Глава 4

предметні сутнісні ознаки злочинів, які є результатом останньої, та організаційні ознаки угруповань, що її здійснюють. Разом воно відбиватиме підвищену суспільну небезпеку організованої злочинності, диференціюватиме залежно від міри її небезпечності організовані угруповання, вчинювані ними злочини та відпові­дальність за них. Запропонована нормативно-правова конструкція усуває потребу поділу організованої злочинності на економічну, загальнокримінальну, насильницьку та інші її різновиди, відобра­ження специфіки яких забезпечується кваліфікацією відповідних видів злочинів за сукупністю норм про відповідальність за них, а також норм про їх вчинення у складі організованої групи чи зло­чинної організації.

Ідея про розподіл проявів організованої злочинності на різні кваліфікаційні групи, у тому числі й для диференційованої їх кваліфікації у Кримінальному кодексі, залежно від тяжкості, суспільної небезпечності та загалом соціальної значущості ре­зультатів їх вчинення, безумовно, є актуальною. Однак норматив­но-правовий спосіб її реалізації, запропонований М. І. Хавроню-ком, не виглядає завершеним. Згідно з його пропозиціями ця ідея має бути реалізована через відповідну диференціацію організова­них об'єднань (у межах ст. 28 КК як форм співучасті) на звичайні, кваліфіковані та особливо небезпечні. Проте слід взяти до уваги, що суспільна небезпечність злочинних об'єднань переважно визначається мірою суспільної небезпечності організованої зло­чинної діяльності, яку вони ведуть. Саме остання, залежно від на­явності її основних та додаткових ознак, що визначені вище, зали­шається звичайною (у розумінні ч. З ст. 28 КК) або набуває більшої чи ще більшої (особливої) суспільної небезпечності, що в кінцевому рахунку визначає міру суспільної небезпечності й об'єднання, яке веде цю діяльність. До того, як показує світовий, а тепер вже і вітчизняний досвід, одне й те саме об'єднання, як правило, здійснює різну за суспільною небезпечністю діяльність, часто змінює її зміст, спрямованість, що нерідко веде до зміни й організаційної форми об'єднання. Остання нині загалом стає більш гнучкою, підпорядковується змінюваним цілям, способам та умовам організованої злочинної діяльності. Диференційований підхід до кримінально-правової кваліфікації проявів організованої

320

Організована злочинність та запобігання їй

злочинності залежно від їх небезпечності не забезпечується і за чинної конструкції, коли вчинення злочину організованою групою «прив'язане» до конкретного складу злочину як його кваліфікую­ ча ознака. Адже знову-таки вчинення злочину організованою гру­ пою може бути і часто є наслідком різної за мірою небезпечності організованої злочинної діяльності. Тому диференціювати за останньою ознакою потрібно не злочинні об'єднання (або не тільки їх), а насамперед організовану злочинну діяльність, яку вони ведуть, розподіляючи ЇЇ відповідно за основними та додатко­ вими ознаками. Реалізувати останнє можливо через зміну ст. 255 КК. Вона має отримати назву «Організована злочинна діяльність», передбачити три її види: звичайна (ч. 1), кваліфікова­ на (ч. 2), особливо небезпечна (ч. 3), — для кожного з яких мають бути диференційовані відповідні ознаки цієї діяльності, ознаки об'єднань, що її ведуть, та ознаки чинної ст. 255, а також відповідні міри покарання. Кваліфікуватися злочини мають за сукупністю певного складу, передбаченого Особливою частиною Кодексу, та відповідної частини нової ст. 255 або ст. 255^і КК. ,_г,,

Ј 3. Загальна кримінологічна характеристика ^я організованих злочинних груп, вчинюваних ними

злочинів, осіб, які їх вчиняють, ',

та детермінантів організованої злочинності

Як відомо, організована злочинна діяльність виявляється у вчиненні злочинів різних видів. В Україні, як вже зазначалося, практика боротьби з організованою злочинністю під впливом низ­ки факторів склалася таким чином, що у ній поки переважають злочини так званої загальнокримінальної спрямованості, а серед них — майнові та корисливо-насильницькі. Водночас в останні роки дещо зросла активність у виявленні проявів організованої злочинності економічного та підприємницького характеру. У § 1 докладно розглянуті рівень, структура та динаміка окремих видів злочинів, які вчинені організованими злочинними групами.

Поширеності окремих видів злочинів організованої злочин­ності відповідає частота та глибина їх кримінологічного дослі­дження, у тому числі з'ясування кримінологічної характеристики останніх. На сьогодні відповідно до правоохоронної та судової

Н 7-328 321