
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 2
них відносинах, зазвичай для жінок, до керівників господарських організацій, бухгалтерських та охоронних структур. За даними О. Г. Кальмана для господарських злочинів не характерна рецидивна злочинність. Серед засуджених за ці злочини раніше судимі не перевищували 5-7 %. В. С. Батиргареєва наводить ще нижчий показник — менше 1 %1. Понад 80 % були притягнуті до кримінальної відповідальності за перший і один злочинний епізод. Нинішній кримінологічній обстановці в Україні та правоохоронній практиці у цій сфері відповідає той факт, що серед осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, переважали ті, у яких мотив вчинення злочину визначався матеріальною скрутою, потребою вирішити важливу проблему (навчання, лікування, отримання ліцензії тощо), яка вимагала значних коштів. Більшість злочинців у сфері економіки мали сім'ю (61 %). Відома за дослідженням багатьох інших видів злочинів запобіжна і загалом позитивна роль сім'ї, для злочинів у сфері економіки значно послаблена й обмежена. Останнє пов'язано з тим, що сімейні потреби нерідко є визначальними для формування корисливої мотивації, а сім'я — це перший безпосередній користувач коштів та майна, здобутих через злочинну діяльність. Припинення злочинного джерела задоволення потреб сім'ї для значної частини злочинців є найгіршим результатом їх викриття. За даними О. Г. Кальмана за вивченими кримінальними справами про господарські злочини, 23,8 % засуджених зазначили, що причиною вчинення ними злочину було скрутне матеріальне становище, 14,8 % вчинили злочин для задоволення нагальних побутових потреб. Водночас у більшості справ матеріальне становище та мотиви заподіяного не були встановлені. Слід ще раз підкреслити, що наведені ознаки особи злочинця для цієї категорії злочинів значною мірою визначаються нинішньою правоохоронною практикою. Остання складається таким чином, що виявляються переважно не ті, що обертають мільйонні кримінальні кошти, високі посадовці та чиновники, які своїми службовими діями спотворюють вільну конкуренцію, принципи ринкової економіки. Там, де потрібен суворий контроль за управлінням державною власністю, розпоря-
1 Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності. — С. 241.
166
Злочинність у сфері економіки та запобігання їй
дженням бюджетними коштами, державним і комунальним майном з найвищою результативністю для держави, правоохоронці та високопосадовці здебільшого не реагують на повідомлення про порушення, розбазарювання державного та комунального майна, грають на руку (звичайно, не «за красиві очі») спритним ділкам, які пов'язані з ними спільним бізнесом, створюють для злочинців надійний «дах». Де ж рентабельне і прибуткове, але незалежно господарює приватний підприємець, цілком у правовому полі і немає підстав для державного втручання, там часто більше тиску, за вказівкою «своїх» бізнесменів-конкурентів створюються неможливі умови для господарювання, справа ведеться до його розвалу аж до припинення підприємницької діяльності та перекуплення за безцінь приватної власності.
У цьому значною мірою є причина криміналізації економічної діяльності, можливості її ведення лише для «обраних», «своїх». У цьому ж і причина нереагування правоохоронної системи не численні факти протежування, штучного подолання конкуренції і конкурентів, протидії чесному легальному бізнесу, який за численними оцінками підприємців, зокрема іноземних, вести в Україні неможливо.
Через значну відмінність різних видів злочинів у сфері господарських економічних відносин (їх звичайно класифікують на 6-9 груп), у тому числі суттєву різницю умов, інших обставин і ситуацій, за яких вони вчиняються, дослідження чинників, що зумовлюють ці злочини, та відповідно обсяг інформації про них мають різний масштаб та формат. Останні можна поділити на три групи. До першої слід віднести дослідження причин і умов окремого виду (класифікаційної групи) господарських злочинів, яке проводиться на підставі вивчення кримінальних справ, іншої емпіричної інформації у напрямку визначення кримінологічної характеристики цього виду злочинів. Здобута за такого дослідження інформація про причини і умови вчинення цього виду злочинів включається до його кримінологічної характеристики як невід'ємна складова. Таке дослідження, що ґрунтується на предметному уявленні про конкретну функціональну роль обставин, фактів, проявів, інших чинників, що виконують функцію причин та умов злочинного діяння, дозволяє більш глибоко і детальніше їх
167