
- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
Розвиваючи позицію І. М. Даньшина щодо «відокремлення» соціальних категорій причин і умов злочинності від самої злочинності, О. Г. Кальман твердить, що характеристику, тобто відмінні риси злочинності як «фактичного явища необхідно відрізняти від характеристики діяльності, яка його зумовлює»1. Безумовно, процеси, явища, факти, прояви, інші чинники, що беруть участь в зумовленій злочинів, мають різну природу та належать до різних суспільних сфер: економіки, політики, соціального забезпечення, культури, управління, правового регулювання, соціальної психології тощо. У разі умовного виділення у суспільстві сфери «фактичного» прояву злочинності, вона, дійсно, не збігається, не належатиме до жодної із названих суспільних сфер і у цьому значенні є «відокремленою» від них. Але тільки умовно. Насправді злочинність багатьма детерміністичними взаємозв'язками пов'язана із названими сферами, має реальний «фактичний прояв» лише внаслідок зумовлений чинниками, що належать до згаданих сфер. І тому немає підстав твердити про «відокремленість» злочинності від них. Зазначені чинники, що належать до різних суспільних сфер, стають предметом кримінології, кримінологічної характеристики, оскільки розглядаються у кримінологічному аспекті, тобто щодо їх участі в зумовленні, мотивації, безпосередньому вчиненні злочину. Саме участь у зазначених процесах стає критерієм віднесення того чи іншого чинника до предмета кримінологічної характеристики злочину. І зовсім не має значення у цьому відношенні, що той чи інший чинник зумовлення та вчинення злочину «виходить за межі кримінально-правових відносин» і «не охоплюється кримінально-правовим розумінням злочинності»2. Визначальним наразі є належність цього чинника до кримінологічного механізму зумовлення та вчинення злочинів, а відповідно — до кримінологічної характеристики останніх.
Зрозуміло, що включення до кримінологічної характеристики злочинів причин та умов їх зумовлення та вчинення вимагає: 1) їх виокремлення та конкретного визначення функціональної ролі у системі та структурі детермінації, не обмежуючись загальним та
1 Кальмап О. Г. Цит. праця. — С. 49.
2 Там само. — С. 48.
160
Злочинність у сфері економіки та запобігання їй
доволі абстрактним поняттям «фактор»; 2) залучення та використання відповідних джерел інформації про ці чинники, розуміння явної недостатності для цього лише форм статистичного обліку злочинів та осіб, що їх вчиняють, необхідності звертання з цією метою до первинної емпіричної інформації (матеріалів кримінальних справ, опитування обізнаних осіб тощо). Слід зазначити, що при проведенні кримінологічних досліджень злочинності з використанням названої емпіричної інформації, як правило, не виникає питань щодо визначення безпосередніх та наближених до них причин і умов вчинення злочинів та включення інформації про них до кримінологічної характеристики останніх. Кримінологічна характеристики, що включає інформацію про причини і умови вчинення злочинів, може визначатися за певними часовими та територіальними координатами, стосовно окремого злочину, окремих видів злочинів, класифікованих за різними ознаками. Включення інформації про причини й умови до кримінологічної характеристики злочинності загалом, як і отримання самої такої характеристики, недоцільне та реально навряд чи можливе, насамперед через високий рівень узагальнення та абстракції, на якому втрачається предметна змістовність такої інформації, можливість її використання у запобіжних цілях.
Повернімося до розгляду елементів кримінологічної характеристики окремих видів злочинів у сфері господарської економічної діяльності сучасними українськими авторами. Кримінологічний аналіз корисливих злочинів у сфері банківської діяльності, особливо детальний щодо обставин (умов), які сприяють їх вчиненню, одним із перших здійснив на початку 90-х рр. минулого століття В. М. Попович1. При цьому він виокремив обставини соціально-економічного характеру, що виникли внаслідок розпаду СРСР та руйнування єдиного банківсько-правового простору; організаційно-управлінські проблеми, серед яких на перше місце поставив наслідки зруйнування комплексної системи внутрішньо-банківського документального контролю. У сфері нормативно-правового регулювання він відзначив потенційно криміногенні
Чопович В. М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань. — К., 1994. - Глава 2.
