Глава 2

Наведені у табл. 2 дані свідчать про те, що найбільш поширени­ми в аналізованому періоді серед злочинів у сфері господарської економічної діяльності є чотири склади: 1) порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213): у 2002 р. — 35,3 %, у 2006 р. — 22,7 %; 2) виготовлення, зберігання, придбання, пере­везення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів держав­ної лотереї (ст. 199): у 2002 р. - 18,2 %, у 2006 р. - 17,0 %; 3) неза­конне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з ме­тою збуту підакцизних товарів (ст. 204): у 2002 р. — 10,6 %, у 2006 р. — 13,9 %; 4) шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222): у 2002 р. — 9,6 %, у 2006 р. — 8,5 %. Частка кожного з інших складів злочинів розділу VII Особливої частини КК не перевищує 5 % у загальній кількості злочинів у сфері господарської економічної діяльності. Зростання цієї частки за досліджуваний період мало місце, як видно, стосовно злочинів, передбачених статтею 205 КК, і крім того на одному рівні вона залишилася стосовно легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочин­ним шляхом (ст. 209) — 3,8 %.

Для багатьох злочинів у сфері господарської економічної діяль­ності, як видно з даних таблиці, в аналізованому періоді характер­на динаміка зростання їх кількості. При порівнянні показників останньої у 2002 р. та 2006 р. видно, що за загалом незначною аб­солютною кількістю злочинів найбільш помітно зросла чисель­ність передбачених ст. 235 КК (недотримання особою обов'язко­вих умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання) з 27 до 38 злочинів; ст. 233 КК (незаконна приватизація державного, комунального майна) з 60 до 99. Ця тенденція динаміки характерна і для низки інших злочинів цієї категорії з більш значною їх абсолютною кількістю, зокрема передбачених ст. 205 (фіктивне підприєм­ництво), а також для деяких найбільш поширених злочинів, зокре­ма ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспор­тування з метою збуту підакцизних товарів) — з 938 до 1 211. Рівень злочинності у сфері господарської економічної діяльності загалом по всіх її облікованих у статистиці МВС видах у 2006 р. дещо знизився проти 2002 р. (на 1,5 %). Водночас кількість окре-

154

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

поширених злочинів, чисельність яких зростала до 2005 р., у 2006 р. скоротилася проти попереднього року, зокрема: ст. 213 (по­рушення порядку здійснення операцій з металобрухтом) — на 19,2 % (з 2 467 до 1 986); ст. 222 (шахрайство з фінансовими ресур­сами) — на 9 % (з 835 до 764); ст. 209 (легалізація прошових коштів, одержаних злочинним шляхом) — на 9,6 % (з 374 до 338).

Наведені у табл. 2 дані потребують ще деяких коментарів. По-перше, вони не відображають даних про кількість деяких зло­чинів, що передбачені розділом VII Особливої частини Криміна­льного кодексу. Це стосується передусім злочинів, передбачених ст. 230 (порушення антимонопольного законодавства). Як зазна­чалося вище, незважаючи на численні прояви монополізму, що пе­решкоджають ринковим відносинам, кримінальні справи за ст. 230 КК порушують украй рідко. Не передбачені в статистиці МВС дані щодо виявлених фактів контрабанди (ст. 201), розслідування за якими ведуть слідчі СБУ, незаконного відкриття або викорис­тання за межами України валютних рахунків (ст. 208), ухиляння від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212), підслідні слідчим податкової міліції, тощо.

У статистичних даних МВС відсутні показники реєстрації і де­яких інших злочинів, за нашими даними, це майже 10 складів зло­чинів. Серед них особливої уваги заслуговують ті, вчинення яких перешкоджає законній господарській діяльності (ст. 206), стано­вить незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221), посягає на комер­ційну таємницю (статті 231, 232), яка є одним із основних засобів вільної конкуренції. Вище вказувалося також на відсутність стати­стичних даних щодо порушень антимонопольного законодавства, інших суспільне небезпечних дій, які підривають засади вільної ринкової економіки. Залишення поза статистичним обліком цих актуальних злочинів викликає принаймні подив та потребує з'ясу­вання причин цього.

Друге, що слід відзначити за результатами аналізу наведених Даних, це явно незначна кількість виявлених злочинів, які стосу­ються безпосередньо господарської економічної діяльності. При розгляді у § 1 структури злочинності у сфері економіки вже зазна­чалося, що у ній злочини у сфері господарської діяльності станов­лять близько третини. До цього можна додати, що без злочинних

155