Глава 2

обхідністю потреби та кількісним виміром злочинного здобутку для ЇЇ задоволення.

Умови, що детермінують виникнення мети, а зрештою і корис­ливого мотиву вчинення злочину, у кожної з чотирьох груп мають різні соціально-економічні передумови, що викладені у § 2 глави. Для перших двох груп — це бідність, злиденність, украй низький рівень матеріального забезпечення. Для останніх двох — прагнен­ня до розширення економічної діяльності, бізнесу, отримання ба­гатства, приклади та можливості якого з'явилися у суспільстві. Окремо можна виділити мотиви перерозподілу багатства, обер­нення його частини на свою користь. Це особливо характерно за завідомо неправомірних джерел отримання багатства, що є пред­метом посягання. Різні корисливі мотиви об'єднує злочинний спосіб їх задоволення. Але суспільна небезпечність та суспільна відповідальність за звертання до злочинного способу різна. З од­ного боку — матеріальна вимушеність у ньому. З другого — ви­правдана мораллю подібних осіб (їх «понятіями») та нерідко фак­тично незаймана правоохоронними засобами практика викорис­тання кримінальних способів задоволення економічних інтересів.

Ј 4. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері господарської економічної діяльності

Злочини, які є предметом кримінологічного аналізу у цьому па­раграфі глави, передбачені розділом VII Особливої частини Кримінального кодексу «Злочини у сфері господарської діяль­ності». На початку глави було визначено, що предметом її розгля­ду є злочинність у сфері економіки. Через це виникало питання про співвідношення термінів «господарство» та «економіка», «гос­подарська» та «економічна» діяльність. Нагадувалося, що ще з часів древніх греків, під терміном економіка («оіНопотіНе») ро­зумілося «мистецтво (вміння) вести господарство». Із розвитком товарного господарства, набуттям ним суспільного характеру ви­никла об'єктивна потреба забезпечити його економічне, тобто раціональне ведення на рівні суспільного виробництва та пов'яза­них із ним розподілом, обміном, а також соціальним відтворенням. Забезпечення такого ведення суспільного господарства здійсню­валося через визначення та застосування економічних законів

150

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

(політичної економії) та державного регулювання: прямого управління та опосередкованого — через право. Врегульоване у такий спосіб суспільне господарство стали називати еко­номікою. Економічне господарство або економічна діяльність підкорені економічному інтересу отримання прибутку, який роз­поділяється з певною метою, залежно від типу держави.

Таким чином, за найбільш концентрованого визначення, еко­номіка — це раціонально врегульоване, у тому числі державою, суспільне господарювання. У цьому значенні терміни «госпо­дарська діяльність» та «економічна діяльність» є синонімами. Але є певна частина індивідуального, домашнього господарювання, яке не охоплюється поняттям суспільне господарство. Воно дале­ко не завжди підпорядковане економічному інтересу, переслідує мету господарського забезпечення умов життєдіяльності особи, її родини, не має товарного характеру і дуже обмежено регулюється державою. Держава взяла під захист приватну (індивідуальну) власність та право ведення індивідуального господарства. Цю час­тину господарської діяльності, яка не є товарною, немає підстав називати економічною. Тому слід погодитися з думкою, висловле­ною, щоправда, на підставі інших аргументів (стосовно відобра­ження родового об'єкта злочинів розділу VII Особливої частини КК), про неоднозначне ставлення до певною мірою штучного утворення під одною назвою цього розділу та необхідність його сприйняття з наявних кримінально-правових реалій¹. На нашу думку, якщо законодавець у назві розділу вже відійшов від загаль­ного принципу її відповідності родовому об'єкту охоплюваної ка­тегорії злочинів, то, з огляду на економічний характер більшості господарських відносин, доцільно було доповнити ознаку «госпо­дарської» ще однією — «економічної», як це зроблено у назві цьо­го параграфа глави.

Таким чином, можна визначити, що предметом розгляду цього параграфа є злочинність у сфері господарської економічної діяль­ності, яка є складовою злочинності у сфері економіки.

Дуооров О. О. Злочини v сфері господарської діяльності: Кримінально-правова характери­стика. - К., 2003. - С. 23.

151