз господарської діяльності

т ного періоду. Процедура розрахунку цього показника передбачає відрахування від доходу відповідних видатків, зборів, знижок і т.ін.

Звіт про рух грошових коштів фіксує надходження і видатки внаслідок операційної, інвестиційної і фінансової діяльності за звіт­ний період. Мета звіту - забезпечити користувачів достовірною ін­формацією про одержані та витрачені грошові кошти. Така інфор­мація не може бути одержана з других звітів, які складаються на підставі нарахування коштів.

Звіт про власний капітал дає вичерпну характеристику статут­ного капіталу, пайового капіталу, додаткового вкладеного капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, несплаченого капі­талу і вилученого капіталу. Хоча загальна сума власного капіталу розкривається в балансі (форма №1) за його складовими на кінець і початок звітного періоду, але користувачі звітності потребують більш детальної інформації про зміни, які відбулися протягом звіт­ного періоду, та причинах цих змін. Це і є основною метою звіту про власний капітал.

Виникнення податкового обліку пов'язане з розвитком і ускла­дненням державної системи оподаткування підприємств, наявністю великої кількості видів податків і різних методів їхнього обчислення.

Всі види обліку у своїй сукупності дають можливість адмініст­рації підприємства мати повне уявлення про стан справ і можливість приймати правильні управлінські рішення. Облікова інформація за­безпечує реалізацію трьох важливих функцій управління:

1. Планування роботи підприємства, постановка цілей одер­ жання найбільшої ефективності від виробничо-господарської діяльності.

2. Контроль і своєчасне виявлення відхилень від нормального протікання господарського процесу.

3. Оцінка фактичного стану підприємства, виявлення факто­ рів, що зумовили ступінь досягнення поставлених цілей.