
- •228 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва
- •230 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва
- •232 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва
- •234 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва
- •1 1. Облік, звітність і аналіз господарської діяльності
- •11.1. Завдання і види обліку
- •11.2. Методичні основи бухгалтерського обліку
- •11.3. Статистичні показники роботи водопроводу і каналізації
- •Виробничі показники
- •1 1.4. Організація аналітичної роботи, її проведення і результативність
- •Звітна калькуляція
- •II. Водовідведення
- •П ерелік скорочень
- •Л ітература
234 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва
і нформаційну базу своє питання, пропозицію, що потребує уваги (або рішення) директора.
Директор викликає не рідше одного разу в день на екран свого АРМ весь спектр цих питань і аналізує їх. Прийняті рішення відправляє в банк мережі («так», «згодний», «переговорити», «тимчасово відкласти», «обговорити», «готувати матеріал детальніше» і т.ін.). Керівник відділу на своєму робочому місці вивчає «Резолюцію» і відпрацьовує відповідну тактику подальшої поведінки. Це створює ніби варіант електронної пошти з елементами: оповіщення, обговорення, вирішення. Це дає: оперативність, виховання культури коротко і логічно ставити завдання (питання), постійний доступ до першого керівника, невідкладність рішень, реєстрація активної діяльності керівників. Накопичується матеріал для загального ретроспективного аналізу. Для того, щоб подібна система взаємодії у вищому ешелоні керівництва діяла постійно та ефективно, у Генерального директора повинен бути спеціальний помічник «з комп'ютерного обміну», тобто адміністратор директорського файла мережі.
Інше завдання такого помічника - розширювати коло функцій комп'ютерного спілкування директора з колективом. Так можна приймати заявки і пропозиції робітників, повідомлення, статистику нестандартних ситуацій, які виникають, видавати розпорядження, відлагоджувати систему контролю виконання рішень і ін.
Адміністратор (референт, помічник) може двічі на день переглядати та аналізувати всі новини «у мережі» - питання, пропозиції, напрацювання тощо.
Прикладом такого класу завдань, що директор вирішує на своєму АРМ і у мережі, може бути завдання оптимізації поточних витрат ресурсів.
Бухгалтер формує і подає на початок дня «перелік невідкладних платежів із сумами рахунків» (можна зі стислим коментарем), фінансисти дають «наявність грошей на рахунках» і очікуваний прогноз надходжень на один-три дні наперед. Адміністратор мережі подає аргументи замовників на оплату рахунків. Рекомендуються терміни затримки рахунків, обсяги заборгованості та ін. Маючи таку інформацію, можна з впевненістю вважати, що прийняті рішення директора будуть близькі до оптимальних.
Наведені приклади показують, що дійсно може бути створена в керівника дуже ефективна і корисна система робіт в мережі, що
Розділ 10 235
р озвивається і має великий вплив на механізм управління всього підприємства.
Значні резерви ефективності зосереджені і у блоці організаційно-економічних завдань. Специфіка їх у тому, що тут витрати практично мізерні, а діапазон від втрат до виграшу великий. Щоб було ясно, про що йде мова, відзначимо, що якщо робітник на своєму робочому місці, наприклад, два дні ремонтує кран або автомобіль, замість одного, то він принесе шкоду, яка дорівнює втраті одного дня. Якщо ж завідуючий автопарком не забезпечить своєчасного надходження запчастин або матеріалів, або просто «відтягує вирішення питання» на один-два дні, то шкода буде вдесятеро більшою. При цьому, в тому і в іншому випадку все залежить від однієї людини.
Нові господарські та економічні обставини породили і нові проблеми: неплатоспроможність споживачів, нестачу засобів на ремонт і розвиток, затримку зарплати та ін. В цій ситуації на передній план висуваються завдання комерційного та економічного аналізу, оптимізації витрат коштів, пошуку додаткових джерел прибутку.
Комп'ютерний мозок технології водопостачання та інформаційної мережі структури управління повинен переключатися на завдання аналізу і прогнозу.
Це завдання оцінки фінансової ситуації, розрахунки ефективності взаємозалікових і бартерних угод, оцінки впливу різноманітних чинників на собівартість, оцінки якості роботи самих служб і структурних ланок.
При всіх складностях кризового стану успіх господарської діяльності залежить насамперед від якості роботи самого колективу, а не від загальної обстановки в країні.
Саме організаційна та економічна робота може дати сподівання на найближчу перспективу.
В АСУ необхідно відпрацювати систему оцінки якості роботи служб, поставити завдання впливу оргфакторів і оргзаходів на загальний результат.
Таким чином, сьогодні важливим напрямком робіт в АСУ є вибір найбільш вагомих завдань і технологій для їх вирішення в ін-формаційно-комп'ютерній мережі (ІКМ).
236 Облік, звітність і аналіз господарської діяльності