Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курс сучасної Української кримінології 2 кн..rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
11.21 Mб
Скачать

Глава 1

зґвалтувань, що супроводжувалися насильницьким задоволенням статевої пристрасті, четверта частина, а з малолітньою по­терпілою — у двох третинах, особлива жорстокість мала самостій­не операціональне значення як спосіб досягнення зазначеного за­доволення1. Цей прояв отримав у сексопатології назву алголагнія, а видатний психіатр П. Б. Ганнушкін пояснював його не садистсь­кими схильностями, а особливою гостро емоційною реакцією сполучення статевого задоволення (рос. — «сладострастия») з жорстокістю. Як видно, насильство у своїх різновидах є предметом розгляду багатьох наук: психології, психофізіології, психіатрії, соціології, політології, низки юридичних наук, кримінології. Нашим завданням наразі є розглянути функціональну роль та ме­ту застосування насильства у злочинах проти життя та здоров'я особи.

За даними деяких досліджень (Е. С. Побігайло) 99,6 % тяжких злочинів вчиняються із застосуванням насильства. Насильство або примус як засіб або спосіб вчинення того чи іншого суспільне небезпечного діяння згадується майже у сорока складах злочину КК. Воно стосується не лише злочинів проти життя і здоров'я осо­би, а й проти її статевої свободи і недоторканності, насамперед зґвалтування, волі, честі та гідності (захоплення заручників, при­мушування до свідчень), проти виборчих, трудових та інших прав (перешкоджання їх здійсненню), проти власності (грабіж, розбій), проти громадської безпеки, безпеки руху та експлуатації транс­порту та інших. З-поміж насильницьких злочинів найбільшу не­безпеку (крім масового захоплення заручників) та поширеність (не враховуючи грабежів та розбоїв) становлять насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи. Тому тема параграфа сто­сується саме них.

Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів про­ти життя і здоров'я особи досить детально описана В. В. Голіною2 та іншими дослідниками. Багато в чому вона може бути доповнена фрагментами з кримінологічної характеристики насильницької

1 Преступлепия, совсршасмьіс с особой жсстокостью: Научпьій обзор результатов исслсдо- вания / Рук. авт. кол. А. П. Закалюк. — К., 1989. — С. ЗО.

2 Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. І. М. Дапьшина. — С. 141-152.

32

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

злочинності загалом, що надана О. Є. Михайловим1. Тому недо­цільно ЇЇ повторювати. Водночас наукові дослідження свідчать про те, що за кримінологічною характеристикою названа група на­сильницьких злочинів (надалі у параграфі будемо називати їх без додавання «проти життя і здоров'я») мають деякі узагальнені ри­си, які властиві всім видам злочинів цієї групи. Окремі види ос­танніх, наприклад заздалегідь замислені умисні вбивства, у тому числі так звані замовлені або вчинені з особливою жорстокістю, а також насильницькі прояви інших груп, зокрема у сфері службо­вої діяльності, в сімейно-побутових відносинах, проти власності та інше, мають свої відмінні кримінологічні риси, про які йтиметься у наступних параграфах глави.

Тут же виокремимо для узагальненого розгляду загальні риси кримінологічної характеристики насильницьких злочинів цієї групи (проти життя і здоров'я). По-перше, вони вирізняються сферою, в якій проявляється антисуспільна спрямованість осіб, що їх вчиняють. Таку становить здебільшого сфера міжособових відносин. Суспільне неприйнятна та небезпечна спрямованість особистості, може, проявляється і в інших сферах, наприклад ви­робничої, службової діяльності, але в усіх випадках безпосереднім об'єктом цієї особистісної спрямованості є люди в процесі міжосо-бового спілкування.

По-друге, особи, що вчиняють злочини цієї групи, вирізняються помітним поглибленням, а у разі попереднього замислення злочинів і стійкістю антисуспільної спрямованості. Остання досягає глибини переважно суспільне небезпечного типу, що спрямовується на досяг­нення чітко визначеного результату у вигляді умисного позбавлення особи життя або завдання йому значних ускладнень.

По-третє, формування кримінальної мотивації злочинів цієї групи, як правило, має заздалегідь визначений об'єкт її опредме-чування та мету заподіяння йому максимальної шкоди. Згідно з цими орієнтирами визначається мотив конкретного посягання, спосіб та інші умови його реалізації. При цьому ситуація вчинен­ня злочину значною мірою утворюється чи навіть провокується самою особою або розвивається принаймні за її активної участі.

1 Курс кримінології: Підруч. у 2-х км. — Кп. 2 / За заг. ред. О. М. Джужи. — С. 87-92.

2 7-328 33