Глава 2

ються на теоретичне визначення та обґрунтування шляхів при­кладного розв'язання проблем, що існують у сфері запобігання економічної злочинності.

На закінчення розгляду цього питання можна зробити загаль­ний висновок: сучасний стан дослідження причин та умов вчинен­ня злочинів у сфері господарської діяльності, як і у сфері економіки загалом, та й в цілому стосовно інших різновидів зло­чинних проявів, у переважній більшості через неконкретність, недостатню предметність та диференційованість отриманої інфор­мації щодо чинників злочинності не задовольняє потреби цілес­прямованої організації її запобігання. Удосконалення досліджень з цієї тематики у напрямку забезпечення необхідної предметності їх результатів — нагальне завдання сучасної української кримінології.

Ј 5. Кримінологічні засади та засоби запобігання злочинності у сфері економіки

•-•• Запобігання злочинності у сфері економіки, як і злочинності загалом, — це винятково складна багаторівнева та різнопрофільна суспільна діяльність, яка має здійснюватися через системне засто­сування запобіжних заходів різного змісту та характеру, що мають єдине спрямування щодо перешкоджання дії детермінантів цього виду злочинності та ЇЇ проявів, передусім причин і умов останніх. Успішне здійснення цієї діяльності залежить від її забезпечення у різному відношенні: науковому, правовому, організаційному, інформаційному, кадровому, ресурсному, соціально-психологічно­му тощо. Багато що залежить від суспільного розуміння винятко­вої значущості та можливості розв'язання проблеми запобігання злочинності, наявності політичної волі та громадянського інтере­су щодо цього.

Можливість обґрунтованої постановки та реального розв'язан­ня проблеми запобігання злочинності загалом та безпосередньо у сфері економіки, як і в інших суспільних сферах, залежить, якщо не в першу чергу, від її здійснення на основі чітких наукових тео­ретичних засад, визначених передусім кримінологічною наукою, до предмету якої належить ця проблема.

Теоретичні засади запобігання злочинності визначені у главі 8 Книги 1 Курсу. Коротко нагадаємо основні з них:

170

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

• функціональний зміст та мета діяльності щодо запобігання злочинності і злочинним проявам полягає у перешкоджанні дії де­ термінантів останніх, передусім їх причин і умов;

• предмет і об'єкти запобігання злочинності та її проявам визначаються за принципом відповідності на підставі адекватного знання щодо їх детермінантів, передусім причин і умов спряму­ вання відповідно до них запобіжних заходів;

• згідно з рівнями та різновидами функціонування злочин­ ності та злочинних проявів, передусім їх причин і умов, визнача­ ються рівні запобіжної діяльності (загальносуспільний, груповий, індивідуальний), напрямки останньої (стосовно злочинності зага­ лом або окремих її різновидів), а згідно з межами здійснення цієї діяльності — її масштаб (загальнодержавний, регіональний чи га­ лузевий, об'єктовий, індивідуальний);

• запобігання злочинності здійснюється через заходи цільово­ го призначення (спеціально-кримінологічні) та загальносоціальні, що чинять посередній вплив на її детермінанти; залежно від на­ лежності останніх до певних сфер суспільних відносин запобіжні заходи за своїм змістом (характером) поділяються на економічні, політичні, соціальні, правові, організаційні (управлінські), соціокультурні, морально-етичні, соціально-психологічні та інші; належністю чинників до згаданих суспільних сфер визначаються конкретні об'єкти, суб'єкти, форми і засоби здійснення стосовно цих чинників запобіжних заходів.

Відповідно до наведених теоретичних засад визначаються: рів-неве спрямування щодо детермінантів та залежні від нього струк­тура, різновиди, напрямки, характер та інші елементи діяльності щодо запобігання злочинності у сфері економіки. Нагадаємо, що за рівнями та функціональним змістом свого детермінуючого зна­чення чинники злочинності у сфері економіки ми розподіляли так:

— суспільно-політичні та економічні передумови криміна- лізації відносин та детермінації злочинності у цій сфері;

• загальні причини, умови та інші детермінанти злочинності у сфері економіки в цілому та стосовно окремих елементів остан­ ньої, її галузей;

• причини, умови та інші детермінанти окремих різновидів злочинності у сфері економіки;

171

Глава2 > ••••-. «;<•• - .>(;?,•:>••;'<•• •• , .. •••>••- ^;

— причини, умови та інші детермінуючі елементи безпосеред­ньої (криміногенної) ланки спричинення конкретного злочинного прояву у сфері економіки, а також відповідні чинники наступних ланок, де відбувається продукування та інше зумовлення зазначе­них елементів.

