- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 4
ф 2. Сутність та поняття організованої злочинності:
світовий досвід та українські реалії. Проблеми
нормативного визначення та кримінально-правової
кваліфікації організованії злочинної діяльності
Розглядаючи зазначені питання, звернемося насамперед до досвіду розуміння сутності організованої злочинності в країнах, де вона виникла та тривалий час проявляється, передусім у США. Аналіз, проведений О. Шостко, у тому числі через ознайомлення в оригіналі з виданою у США літературою, показав, що у розумінні сутності та природи організованої злочинності американське суспільство пройшло декілька етапів1.
Спочатку (наприкінці 90-х рр. XIX ст.) термін «організована злочинність» був застосований до груп (об'єднань) злочинців, що займалися отриманням нелегального бізнесу від організації гральних закладів, проституції, а після введення «сухого закону» — виготовлення та продажу алкогольних напоїв, наркотиків, підроблених документів. Пізніше цей термін застосовувався і до груп злочинців, що займалися рекетом, вимаганням, наданням нелегальних або заборонених послуг. Вже тоді окремі дослідники вказували на пов'язаність організованих злочинців із владою, поліцейськими, адвокатами.
Після Другої світової війни настав другий етап у розумінні організованої злочинності. Тепер її пов'язували переважно з добре структурованими злочинними об'єднаннями, спочатку з етнічними емігрантськими, потім, у 50-60-х рр. — з «сімейно»-мафіоз-ними, які брали «під контроль» бізнес на певній території, окремих підприємствах, установах дозвілля. Саме у цей час стає переважаючим на багато років у розумінні сутності організованої злочинності сприйняття її як «організації», яка, за визначенням у 1969 р. відомого американського кримінолога Д. Кресі, «раціонально створена для здобуття максимальних прибутків за допомогою надання незаконних послуг і виробництва легально забороненої продукції, на які є попит з боку суспільства»2.
1 Шостко О. Визначення поняття «організована злочинність» у зарубіжній кримінології // Вісник Академії правових наук України. — 2006. — № 1 (44). — С. 182 та ін.
2 Там само. — С. 183.
296
Організована злочинність та запобігання їй
У цьому визначенні знайшли відображення практично всі суттєві ознаки організованої злочинності, які зберегли своє значення до сьогодні. Пропущений лише ЇЇ зв'язок із владними структурами. У подальшому зазначена характеристика доповнювалася окремими акцентами: контроль за легальним бізнесом, забезпечення населення нелегальними товарами тощо. На цей час припадає перехід від ситуаційного реагування на прояви організованої злочинності традиційними засобами до спроб поставити їх в умови особливого законодавчого режиму. Такий був уведений у 1970 р. законом «Про контроль над організованою злочинністю», окрема складова якого — КІСО — встановлювала особливий режим і відповідальність для організацій, що займалися рекетом та корупцією. У 1980 р. Комісія, утворена президентом Р. Рейганом, до списку об'єднань, що вважаються організованою злочинністю (сталий злочинний бізнес), включила мотоциклетні банди, угруповання злочинців з місць позбавлення волі, колумбійські наркокартелі, японську Якудзу, російські злочинні групи.
У цей період (70-80-ті рр.) організована злочинність у США стала предметом уваги наукової сфери, що супроводжувалося здобуттям та узагальненням наукової інформації, отриманням наукових визначень, в яких у принципі була підтримана концепція розуміння організованої злочинності як нелегального злочинного бізнесу, через що здебільшого вона й отримала термінологічне визначення «нелегальне, кримінальне підприємство». За характеристикою Дж. Албанізе воно діє постійно, працює раціонально, вишукує сфери для одержання максимального прибутку від задоволення незаконним шляхом суспільного попиту1. Пізніше він відтлумачив це визначення для практичного застосування так: «Організована злочинність — це стабільне злочинне об'єднання (підприємство), яке веде різні незаконні види діяльності, спрямовані на отримання значних прибутків. Його стабільне існування забезпечується застосуванням сили, погроз та/або корупції»2.
1 Шостко О. Визначення поняття «організованазлочинність» у зарубіжній кримінології// Вісник Академії правових наук України. — 2006. — № 1 (44). — С. 186.
2 Албанізе Дж. С. Прогнозування та контроль за організованою злочинністю / Матср. за ключної конф. спільної Укр.-америк. наук.-дослід. програми. — X., 2001. — С. 7-10; Вільямс Ф., Пікареллі Д. Т. Прогнозування та боротьба з організованою злочинністю в Україні. - Там само. - С. 43-47.
