226 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва

В цілому логіку взаємозв'язків між окремими складовими рі­шення проблеми перспективного розвитку складної виробничої си­стеми видно із самого рис. 10.4, тому повний опис усіх вузлів схеми не є необхідним. Відзначимо специфіку запропонованої схеми. Вона полягає в тому, що має чітку орієнтацію на використання методів моделювання об'єктів і процесів, дозволяє виділити для спеціаль­ного аналітичного розгляду систему завдань розвитку, включає розрахунки економічної ефективності АСУ і механізм керування розвитком виробничих систем. Особливістю аналізованої схеми та­кож є її орієнтація на проектну розробку комплексу питань перспек­тивного розвитку (блоки 14 і 15).

Для уточнення загальної принципової схеми рішення пробле­ми розвитку водогосподарчих об'єктів в умовах автоматизації її можна уявити в такому вигляді. Водогосподарча система міста описується інформаційним полем А, що складається з кінцевого чи­сла параметрів

А = (а₁,а₂,...,а_п) .

Є або розробляється система цілей С розвитку об'єкта на пер­спективний період

С=(с₁, с₂, … с_т).

Тоді існує відображення елементів поля А на елементи поля А' - перспективний стан системи, при якому задовольняються цілі із системи С. Уявимо відображення в такому вигляді:

F(а_i с)={ }| }.

Таким чином, розвиток системи можна уявити як відображен­ня f₁, f₂,…, f_n

F=(f₁, f₂, …, f_n).

Це відображення реалізується системою задач D

D=(d₁, d₂, …, d_n).

Тоді визначення значення параметра на заданий момент часу t здійснюється рішенням завдання

.

_і

Розділ 10 227

У загальному комплексі завдань D виділимо завдання розвит­ку АСУТП в окрему підмножину D₁,

.

Упорядкуємо отриману підсистему завдань:

.

Рішення цих завдань обмежене наявністю ресурсів і можливо­стями обчислювальних пристроїв. Величину, що характеризує від­ношення обраних завдань ( ) до загальної кількості (D₁), визна­чимо через дозволяючий коефіцієнта (N)

, .

При впровадженні завдання підприємство отримає річ­ний економічний ефект

,

де: – отримана економія від впровадження завдань;

– експлуатаційні витрати на функціонування завдання;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних

вкладень на нову техніку (0,15);

– капітальні вкладення на впровадження завдання.

На капітальні вкладення і на коефіцієнт їх ефективності на­кладаються обмеження:

; . (10.2)

де: К - капітальні вкладення на створення і розвиток АСУ; - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на створення АСУ (обчислювальна техніка);

- розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень для і-го завдання.

228 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва

Т оді розвиток АСУ повинен бути здійснений реалізацією за­вдань із підсистеми , яка задовольняє рішення цільової функції U:

U(Е, N) тах при обмеженнях (10.2), де: U - функція економічної ефективності систем;

Е - загальний економічний ефект від рішення завдань під­системи

Е= .

Описаний вище принциповий алгоритм відбору завдань, реалізо­ваних при автоматизації, входить складовою частиною в організаційну економічну модель комплексного розвитку системи водопостачання (рис.10.5). Модель служить для виявлення організаційних зв'язків між інформаційною базою і методичним апаратом забезпечення узгодже­ного розвитку АСУ і ВКГ. Центральна частина моделі містить логіку та етапи вирішення завдань створення і розвитку системи. У складі ін­формаційного блока виділені групи інформації: зовнішня, про об'єкт, про економічну оцінку АСУ і розвиток системи. Методичний апарат охоплює як загальнотеоретичні підходи, так і конкретні форми підго­товки і прийняття рішень. Від головної логічної схеми горизонталь­ними лініями показані найбільш важливі з розроблюваних питань на кожному етапі управління розвитком. Крапками на лінії позначені вза­ємозв'язки розв'язуваних завдань з інформаційним полем або методи­чним апаратом. Так, відповідно до моделі, на етапі обгрунтування за­вдань функціонування АСУТП визначальними є питання: розробка класифікатора завдань, обгрунтування принципового алгоритму їх ви­бору, групування завдань, визначення умов впровадження. У коло ос­новних питань економічної ефективності АСУТП входять: розробка методів оцінки, вибір показників, аналіз розподілу виділених коштів, підготовка варіантів АСУ і прийняття рішень. Особливістю запропо­нованої моделі є її концептуальний характер: при зберіганні її загаль­ної структури набір питань може уточнюватися, змінюватися і допов­нюватися в залежності від конкретних цілей аналітика. Модель має наочність, дозволяє системно уявити проблему і відпрацьовувати принципові варіанти її рішення, тобто здійснювати ітеративні кроки по управлінню розвитком водогосподарчих систем в умовах впрова­дження і розвитку автоматизованих систем управління.