Суспільно-політичні та економічні передумови криміналізації відносин та детермінації злочинності у сфері економіки детально викладені у § 2 цієї глави. Серед них особливе кримінологічне зна­чення мають негативні процеси в економіці, які призвели до «тінізації» та криміналізації її певної частини, небаченого майно­вого розшарування та збіднілості основної маси населення, падіння моралі та культури, що створило підґрунтя для розвитку криміногенних процесів, насамперед у суспільній свідомості, по­родження та утвердження мотивації можливості задоволення ма­теріальних потреб та інших корисливих інтересів кримінальними та іншими протизаконними засобами у сфері економіки. Першо­чергове значення у припиненні дії зазначених передумов та їх можливих кримінологічних наслідків мають загальносоціальні заходи упередження та подолання негативних процесів в еко­номіці, забезпечення її розвитку на цивілізованих, ринкових заса­дах поза корисливими інтересами носіїв влади, а на цій основі — підвищення матеріального добробуту населення, рівня його куль­тури, моралі, правосвідомості; запобігання формуванню криміно­генної мотивації у сфері економіки.

Зазначена суспільна діяльність на цьому етапі розвитку ук­раїнського суспільства має бути визнана вирішальною у ство­ренні соціально-економічного та політичного підґрунтя для за­побігання злочинності загалом та зокрема у сфері економіки. Ця діяльність не має цільового спрямування щодо запобігання зло­чинності і номінально не може бути до нього віднесена. Однак во­на є обов'язковою передумовою його успішного здійснення, ство­рює для нього необхідне підґрунтя і тому фактично становить першу найбільш важливу частину (або ланку) у системі вирішен­ня загальносуспільного завдання запобігання злочинності, зок­рема у сфері економіки.

Другу частину цієї системи становлять соціальні заходи, спрямовані на запобігання дії загальних причин, умов, інших де-

172

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

термінантів злочинності у сфері економіки. На відміну від суспільних передумов, які створюють лише підґрунтя для виник­нення та дії загальних чинників злочинності, останні відіграють щодо неї продукуючу та іншу зумовлювальну роль. Під упливом цих чинників у суспільній свідомості, передусім у психології тієї частини населення, яка найбільше зазнає негативних наслідків дії соціальних передумов, формується суспільне неприйнятне став­лення щодо можливості (допустимості) задоволення своїх ма­теріальних потреб та інших корисливих інтересів у кримінальний спосіб, зокрема через посягання на чужу власність, майно, інші ма­теріальні інтереси, у тому числі у сфері економіки. З іншого боку, у свідомості певної частки населення, що бере ту чи іншу участь в економічній діяльності та має у ній окремий економічний інтерес, формується за участю також корисливих, але змістовно інших чинників, психологічне ставлення щодо можливості за рахунок злочинних дій змінити (у інший спосіб використати) економічні відносини на свою користь, на підставі чого визначається відповідна кримінологічна орієнтація та кримінальна мотивація. Цей соціально-психологічний феномен у його двох названих різновидах та конкретних проявах в індивідуально-психо­логічному комплексі особи становить загальну психологічну причину злочинів у сфері економіки, її спричинююча дія стає можливою завдяки сприянню багатьох інших процесів, явищ, подій, фактів, які відіграють роль умов та інших детермінантів, що проявляються на рівні зумовлення злочинів та злочинності загалом у сфері економіки, а також стосовно її окремих еле­ментів, в окремих її галузях.

Заходи запобігання дії загальних причин, умов, інших де­термінантів злочинності у сфері економіки, що становлять другу частину цієї запобіжної діяльності, повинні здійснюватися на за­гальносуспільному рівні, у загальнодержавному, регіональному, галузевому масштабах, здебільшого мати спеціальне (спеціально-кримінологічне) призначення, хоча частково можуть досягати мети і без такої спеціальної спрямованості за рахунок загально-соціальних заходів. Заходи цієї частини системи запобігання злочинності у сфері економіки за належністю чинників, на які во­ни роблять запобіжний вплив, до різних суспільних сфер та

173