- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 1
зґвалтувань, що супроводжувалися насильницьким задоволенням статевої пристрасті, четверта частина, а з малолітньою потерпілою — у двох третинах, особлива жорстокість мала самостійне операціональне значення як спосіб досягнення зазначеного задоволення1. Цей прояв отримав у сексопатології назву алголагнія, а видатний психіатр П. Б. Ганнушкін пояснював його не садистськими схильностями, а особливою гостро емоційною реакцією сполучення статевого задоволення (рос. — «сладострастия») з жорстокістю. Як видно, насильство у своїх різновидах є предметом розгляду багатьох наук: психології, психофізіології, психіатрії, соціології, політології, низки юридичних наук, кримінології. Нашим завданням наразі є розглянути функціональну роль та мету застосування насильства у злочинах проти життя та здоров'я особи.
За даними деяких досліджень (Е. С. Побігайло) 99,6 % тяжких злочинів вчиняються із застосуванням насильства. Насильство або примус як засіб або спосіб вчинення того чи іншого суспільне небезпечного діяння згадується майже у сорока складах злочину КК. Воно стосується не лише злочинів проти життя і здоров'я особи, а й проти її статевої свободи і недоторканності, насамперед зґвалтування, волі, честі та гідності (захоплення заручників, примушування до свідчень), проти виборчих, трудових та інших прав (перешкоджання їх здійсненню), проти власності (грабіж, розбій), проти громадської безпеки, безпеки руху та експлуатації транспорту та інших. З-поміж насильницьких злочинів найбільшу небезпеку (крім масового захоплення заручників) та поширеність (не враховуючи грабежів та розбоїв) становлять насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи. Тому тема параграфа стосується саме них.
Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи досить детально описана В. В. Голіною2 та іншими дослідниками. Багато в чому вона може бути доповнена фрагментами з кримінологічної характеристики насильницької
1 Преступлепия, совсршасмьіс с особой жсстокостью: Научпьій обзор результатов исслсдо- вания / Рук. авт. кол. А. П. Закалюк. — К., 1989. — С. ЗО.
2 Кримінологія. Загальна та Особлива частини / За ред. І. М. Дапьшина. — С. 141-152.
32
Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...
злочинності загалом, що надана О. Є. Михайловим1. Тому недоцільно ЇЇ повторювати. Водночас наукові дослідження свідчать про те, що за кримінологічною характеристикою названа група насильницьких злочинів (надалі у параграфі будемо називати їх без додавання «проти життя і здоров'я») мають деякі узагальнені риси, які властиві всім видам злочинів цієї групи. Окремі види останніх, наприклад заздалегідь замислені умисні вбивства, у тому числі так звані замовлені або вчинені з особливою жорстокістю, а також насильницькі прояви інших груп, зокрема у сфері службової діяльності, в сімейно-побутових відносинах, проти власності та інше, мають свої відмінні кримінологічні риси, про які йтиметься у наступних параграфах глави.
Тут же виокремимо для узагальненого розгляду загальні риси кримінологічної характеристики насильницьких злочинів цієї групи (проти життя і здоров'я). По-перше, вони вирізняються сферою, в якій проявляється антисуспільна спрямованість осіб, що їх вчиняють. Таку становить здебільшого сфера міжособових відносин. Суспільне неприйнятна та небезпечна спрямованість особистості, може, проявляється і в інших сферах, наприклад виробничої, службової діяльності, але в усіх випадках безпосереднім об'єктом цієї особистісної спрямованості є люди в процесі міжосо-бового спілкування.
По-друге, особи, що вчиняють злочини цієї групи, вирізняються помітним поглибленням, а у разі попереднього замислення злочинів і стійкістю антисуспільної спрямованості. Остання досягає глибини переважно суспільне небезпечного типу, що спрямовується на досягнення чітко визначеного результату у вигляді умисного позбавлення особи життя або завдання йому значних ускладнень.
По-третє, формування кримінальної мотивації злочинів цієї групи, як правило, має заздалегідь визначений об'єкт її опредме-чування та мету заподіяння йому максимальної шкоди. Згідно з цими орієнтирами визначається мотив конкретного посягання, спосіб та інші умови його реалізації. При цьому ситуація вчинення злочину значною мірою утворюється чи навіть провокується самою особою або розвивається принаймні за її активної участі.
1 Курс кримінології: Підруч. у 2-х км. — Кп. 2 / За заг. ред. О. М. Джужи. — С. 87-92.
2 7-328 33