Глава 2

відповідним характером (змістом) цих заходів цілком обґрунтова­но розподіляють на економічні, соціальні, політичні, правові, ор­ганізаційно-управлінські, у тому числі стосовно правоохоронної діяльності, культурно-виховні, морально-етичні, технічні тощо¹. Проте диференціація запобіжних заходів за характером останніх та належністю до певних суспільних сфер часто не супровод­жується їх поділом за цільовою спрямованістю щодо окремих ла­нок системи детермінації злочинності. Як наслідок, в одному ряду без чіткого виділення рівневої особливості детермінантів, стосов­но яких спрямовується запобіжний вплив, та залежних від спе­цифіки останнього його завдань, змісту і результатів, розглядають­ся заходи, що мають різне спрямування, а саме: щодо суспільних передумов криміналізації економічних відносин; загальних при­чин, умов та інших детермінантів злочинності у сфері економіки; таких самих чинників, які мають особливе вираження стосовно окремих різновидів такої злочинності, а також щодо спричинення та зумовлення конкретних злочинних проявів у цій сфері. Зазна­чений підхід не сприяє предметному уявленню щодо запобіжних заходів різного рівневого спрямування, знижує можливості їх практичного застосування та для забезпечення останнього підля­гає предметній деталізації.

Третю частину системи запобігання злочинності у сфері еко­номіки становлять заходи, спрямовані на причини, умови, інші детермінанти окремих різновидів цієї злочинності, а саме зло­чинів проти власності, яка має економічне значення, у тому числі крадіжок, фактів викрадення шляхом демонтажу та в інший спосіб електричних мереж, кабельних ліній та їх обладнання, шахрайств, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зло­вживання службовим становищем, інших посягань проти влас­ності тощо; а також різних злочинних проявів у сфері господарсь­кої економічної діяльності, передбачених розділом VII Особливої частини Кримінального кодексу. Названі різновиди злочинів та їх конкретні види (склади) мають єдину загальну соціально-психо-логічну причину їх вчинення, про яку йшлося вище, та певною мірою зумовлюються загальними детермінантами злочинності у

¹ Див. детальніше: Пивоваров В. В. Вказ. праця. - С. 13-15; Кальман О. Г. Вказ. праця. -Розділ IV.

174

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

сфері економіки. Водночас кожний із цих різновидів та конкрет­них видів злочинів має свій, властивий лише йому вияв загальної причини злочинності у сфері економіки та зумовлювальний ком­плекс, що сприяє її діяльнісному прояву. Ці комплекси стосовно окремих видів зазначених злочинів певною мірою висвітлені у па­раграфах 3 та 4 цієї глави при розгляді кримінологічної характери­стики останніх. Ще детальніше стосовно деяких із цих видів злочинів зумовлювальні комплекси розглянуті в дослідженнях ав­торів, посилання на які зроблені у названих параграфах, а також інших вчених. Водночас, як зазначалося, причини та умови вчи­нення багатьох видів злочинів у сфері економіки (як і в інших сфе­рах) поки що досліджені та визначені явно недостатньо, що пере­шкоджає предметному здійсненню запобіжних заходів цієї третьої групи.

Заходи щодо запобігання вчиненню окремих різновидів та видів злочинів у сфері економіки мають здійснюватися певною мірою на загальносуспільному рівні та у загальнодержавному мас­штабі. Проте, як показує практика, вони більш ефективні за окре­мими напрямками суспільних відносин, сферами економіки, у регіональному, галузевому та особливо об'єктовому масштабах. Перевага тут має бути надана спеціально-кримінологічним захо­дам, передусім загальнопрофілактичного призначення, у тому числі правовим, правоохоронним, організаційно-управлінським, насамперед комплексному плануванню профілактики правопору­шень у господарських відносинах, налагодженню бухгалтерсько-ревізійної роботи, охорони майна, добору кадрів, контролю за виконанням ними службових обов'язків тощо. Загальнопрофілак-тичні заходи щодо запобігання зазначеним злочинам мають більш системно та результативно здійснювати підрозділи органів внутрішніх справ по захисту економіки від злочинних посягань, особливо у застосуванні ними оперативно-розшукових та кримі­налістичних заходів¹. Водночас значно ширше слід використову­вати з профілактичною метою заходи матеріального заохочення дбайливого ставлення до майна, виконання господарських операцій, запобігання правопорушенням у проведенні останніх, а

Див. детальніше: Криміналістична профілактика економічних злочинів: Наук.-практ. посіб. / За ред. В. А. Журавля. - С. 125-193.

175