Глава 2

• небаченого збагачення понад усяку міру та різкого підви­ щення суспільної ролі, у тому числі й у визначенні влади, купки олігархів;

• невпинне зростання ролі «неформальних» (розумій — коруп- ційних) зв'язків та відносин із посадовцями органів влади (дер­ жавної та місцевої) як запоруки та засобу забезпечення успішного заняття економічною діяльністю та загалом бізнесом, особливо ве­ ликим.

Загальним результатом дії зазначених передумов стала глибо­ка криміналізація відносин та детермінація злочинності у сфері економіки та бізнесового середовища. Після обрання Президен­том України В. А. Ющенка нова влада поставила за мету подолати ці передумови, зупинити кримінальні процеси в економіці, бізне­сових відносинах, забезпечити їх реальне перетворення на ринко­вих засадах. Проте поки що маються незначні результати у цьому напрямку, деякі економічні показники розвитку та ведення бізне­су навіть погіршилися, не забезпечено реальне відокремлення вла­ди від бізнесу, передусім олігархічних елементів, зупинення у цій сфері кримінальних процесів. Як свідчить репрезентативне дослідження ділового клімату в Україні у 2004-2006 рр., «пік» йо­го залежності від «неформальних» зв'язків та відносин з органами влади (їх посадовцями) був найвищим у 2004 р. У 2005 р. спос­терігалося його деяке зниження, але у 2006 р. остання тенденція не продовжилася. Навпаки, з низки показників (потреба переходу на вищій рівень зв'язків, розмір неформальних платежів, невпев­неність реального отримання за це послуг, у тому числі легальних, залежність стабільності відносин від службової заміни посадовця, захист від рейдерства тощо) ситуація у 2006 р. навіть погіршила­ся¹. Все більше названих детермінантів кримінальних процесів в економіці та загалом бізнесовому середовищі перетворюються з соціальних передумов останніх у визначальні причини та умови і навіть безпосередні чинники злочинних проявів.

Згідно з іншим, також репрезентативним соціологічним дослі­дженням, нинішня молодь, порівняно з тою, яка була в країні 15 років тому, є більш упевненою у своїх можливостях, перспекти-

¹ Дзеркало тижня. — 2006. — № 41. — 28 жовт.

136

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

вах, загалом більш оптимістичною, працелюбною, гуманною, та­кою, що більше цінує власність, шлюб, достаток. Водночас біль­шість молоді висловлює нетерпимість до реалій нинішнього суспільно-економічного ладу, майже половина (44 %) вважає, що він супроводжується зростанням злочинності, хоча, допускають автори дослідження, можливо, молоді люди за сучасних умов не зовсім мають уявлення про те, що нині є злочинним¹.

Ј 3. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності у сфері економіки

Вище зазначалося, що система Кримінального кодексу України та пристосована до неї структура статистичної звітності про зло­чинність (форми державної статистики МВС) створюють значні труднощі у виокремленні злочинів проти власності, які вчиняють­ся у сфері економіки. У розділі VI Особливої частини Кодексу пе­редбачені злочини проти власності, незалежно від того, чи перебу­ває ця власність у сфері економіки і використовується за еко­номічним призначенням (інтересом). Водночас деякі посягання на власність, у тому числі державну, передбачені у розділі VII «Зло­чини у сфері господарської діяльності» (злочини, пов'язані з неза­конною приватизацією державного, комунального майна — ст. 233), а також в інших розділах Кримінального кодексу (ст. 262 «Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойо­вих припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службо­вим становищем»; ст. 308 «Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи за­володіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем», ст. 312 — те саме стосовно прекурсорів тощо).

У чинних формах державної статистики серед злочинів проти власності економічної спрямованості до 2005 р. виокремлювалися крадіжки (ст. 185 КК), викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх облад­нання (ст. 188), шахрайство (ст. 190), привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

¹ Дзеркало тижня. - 2006. - № 46. - 2 груд.

137