297
Глава 4 • • : .-.••• І" •-.-.• •-••• -.'••-<:• •• •'
У 90-х рр. XX ст. у зв'язку з розвитком процесів світової глобалізації, а також поширенням гласності та відкритості спочатку у Радянському Союзі, а після його розпаду — і в сфері відносин між Сходом і Заходом, зростаючі міжнародні зв'язки стали ознакою й організованої злочинності, через що її прояви все більше ставали транснаціональними, набуваючи зовні якостей міжнародних корпорацій.
О. Шостко аналізує також наукові підходи вчених деяких європейських країн, а також нормативні акти Європейського Союзу, в яких надається тлумачення поняття «організована злочинність». Зазначається, що тут інтерес до останнього виник у 70-х рр. та домінував підхід до нього у різних модифікаціях як до «нелегального (злочинного) підприємства», злочинного управління нелегальним ринком, підприємства для отримання нелегальних прибутків через забезпечення попиту незаконними товарами, послугами, що надаються кримінальними або напівлегальними структурами. У доповіді ЄС щодо ситуації з організованою злочинністю від 2004 р. зазначається, що вона у різних країнах набуває різних форм, і навіть підкреслюється оманливість ідеї про якусь загальну відмінність організованої злочинності від інших її форм. На підставі аналізу авторка робить висновок, що до цього часу міжнародна спільнота не має єдиного підходу до визначення організованої злочинності, проте найбільш популярною є думка, що термін «злочинне підприємництво» краще відображає сутність організованої злочинності, оскільки акцент робиться саме на її бізнесовій, або, уточнимо, кримінально-бізнесовій основі1.
Важливо підкреслити, що протягом XX століття не тільки змінювалися підходи до розуміння сутності організованої злочинності (як особливого об'єднання злочинців або як нової за змістом злочинної діяльності), але й її організаційні форми. Вони поступово ставали більш гнучкими, пристосовуючись до нової суспільної, криміногенної ситуації, змінюючи визначені раніше організаційні форми і структури.
Протягом останніх років проявилися, починаючи з США, нові тенденції у розвитку організованої злочинності у бік превалюван-
1 Шостко О. Вказ. праця. - С. 186-190.
298
Організована злочинність та запобігання їй
ня не стільки сталих ієрархічних національних об'єднань і корпорацій, що мають міжнародні зв'язки, скільки гнучких, здебільшого міждержавних мереж, що поширюються та базуються у Північній Америці, Західній Європі, Китаї, Колумбії, Ізраїлі, Японії, Мексиці, Нігерії та Росії. Як зазначається в аналізі Національної ради з питань розвідки США, вони «розширюватимуть спектр і масштаби своєї діяльності.., створюватимуть вільні союзи одна з одною, з «малими кримінальними підприємцями» та з повстанськими рухами для проведення конкретних операцій. Вони будуть підкуповувати лідерів нестабільних, економічно нестійких чи відсталих держав, проникати у проблемні банки й підприємства і співпрацюватимуть з повстанськими політичними рухами з метою отримання контролю над великими регіонами»1. Вказується на те, що нові «новаторські» дослідження «кинули виклик традиційній інтерпретації організованої злочинності як такої, що має раціональну корпоративну структуру», вони показали, що вона є «набагато гнучкішою і текучішою, ніж це зазвичай зображалося, а також, що стосунки патрон — клієнт і мережева структура відіграють центральну роль»2. Аналітики з німецьких спецслужб, дослідники з Голландії підтверджують висновки про те, що «ієрархічні структури» тепер становлять меншість, зростає «варіативність форм співробітництва між злочинними у групуваннями... ці моделі не обов'язково ієрархічні й мають чіткий поділ праці»3. Подається системне дослідження переваг мережевих структур як організаційної форми злочинної діяльності4. Мережу на спрощеному рівні розуміють як набір пов'язаних між собою вузлів. Останніми можуть бути окремі особи, організації, фірми, комп'ютери, якщо між ними існують суттєві зв'язки. Злочинні організовані мережі використовують існуючі суспільні мережі та організують нові — охоплені єдиним злочинно-бізнесовим інтересом. Це своєрідне квазісуспільство, що паразитує на суспільних, частіше міжнаціональних зв'язках в інтересах кримінального бізнесу. Вказується, що злочинні організо-
1 Вільямс Ф. Мережі і мережеві війни: Майбутнє терору, злочинності та бойових дій / За ред. Дж. Арквілли, Д. Ронфельдта. — Інформ. бюлетень міжвідомчого паук.-дослід. центру з проблем боротьби з організованою злочинністю. — 2006. — № 5. — С. 60.
2 Там само.
3 Там само. — С. 61. • ::.:•;, . • ' ,
4 Там само. - С. 62-79. ••" ; ? - - ••• • •.•'•-
299