Глава 2 "

Як видно, частка злочинів із вартісним обсягом злочинної діяльності у сумі понад 100 тис. гривень за зазначеними видами злочинів загалом вища, ніж за розглянутими окремими економіч­ними сферами. У 2006 р. за деякими видами злочинів вона мала тенденцію до зростання, перевищуючи чи досягаючи в окремих видах злочинів їх чверті чи третини, а у злочинах у бюджетній сфері — понад половину. Водночас вона знизилася за такими акту­альними видами злочинів, як фіктивне підприємництво (на 6,2 %), легалізація доходів, здобутих злочинним шляхом (на 5,8 %), шах­райство з фінансовими ресурсами (на 6,8 %). За цих умов частка злочинів із обсягом злочинної діяльності понад 100 тис. гривень не охоплює і половини злочинів, а стосовно привласнення, розтрати, заволодіння майном через зловживання службовим станови­щем — навіть 10 %.

Інформація щодо кримінологічної характеристики злочинів у сфері господарської економічної діяльності сучасного періоду наводиться у працях низки українських кримінологів, які досліджували їх загалом або, що трапляється частіше, — окремі їх види. Перш ніж розглянути їх, автор вимушений вкотре відзначи­ти властиве деяким українським кримінологам обмежене ро­зуміння поняття та меж кримінологічної характеристики. Так, в опублікованій у 2003 р. моРІографії О. Г. Кальмана доводиться, що поняттям кримінологічної характеристики, зокрема економічної злочинності, «охоплюється лише обмежене коло даних: кількісні та якісні показники стану злочинності і відомості про особистість злочинця», а «причини і умови, які сприяють вчиненню злочинів, і заходи по їх попередженню, виходять за межі кримінально-пра­вових відносин, а, отже, і за межі кримінологічної характеристи­ки»¹. Вважаємо, що стосовно причин і умов, які сприяють вчинен­ню злочинів, наведене обмеження є непереконливим.

Подібне «усічене» розуміння поняття кримінологічної характе­ристики злочинів походить, наскільки нам відомо, від проф. І. М. Даньшина, який ще у 1988 р. висловив думку, що причини й умови їх вчинення виходять за межі цієї характеристики, оскільки

¹ Кальман О. Г. Стан і головні напрямки попередження економічної злочинності в Україні: Теоретичні та прикладні проблеми. — С. 48.

158

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

взаємодіють зі злочинністю як відокремлені соціальні категорії¹. Теза щодо «відокремлення» причин і умов вчинення злочинів від злочинності як соціальної категорії та перебування цих чинників поза межами кримінологічної характеристики злочинів, на наш погляд, є суперечливою та принаймні підлягає уточненню. Зло­чинність та її детермінація — це дійсно окремі соціальні категорії високого суспільного узагальнення, які слід розрізняти, хоча вони перебувають у тісному взаємозв'язку, в процесі якого переважно детермінація зумовлює злочинність. Однак такої розрізненості не­має між злочинами та причинами, умовами, обставинами їх вчи­нення. У кримінології розгляд злочинів, їх окремих видів охоплює механізм їх вчинення та переслідує головну мету — з'ясування причин та умов останніх для того, щоб з урахуванням здобутої інформації про них оптимально ефективніше, тобто предметне, цілеспрямовано організувати та здійснювати запобігання злочи­нам та злочинності загалом.

З огляду на це кримінологічний аналіз злочинів, механізму вчинення останніх, а звідси й його результати у вигляді криміно­логічної їх характеристики мають охоплювати кількісні і якісні показники самих злочинів, обставин, форм, способів, засобів їх вчинення, ознак осіб, що їх вчинили, у тому числі елементів їх осо­бистості, деяких інших індивідуальних властивостей, що беруть участь у формуванні їх суспільно небезпечної спрямованості, криміногенної мотивації, її реалізації, а також роль у цьому про­цесі мікросередовища, конкретної життєвої ситуації, потерпілого тощо. Все перелічене за своєю конкретною функціональною рол­лю у теорії детермінації належить до безпосередніх та найближчих причин і умов вчинення злочинів. За відсутністю інформації про них у кримінологічній характеристиці злочинів остання перетво­рюється у характеристику стану злочинності, тобто відтворює ЇЇ статистичні показники. Характерно, що розділ згаданої моно­графії О. Г. Кальмана, в якому розглядаються зазначені питання, має назву «Кримінологічна характеристика стану (виділення моє. — А. 3.) економічної злочинності», а не самої злочинності².

Чреоупреждеиие хищений государствеш-юго и обіцсствсиного имущсства / Под рсд. ^и- Н. Дапьшипа. - X, 1988. - С. 36. ² Кальмап О. Г. Цит. праця. - С. 44.

159