- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 4 ' '•' •
вчиняються організованими угрупованнями, які мають певні організаційні відмінності.
Організаційні особливості організованих злочинних угруповань, безсумнівно, існують, мають враховуватися при кримінологічній та криміналістичній характеристиці останніх, а також при запобіганні, виявленні, розкритті, розслідуванні вчинених цими угрупованнями злочинів, певною мірою і для їх кваліфікації. Водночас визначальне зумовлення організаційними ознаками кримінально-правової характеристики злочинів, вчинюваних організованими угрупованнями, викликає, як зазначалося в російській літературі стосовно аналогічної позиції Кримінального кодексу Російської Федерації, який був прийнятий раніше українського, критичні зауваження. Зокрема вказувалося, що при кримінально-правовому визначенні злочинів через організаційні ознаки суб'єктів їх вчинення: 1) допускається певною мірою підміна (або дублювання) норм про співучасть у злочині; 2) проводиться невластива кримінальному праву ідея про можливість кваліфікації злочину лише на підставі інституту співучасті без визначення предмета та змісту цього злочину, яким є організована злочинна діяльність; 3) порушується загальний принцип встановлення відповідальності за конкретне діяння, а не за те, в якій організаційній формі воно вчиняється; 4) до нормативне визначених ознак злочину додані (або замість них уведені) оціночні ознаки організаційної форми їх вчинення, які тягнуть неоднозначне тлумачення як у теорії кримінального права, так і в слідчій та судовій практиці1. За чинної кримінально-правової норми суб'єктивно-оціночний підхід потрібно, зокрема, застосовувати для розмежування організованих груп, діяльність яких охоплюється поняттям «організована злочинність», та груп, що вчинили злочин за попередньою змовою без ознаки «організованості» у розумінні, яке пропонує Кримінальний кодекс. На недоречність застосування у кримінальному законодавстві «розмитої, розпливчатої межі» між цими двома формами співучасті та на можливі негативні наслідки
1 Див., наприклад: Ларичев В. Д. Проблеми борьбьі с оргаиизоваїмюй прсстушюстью / Тснс-вая зкопомика й оргамизоваммая нреступность: Матср. науч.-нракт. конф. 9-Ю июня 1998 г. - М., 1998. - С. 240-242; Оргшшзовшиїая прсстуїшость. - М„ 1998. - № 4. - С. 4-5.
274
Організована злочинність та запобігання їй
визначення останньої у Кодексі оціночними поняттями без чіткого та однозначного їх розуміння звертала увагу до його остаточного прийняття Н. О. Гуторова1. На жаль, ці та інші застереження не були взяті до уваги.
Так, кодекс (ч. З ст. 28) визнає організованою, крім наявності трьох і більше її учасників, групу, що попередньо зорганізувалася. Але попередня змова, яка характерна для всіх груп, навіть «неорганізованих», також є певною мірою елементом організації. Не можна нормативно визначити межу, за якою попередня змова групи принципово відрізняється від процесу її попередньої організованості. Кодекс пропонує також як критерії «організованості» ознаки об'єднання групи єдиним планом та розподіл функцій між її учасниками. Проте немає підстав стверджувати, що група без ознаки «організованості» лише з ознакою попередньої змови нібито діє зовсім безпланове, без жодної домовленості щодо змісту, часу, місця, способу і послідовності дій, без елементарного розподілу обов'язків (функцій) членів групи.
Найбільше дискусій серед фахівців викликало застосування у Законі (ч. З ст. 28 КК) ознаки стійкості об'єднання для кваліфікації останнього у сукупності з іншими ознаками як організованої групи. Поняття стійкості групи ще до прийняття Кодексу правильно визнавалося оціночним, а наповнення його певним змістом — цілком залежним від оцінки конкретних обставин справи правозастосовувачем2. Аналіз ст. 28 КК показує, що розмежування організованих (ч. 3) та нібито «неорганізованих», що мають лише «попередню змову» (ч. 2), груп, а звідси й відповідний розподіл вчинюваних ними злочинів, як належних до організованої злочинності та неналежних до неї, згідно з Кодексом має проводитися і практично проводиться за ознаками, які фактично належать обом різновидам згаданих груп та відрізняються лише мірою, ступенем, оцінкою вияву, тобто термінологічною відмінністю, яка
Гуторова Н. А. Совсрімсмиє просту 11 лей ия оранизовашіой грунгюй лиц как форма соучас-тия по уголовпому праву Украпим // 36. паук. праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. — Вин. 2. — X., 2001. — С. 40.
2 Бажаная М. Й. Попятиеорганизовашюй прсстугшой грушін й ІІрсстуІІІюй оргаиизации // 36. паук. праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. — Вин. 1. — X., 2000. - С. 16.
275