Глава 4

використанні глибинних складових психіки людини, щоб вплива­ти на неї у потрібному напрямку як на свідомому, так і підсвідомо­му рівні з метою формування нав'язливих потреб, інтересів, уста­новок, породження сумнівів у колишніх переконаннях, страхів, симпатій та антипатій. У низці міст Росії ці методи були викорис­тані об'єднаннями злочинців, щоб зацікавити людей взяти участь у фінансових пірамідах, елітарному бізнесі, створенні житлових фондів, кооперативів, через що декілька тисяч громадян доб­ровільно позбулися значних коштів. І тут злочинці скористалися «створенням» і обіцянкою задоволення престижних потреб, які легальне реалізувати вкрай важко або недоступно. Чи не нагадує це створення в Києві будівельної фірми «Еліта-центр» для будівництва престижних квартир?

Вершиною організації убезпечення діяльності злочинних об'єднань є їх «хождение во власть» та захоплення фактичної вла­ди. Кінцевою метою організованої злочинності стає руйнація еко­номічної безпеки держави та фактичне підкорення економіки своїм інтересам, за чим іде і підкорення влади.

Наскільки обмеженим та примітивним порівняно з цим вигля­дає уявлення про організовану злочинність, поширюване в Ук­раїні, ЇЇ тлумачення, що, як правило, не виходить за межі «дис­кусії» про кількість учасників груп, їх стійкість, зорганізованість, ієрархію тощо, які фактично не зачіпають (можливо, на догоду певним замовникам?) сутності цього особливого феномена сучас­ної злочинності періоду об'єктивного послаблення ролі держави та лібералізації багатьох суспільних відносин. Феномена, що не вкладається у такі звичні схеми і характеристики кримінального права, як поняття злочинного діяння, його видів, зокрема злочин­ної діяльності, традиційні однозначні уявлення щодо злочинної співучасті, причетності, винуватості у ній, відповідальності за неї та інше.

В Україні поки що не виявлені (на щастя або на жаль) тенденції та соціально-політичні й економічні наслідки організованої зло­чинності, описані у Росії. Не виявлені насамперед тому, що вони не виявлялися, по-справжньому глибоко та незаангажовано не досліджувалися, у тому числі у кримінологічному, кримінально-правовому, політологічному, політико-економічному та інших ра-

294

Організована злочинність та запобігання їй

курсах. На проведення таких досліджень немає інтересу та запитів з боку влади (як старої, так і нової) і, очевидно, не випадково.

У суспільстві продовжує насаджуватися, особливо по телеба­ченню та у масових газетах і журналах, за участю керівників пра­воохоронних органів і «спеціалізованих» журналістів штучне уяв­лення про організовану злочинність як про захоплені «Беркутом» та «Соколом» групи вимагателів, грабіжників, викрадачів авто­мобілів і навіть членів бандитських і розбійних угруповань, інших злочинців звичайного кримінального ґатунку та про досягнуті у цьому успіхи, що вимірюються, як правило, зменшенням кількості «відомих», але не захоплених організованих злочинних груп, які діють у загальнокримінальний спосіб. А справжні «воротили» багатомільйонного злочинного промислу в економіці, сферах нар-кобізнесу, торгівлі зброєю, контрабанди тощо, що надійно зорга­нізувалися із корумпованою владою та під її прикриттям і разом з нею здобувають все більші прибутки за рахунок держави і суспільства, передусім державних активів і підприємств та серед­нього класу підприємців, з яких податками та позаконкурентни-ми преференціями вижимають останні живильні соки, із задово­ленням сприймають звіти про успіхи у викритті організованих кримінологічних груп та відповідні телевізійні картинки на цю тему.

Але рано чи пізно, швидше за все незабаром, із загостренням політичної боротьби за владу, описані по Росії процеси посилення впливу організованої злочинності на державу, владу, владні інсти­тути проявляться і в Україні (відомо, що багато років не тільки погода, а й суспільні явища і події московського походження з незначним запізненням приходять до Києва). Кримінологам та на­уковцям іншого суспільно-політичного фаху слід не чекати цього «приходу», а запропонувати рецепти, як запобігти йому.

Думається, що в Україні недолуге в цілому уявлення про організовану злочинність, її реальний зміст і небезпеку значною мірою зумовлене не «злою волею» її лідерів та їх покровителів, хоча вплив останніх не слід виключати, а насамперед неро­зумінням особливої сутності і поняття цього суспільного феноме­на, до розгляду якого ми переходимо.

295