Глава 4

лом, які найперше визначають фон ціннісних орієнтацій суспільства, через призму яких розглядається цінність того чи іншого об'єкта оцінювання; 2) правові установки суб'єкта оціню­вання, на які впливає правова культура і правосвідомість суспільства; правові елементи критерію оцінювання мають більш безпосередній визначальний вплив для оцінки з позицій права регулюючого змісту та значення оціночного поняття і оціночної норми загалом; 3) психологічні якості суб'єкта оцінювання, що на­дають індивідуального забарвлення процесу оцінювання та його результату. Вказується на участь у цьому процесі також про­фесіоналізму суб'єкта оцінювання, оцінки інших суб'єктів тощо¹.

Як видно, процес оцінювання регулюючої здатності та змісто­вності оціночної норми винятково складний та на сьогодні недо­статньо визначений. Відчувається потреба виокремлення серед оціночних критеріїв більш визначених, тобто більш вагомих за своїм значенням та більш чітко узагальнено формалізованих. З цього приводу варто згадати наведене багато років тому і саме сто­совно застосування оціночних понять в ідентифікації проявів ор­ганізованої злочинності коротке визначення М. І. Панова щодо встановлення таких критеріїв, які б виключали при їх викорис­танні довільне суб'єктивне їх тлумачення, можливість «жодних» сумнівів щодо останнього².

Наскільки ознаки організованості, визначені чинним КК, відо­бражають об'єктивні властивості (критерії) та вплинули на пра­вильне і «без сумнівів» розуміння поняття «організованості», а звідси й на правильне віднесення за останньою ознакою злочинів, вчинених організованими групами, до сукупності «організована злочинність» свідчать такі дані. Розглянемо спочатку дані про реєстрацію груп, вчинених ними злочинів, які віднесені до фено­мену «організована злочинність», та осіб, що вчинили ці злочини, після прийняття Закону від ЗО червня 1993 р., до і після прийнят­тя Кодексу 2001 р. (див. табл. № 8).

¹ Косовий В. М. Вказ. праця. — С. 67-69. -' ''- •' "'• ' ' ">'

² Панов М. 1. Щодо поняття організованих злочинних ґруп / Проблеми боротьби з врганізе- ванною злочинністю в регіоні: Матср. міжп. наук.-практ. конф. — X, 2000, -*> С. 25

(виділення моє. — А. 3.).

280

Організована злочинність та запобігання їй

Таблиця

даних про реєстрацію організованих злочинних груп, вчинених ними злочинів та осіб, які їх вчинили

Таблиця № 8

Показники	1996	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Зареєстровано організованих злочиних груп (ОЗГ)	953	960	770	721	634	695	551	466
Приріст до поперед, року ( %)	9,4	-17,7	-19,8	-6,4	-12,2	9,6	-20,7	^5,4
Зареєстровано злочинів, вчинених ОЗГ	6241	7744	6703	6463	6159	5582	7741	3977
Приріст до попереднього року (%)	37,0	-16,8	-13,4	-3,6	-4,8	-9,4	38,7	-48,6
Частка до всіх зареєстрованих злочинів в Україні ( %)	1,01	1,4	1,33	1,43	1,1	1,07	1,18	0,9
Виявлено осіб по зареєстрованих злочинах, вчинених ОЗГ	4381	4076	3286	3205	2707	2861	2220	1 754
Приріст до попереднього року (%)		-12,8	-19,4	-2,5	-22,4	5,7	-22,4	-21,0
Частка до всіх осіб, що вчинили всі зареєстровані злочини	1,29	1,32	1,15	1,19	0,9	1,0	0,9	0,8

Аналіз даних статистики тривалий час створював враження про масштабну активну боротьбу з організованою злочинністю. У період до введення у дію КК 2001 р. щороку реєструвалося до 1 000, а після того — близько 700 організованих злочинних груп. Лише в 2005 році цей показник знизився до 551 (на 20,7 % проти 2004 р.), а у 2006 р. - до 466 (на 15,4 % проти 2005 р.). Хочеться сподіватися, що названі зміни стали результатом упорядкування реєстрації злочинних груп як організованих, а не послаблення ак­тивності у боротьбі з ними. До 2004 р. динаміка реєстрації злочинів, як вчинених організованими злочинними групами, по­вторювала цю тенденцію: до 2001 р. близько 7 000 злочинів реєст­рувалося кожен рік, потім їх кількість поступово скорочувалася (до 5 582 у 2004 р.). Проте у 2005 р., незважаючи на зменшення кількості зареєстрованих ОПГ, кількість зареєстрованих вчинених ними злочинів зросла до 7 741 (на 38,7 %), що могло свідчити про більш активне виявлення багатоепізодних груп. Але у 2006 р. цей показник різко (на 48,6 %) впав. Динаміка кількості осіб, викритих за вчинення зазначених злочинів, лише до 2004 р. повторювала на­звану тенденцію — їх кількість зменшувалася щороку. У 2005 р. во-

281