Глава 1

5 698; 2006 р. - 3 220 та 5 283, тобто за останні три роки (2006 р. проти 2003 р.) кількість зазначених злочинів скоротилася відпо­відно: на 20,5 % та 16,0 %.

Поряд із цим в останні роки відмічаються деякі негативні тен­денції щодо мотивів, способу та об'єктів вчинення цих злочинів. До них належать: зростання питомої ваги корисливої мотивації, яка пов'язана з бізнесовими відносинами, знищенням конку­рентів, кредиторів; застосування особливої жорстокості та кату­вання не лише як способу, а й безпосередньої мети злочину; вбив­ство переважно з корисливих мотивів людей похилого віку, цілих сімей, заручників, а також у політичних інтересах — журналістів. Поширеними залишаються вбивства на замовлення. Зростає суспільна небезпечність, професійність, зухвалість умисних на­сильницьких злочинів. Все більш помітним стає їх розмежування за провідними мотивами, а також за пов'язаними з останніми іншими елементами механізму злочину, поширення заздалегідь за­мислених, спланованих та підготовлених злочинних посягань. На­ведене зумовлює потребу їх якісної диференціації на такі види:

перший — вчинені з корисливих мотивів (заробітку, отримання прибутку, бізнесових переваг, іншої вигоди, збагачення, промислу тощо), а також із близьких до них професійних, політичних, інших соціальних мотивів, які зумовлюють їх більш ретельне попереднє замислення, планування, підготовку; нерідко «прикриття» — на­звемо ці злочини заздалегідь замисленими; окремий різновид злочинів цього виду становлять насильницькі дії службових осіб з мотивів «кращого» здійснення, досягнення показників службової діяльності;

другий — насильницькі злочини на ґрунті сімейно-побутових відносин з мотивів особистої неприязні, ревнощів, помсти, зазд­рості;

третій — злочини, в яких застосування насильства стало моти­вом і доступним «легким» засобом довести свою перевагу, звер­хність, «правоту» у питанні, яке часто за своїм значенням явно не відповідає насильницькому засобу або способу розв'язання. Най­частіше злочини цього виду вчиняються через сварку, реальну або перебільшену образу, під час бійки, азартної гри, у молодіжному гурті масового дозвілля. Ці мотиви нерідко межують із хулігансь-

38

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

кими або виникають через розвиток хуліганської ситуації. До цьо­го виду за мотивами можуть бути приєднані насильницькі злочи­ни імпульсивного характеру та злочини осіб з аномаліями психіки межового характеру.

Названі три види тяжких насильницьких проявів мають багато спільних рис кримінологічної характеристики, про які йшлося ви­ще. Водночас у кожного з цих видів є свої особливості, їх доцільно розглянути окремо. Почнемо з першого виду, тобто заздалегідь замислених, спланованих і підготовлених убивств і тяжких тілес­них ушкоджень.

Серед суб'єктів цих злочинів зберігається значна перевага (по­над 80 %) осіб чоловічої статі. Водночас питома вага жінок-убивць швидко зростає: за останні 10 років — зросла вдвічі і досягла 17 %. Дві третини цих злочинів вчиняються за умов неочевидності, в од­накових пропорціях — представниками міського і сільського насе­лення, переважно у робочі дні тижня, у вечірній — з 18 до 24 годи­ни (55 %) або нічний чи вранішній час — з 0 до б годин (25 %). Засобами їх вчинення здебільшого є вогнепальна зброя, вибухові речовини, однак нерідко (25 %) і колючо-ріжучі предмети. Дещо іншою є диференціація знарядь вчинення вбивств на замовлення. Тут значно переважає (75 %) автоматична та напівавтоматична зброя, а застосування вибухівки і холодної зброї є помітно рідшим (по 10 %). Помітно зростає використання при вчиненні замовле­них убивств автомототранспорту: як під час руху останнього в момент ураження жертви, так і для швидкого залишення місця події. При вчиненні цих злочинів використовуються різні знаряд­дя і засоби приховування слідів, маскування, зоставлення на місці події зброї, знищення її ідентифікаційного маркування, фізичного усунення виконавця.

Переважна більшість заздалегідь замислених убивств вчи­няється злочинцями-одинаками. Вчинення групою зростає стосовно вбивств під час розбійних нападів (до 60 %) та з хулі­ганських мотивів (до 35 %). Загалом за останні 25 років питома ва­га групових убивств зросла майже вдвічі.

Переважну більшість (до 90 %) умисних убивств вчиняють по­внолітні. Але питома вага неповнолітніх убивць швидко зростає (вдвічі кожні 5 років) і вже досягла 10 %. Найбільш кримінальне

39