Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 2 кн..rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
11.21 Mб
Скачать

Глава 4 ' '•' •

вчиняються організованими угрупованнями, які мають певні організаційні відмінності.

Організаційні особливості організованих злочинних угрупо­вань, безсумнівно, існують, мають враховуватися при криміно­логічній та криміналістичній характеристиці останніх, а також при запобіганні, виявленні, розкритті, розслідуванні вчинених цими угрупованнями злочинів, певною мірою і для їх кваліфікації. Вод­ночас визначальне зумовлення організаційними ознаками кримі­нально-правової характеристики злочинів, вчинюваних організо­ваними угрупованнями, викликає, як зазначалося в російській літературі стосовно аналогічної позиції Кримінального кодексу Російської Федерації, який був прийнятий раніше українського, критичні зауваження. Зокрема вказувалося, що при кримінально-правовому визначенні злочинів через організаційні ознаки суб'єктів їх вчинення: 1) допускається певною мірою підміна (або дублювання) норм про співучасть у злочині; 2) проводиться не­властива кримінальному праву ідея про можливість кваліфікації злочину лише на підставі інституту співучасті без визначення предмета та змісту цього злочину, яким є організована злочинна діяльність; 3) порушується загальний принцип встановлення відповідальності за конкретне діяння, а не за те, в якій органі­заційній формі воно вчиняється; 4) до нормативне визначених ознак злочину додані (або замість них уведені) оціночні ознаки організаційної форми їх вчинення, які тягнуть неоднозначне тлу­мачення як у теорії кримінального права, так і в слідчій та судовій практиці1. За чинної кримінально-правової норми суб'єктивно-оціночний підхід потрібно, зокрема, застосовувати для розмежу­вання організованих груп, діяльність яких охоплюється поняттям «організована злочинність», та груп, що вчинили злочин за попе­редньою змовою без ознаки «організованості» у розумінні, яке пропонує Кримінальний кодекс. На недоречність застосування у кримінальному законодавстві «розмитої, розпливчатої межі» між цими двома формами співучасті та на можливі негативні наслідки

1 Див., наприклад: Ларичев В. Д. Проблеми борьбьі с оргаиизоваїмюй прсстушюстью / Тснс-вая зкопомика й оргамизоваммая нреступность: Матср. науч.-нракт. конф. 9-Ю июня 1998 г. - М., 1998. - С. 240-242; Оргшшзовшиїая прсстуїшость. - М„ 1998. - № 4. - С. 4-5.

274

Організована злочинність та запобігання їй

визначення останньої у Кодексі оціночними поняттями без чітко­го та однозначного їх розуміння звертала увагу до його остаточно­го прийняття Н. О. Гуторова1. На жаль, ці та інші застереження не були взяті до уваги.

Так, кодекс (ч. З ст. 28) визнає організованою, крім наявності трьох і більше її учасників, групу, що попередньо зорганізувалася. Але попередня змова, яка характерна для всіх груп, навіть «неор­ганізованих», також є певною мірою елементом організації. Не можна нормативно визначити межу, за якою попередня змова гру­пи принципово відрізняється від процесу її попередньої організо­ваності. Кодекс пропонує також як критерії «організованості» ознаки об'єднання групи єдиним планом та розподіл функцій між її учасниками. Проте немає підстав стверджувати, що група без ознаки «організованості» лише з ознакою попередньої змови ніби­то діє зовсім безпланове, без жодної домовленості щодо змісту, часу, місця, способу і послідовності дій, без елементарного роз­поділу обов'язків (функцій) членів групи.

Найбільше дискусій серед фахівців викликало застосування у Законі (ч. З ст. 28 КК) ознаки стійкості об'єднання для квалі­фікації останнього у сукупності з іншими ознаками як організова­ної групи. Поняття стійкості групи ще до прийняття Кодексу правильно визнавалося оціночним, а наповнення його певним змістом — цілком залежним від оцінки конкретних обставин спра­ви правозастосовувачем2. Аналіз ст. 28 КК показує, що розмежу­вання організованих (ч. 3) та нібито «неорганізованих», що мають лише «попередню змову» (ч. 2), груп, а звідси й відповідний роз­поділ вчинюваних ними злочинів, як належних до організованої злочинності та неналежних до неї, згідно з Кодексом має проводи­тися і практично проводиться за ознаками, які фактично належать обом різновидам згаданих груп та відрізняються лише мірою, ступенем, оцінкою вияву, тобто термінологічною відмінністю, яка

Гуторова Н. А. Совсрімсмиє просту 11 лей ия оранизовашіой грунгюй лиц как форма соучас-тия по уголовпому праву Украпим // 36. паук. праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. — Вин. 2. X., 2001. — С. 40.

2 Бажаная М. Й. Попятиеорганизовашюй прсстугшой грушін й ІІрсстуІІІюй оргаиизации // 36. паук. праць Харківського центру вивчення організованої злочинності. — Вин. 1. — X., 2000. - С. 16.

275