Глава 2

також соціокультурні, морально-виховні, спрямовані соціально-психологічні заходи тощо.

Останню, четверту групу становлять заходи запобігання кон­кретним злочинним проявам у сфері економіки, що спрямовані на причини, умови та інші детермінанти, які чинять свій вплив у без­посередній ланці спричинення та зумовлення цих проявів та у найближчих до неї ланках.

За своїми формами та засобами заходи цієї частини запобіжної діяльності мало чим відрізняються від заходів запобігання кон­кретним злочинам інших видів, що досить детально описані у кримінологічній літературі. Відмінність їх полягає насамперед у спрямуванні щодо чинників, які зумовлюють саме злочини еко­номічного характеру та визначають особливий зміст цих запобіж­них заходів. З останнім пов'язана, як правило, вимога щодо професійної (економічної, фінансової, технологічної тощо) підго­товки особи, що визначає зміст та конкретні спрямування запобіжного заходу, організовує його здійснення.

Запобіжні заходи, що належать до цієї частини запобігання зло­чинності у сфері економіки, здійснюються на груповому та пере­важно індивідуальному рівнях, у об'єктовому та індивідуальному масштабах. Вони повністю належать до спеціально-криміно­логічних заходів, серед яких мають переважати здійснювані сто­совно конкретних осіб — учасників економічної діяльності заходи ранньої та безпосередньої профілактики, а за необхідності — захо­ди відвернення наміру вчинити злочин або припинення останньо­го в разі початої його реалізації. Докладніше стосовно застосуван­ня спеціально-кримінологічних заходів індивідуального рівня та масштабу див. у главі 8 Книги 1 Курсу.

На завершення слід підкреслити, що для успішного здіснення запобігання злочинності у сфері економіки, як і в інших сферах, мають комплексно, системно, наполегливо здійснюватися заходи, що віднесені нами до усіх чотирьох частин запобіжної системи. У забезпеченні їх реального здійснення, насамперед у державному та комунальному секторах економіки, особлива роль належить органам державної виконавчої влади та органам місцевого само­врядування, а також контролюючим і правоохоронним органам. Стосовно злочинів у сфері економіки, особливо державної та ко-

176

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

мунальної форми власності, запобіжна діяльність поки що не відповідає наведеним вимогам і рекомендаціям, про що свідчить зростання чисельності злочинних посягань, їх суспільної небез­печності та завданої ними шкоди. Названі вище органи та устано­ви повинні постійно відслідковувати нові прояви та форми злочинної та іншої протиправної діяльності у сфері економіки. Останні час від часу з'являються у ній, що свідчить певним чином про «пристосування» кримінальних елементів до здійснюваних запобіжних, контрольних, правоохоронних заходів, а також до за­конодавчих та інших правових засобів регулювання економічних відносин, перш за все до прогалин і упущень серед них, а також у практиці їх застосування. Все це дозволяє безкарно чинити пере­розподіл власності, інші суспільне небезпечні дії у сфері еко­номіки. Наочним проявом злочинної «творчості» стало, напри­клад, так зване реидерство, яке вже досить тривалий час застосо­вується у свавільному перерозподілі власності, має ознаки організованої злочинної діяльності, але не тільки не знаходить необхідного реагування серед законодавців, в органах виконавчої влади, правоохоронних органах, але й здійснюється фактично за їх потурання. У цій злочинній «новелі» яскраво відображуються пов'язаність злочинності у сфері економіки з владою, їх корупційні відносини, що зводить нанівець будь-який сенс нор­мального розвитку економіки в країні, запобігання вчиненню у ній злочинів та інших протизаконних дій. Тому доки реально не буде рішуче розірваний зв'язок влади і бізнесу, запобігання злочинності у сфері економіки залишиться темою наукових та інших зацікав­лених пошуків, посібників та рекомендацій, але не матиме реаль­них результатів на практиці.

Вищі органи влади час від часу приймають нові програми: комплексні та цільові, а також плани і заходи щодо запобігання злочинності загалом, у тому числі або навіть окремо у сфері еко­номіки. От і останнім часом Кабінет Міністрів України постано­вою № 1767 від 20 грудня 2006 р. затвердив Комплексну програму профілактики правопорушень на 2007-2009 рр. та заходи до неї. Серед них низка заходів спрямована на запобігання злочинним проявам у сфері економіки, у тому числі на ринку підакцизних то­варів, у процесах приватизації, у сферах державних закупівель, ле-

177