\

230 Науково-технічний прогрес і автоматизація виробництва

1 0.5. Вплив розвитку АСУ на організацію робіт у системах водопостачання і каналізації

Сучасний етап впровадження нових інформаційно-комп'ютер­них технологій і систем автоматичного регулювання технологічних параметрів на об'єктах водопостачання і каналізації за своєю про­грамно-технічною базою випередив у розвитку саму організацію цих робіт і організацію служб.

Сьогодні практично застаріли керівні і методичні матеріали з організації і функціонування АСУ, а система нових оргдокументів ще не створена. Тому, маючи успіх у загальному ефекті комп'юте­ризації, в освоєнні нових завдань аналізу, у спробі системного ув'я­зування локальних баз даних і АРМів, ми практично багато втрача­ємо на невідлагодженості зв'язків, правил, зобов'язань і інших від­носин між підрозділами усередині самої «АСУ», а також АСУ з під­приємством в цілому.

У зв'язку з цим зараз при впровадженні комп'ютерних техно­логій мова повинна йти про пріоритетну увагу до оргпроблем, що виникають при впровадженні автоматизованих робочих місць.

Простий і задовольняючий нас раніше розподіл на постанов­ників завдань, програмістів і експлуатаційників техніки сьогодні вже не досить продуктивний. В сучасному підході до розвитку АСУ і всього комплексу комп'ютерних технологій треба підходити з по­зиції, що головною ланкою системи є не постановник, програміст або технік, а користувач. У водогосподарській системі, що базуєть­ся на єдності технологічного процесу водопостачання, головними користувачами повинні бути: перший керівник, його заступник і ке­рівники відділів.

Завдання комп'ютерного сервісу для цього рівня управління, і особливо для першого керівника - це дати можливість у будь-який момент за 10-15 хвилин оцінити загальну ситуацію на підприємстві в цілому.

В оцінку загальної ситуації входить:

- структура наявного кадрового складу в поточний день на під­ приємстві (на роботі, відсутні з причин, у відрядженнях і т.ін.);

— водоподача рівня і структура водоспоживання;

Розділ 10 231

- фінансово-економічний стан (виставлені платежі, надійшло грошей, процент оплати, витрата коштів, головні боржники і ін.).

Динаміка показників:

• енергоспоживання;

• наявність хімреагентів, ГММ і ін.

• стан устаткування, його характеристики; перебування в ре­ монті; знос;

• комплекс технологічних параметрів на насосних станціях і мережах;

• дані диспетчерської служби;

• стан АВР, кількість ушкоджень, час ліквідації, витрати;

• транспорт і його завантаження;

- оцінка діяльності служб (за показниками їх ефективності). Далі керівник вищого рівня повинен мати можливість у будь- якому блоці загальної інформації одержати деталізовані дані.

Інший блок інформації, необхідний керівнику - це блок довід­кових і архівних даних (стандарти, показники, характеристики во­допровідних підприємств інших міст, адресні дані суміжників та ін.), щоб у лічені хвилини можна було знайти потрібні характерис­тики, документи, адреси. Для керівників служб (планово-економіч­ної, виробничо-технічної, кадрової та ін.) формуються свої блоки єдиного інформаційного поля і з такою ж технологією розгортання від загальних характеристик і показників до деталізованих даних.

Рівень головних фахівців і керівників середньої ланки також має декілька інформаційних ліній взаємозв'язку із блоками даних:

• власна система завдань на своєму АРМ;

• зв'язок АРМ із базою АСУ ТВ (у необхідних випадках);

- зв'язок АРМ з архівом, базою НТІ, єдиним довідково-інфор­ маційним фондом.

З позицій такої мережної концепції створення і розвитку АСУ на підприємстві повинен бути відпрацьований варіант власної орг-структури відділу АСУ і всіх структурних ланок цієї системи на об'єктах (диспетчерської служби, вузла зв'язку, локальних комп'ю­терних блоків у цехах водоподачі і водопідготовки та ін.).