6 7-328 161
Глава 2 • • - • .•••••• •••>•» >, • . •
наслідки декларативності багатьох актів, відсутності механізму їх виконання та застосування. Предметному кримінологічному аналізу були піддані найбільш поширені способи розкрадань грошових коштів у банківських установах та зловживань у підприємницьких структурах із використанням послуг останніх. Аналіз спрямовувався на визначення умов вчинення та засобів запобігання та припинення цих злочинів. Пізніше до результатів кримінологічного аналізу злочинів у сфері кредитно-фінансової та банківської діяльності і проблем їх запобігання зверталися учасники Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої цій тематиці, що була організована Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого, Департаментом юстиції США, НДІ вивчення проблем злочинності Академії правових наук України, Програмою Тга ССС Американського університету (м. Вашингтон)1. Низка ознак кримінологічної характеристики шахрайств із фінансовими ресурсами наведена у захищеній у 2004 р. кандидатській дисертації В. В. Пивоварова, який відзначив «міський» характер цього злочину (94,6 %), основні дві форми його вчинення, а саме: 1) вимушене надання неправдивої інформації, без якої неможливо легальне одержати кредит, субсидію, субвенцію, дотацію для їх використання за цільовим призначенням; 2) свідоме надання завідомо неправдивої інформації для отримання подібних коштів, коли суб'єкт знає наперед, що вони будуть використані невідповідне до укладеної угоди. Визначена також низка рис кримінологічної характеристики особи злочинця, що вчиняє фінансове шахрайство2.
З огляду на значне поширення злочинів у податкових відносинах, передусім ухилення від сплати податків, та потреби їх кращого запобігання, багато науковців (Гутнік А. Є., Голосніченко Д. І., Молодик В. В., Пивоваров В. В. та ін.) присвятили свої праці кримінологічному дослідженню цих злочинів, надаючи інформацію щодо кримінологічної характеристики останніх. Вона по-
1 Злочини у сфері крсдитію-фіпансової та банківської діяльності / Матср. иаук.-практ. конф. - X., 2000.
2 Пивоваров В. В. Податкова і крсдитпо-фінаисова злочинність: Кримінологічна характери стика та попередження: Авторсф. дис.... канд. юрид. наук — X., 2003. — С. 9-10.
162
Злочинність у сфері економіки та запобігання їй
стійно поновлювалася у дослідженнях, які проводить Науково-дослідний центр Академії податкової служби України.
Докладному дослідженню кримінологічної характеристики злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності була присвячена кандидатська дисертація В. О. Білецького1. Він розглянув та визначив багато рис цієї характеристики стосовно найбільш поширених та небезпечних злочинів, зокрема: 1) контрабандного переміщення товарів і майна через митний кордон, відзначивши злиття цих злочинів із загальнокримшальною злочинністю та ухиленням від сплати податків; 2) розкрадання державного та колективного майна та коштів при здійсненні зовнішньоекономічних операцій; 3) приховування валютної виручки, яке супроводжується порушенням правил про валютні операції, сполучається з контрабандою товарів, придбаних за кордоном на приховувану валютну виручку тощо. Автор зайняв правильну позицію щодо трактування поняття кримінологічної характеристики, включивши до неї результати аналізу чинників, які сприяли вчиненню правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Це дозволило не лише отримати цілісну кримінологічну характеристику названих правопорушень, але й визначити предметні заходи запобігання останнім, у тому числі кримінально-правові, відомчі нормативні, організаційно-правові стосовно підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів, комплексні загально-соціальні, а також індивідуально-профілактичні.
Дещо раніше роботи В. О. Білецького кримінологічні проблеми корисливих злочинів, що вчиняються у ланці розрахунків при зовнішньоекономічних операціях, досліджувала Л. І, Бутенко2. Окремі риси кримінологічної характеристики інших видів злочинів, що вчиняються у сфері господарської економічної діяльності, а також стосовно злочинності у цій сфері загалом містяться
Білецький В. О. Кримінологічна характеристика та профілактика злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності / Автореф. дис.... канд. Іорид. наук. — Одеса, 1999.
Бутенко Л. І. Попередження розкрадань та інших корисливих злочинів, що скоюються суб'єктами господарювання при розрахунках за скспсртио-імпортні операції / Автореф. Дис.... канд. Іорид. наук. - К., 1998.
163