- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 1
пеку злочинам загалом, а тим паче тим, які мають об'єктом посягання права і свободи людини і громадянина, надають їх умисна форма вини, насильницький спосіб вчинення, застосування особливої жорстокості, неповнолітній вік злочинця тощо. Насильницький спосіб вчинення часто служить підставою для виділення та окремого розгляду насильницьких посягань на життя, здоров'я, волю, статеву свободу і недоторканність, право приватної власності. Як правило, виділяють в окремий вид і злочини неповнолітніх.
При проведенні кримінологічної класифікації злочинів та осіб, які їх вчинили, використовуються всі названі та інші підстави кримінально-правової класифікації. Проте кримінологічна класифікація злочинів має окрім названих значно більше підстав диференціації. Підставами кримінально-правової класифікації є головним чином ознаки складу злочину, передбачені Кримінальним кодексом. Для кримінологічної класифікації такою підставою може бути будь-яка ознака злочину (злочинів). Вона включає кількісні показники злочинів, що дають уявлення про поширення, динаміку, структуру злочинності, окремих видів злочинів, про ознаки місця, середовища, сфери відносин, де вони вчиняються, часу та конкретної ситуації вчинення останніх. Особливе значення для кримінологічної характеристики злочинів має інформація про причини й умови їх вчинення, загалом детермінацію, у тому числі безпосередню та посередню зумовленість, механізм, обов'язково включаючи особу злочинця, її формування, структуру, криміногенну мотивацію, виявлення та поглиблення суспільної небезпечності цієї особи через суспільну небезпечність її діянь, що передують вчиненню злочину та за якими прогнозується ймовірність злочинного прояву.
З урахуванням наведених підстав, а також достатності наявної дослідницької інформації, у подальшому для більш детальної кримінологічної характеристики з-посеред злочинів проти прав і свобод людини і громадянина вибрані такі:
насильницькі злочини проти життя і здоров'я особи;
умисні вбивства та тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з ко рисливих, професійних, політичних, інших публічних мотивів;
насильницькі злочини у сфері службової діяльності;
28
Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...
насильницькі злочини у сфері сімейно-побутових відносин;
злочини проти права приватної власності громадян.
<Ј 2. Поняття насилля та загальна
кримінологічна характеристика насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи
Розгляд кримінологічних проблем злочинів проти прав і свобод людини і громадянина почнемо з характеристики насильницьких злочинів проти життя і здоров'я особи. Це зумовлено тим, що останні є найбільш небезпечними посяганнями на найцінніше, що є у людини — ЇЇ життя і здоров'я. Життя людини є унікальним витвором природи, ЇЇ невід'ємною частиною, яку ніхто не вправі піддавати руйнації, а тим більше — знищенню. П. М. Рабінович, проводячи класифікацію природних прав людини, відніс право на життя до так званих фізичних прав, які спрямовані на забезпечення «ЇЇ біологічного, «тілесного» існування, виживання, безпечного психофізичного розвитку. У разі порушення, руйнації, ліквідації прав цієї групи втрачають сенс, зводяться нанівець будь-які права людини, що належать до інших груп»1. Як зазначалося, Конституція України віднесла життя і здоров'я людини до найвищих соціальних цінностей і визначила, що кожна людина має невід'ємне право на життя, ніхто не може свавільно позбавляти людину життя, а захищати його — обов'язок держави (ст. 27). Відповідно у сучасній українській кримінології кримінологічна характеристика та проблеми запобігання насильницькій злочинності проти життя і здоров'я особи посідають одне з провідних місць.
Насильницька злочинність загалом у найкоротшому визначенні — це сукупність умисних злочинів, які вчиняються із застосуванням насилля як способу або засобу їх вчинення. У кримінальному праві законодавче поняття насильницької злочинності відсутнє. Поняття останньої розглядається лише як доктринальне (М. І. Панов)2. При цьому вибудовується такий понятійний ряд:
Рабінович П. Соціальна сутність прав людини // Юридичний вісник України. — 2005. — № 14. - С. 12.
Панов Н. Й. Попятие пасильствеїшого иреступлсния по закоподательству Украйни / Проблеми боротьби з насильницькою злочинністю в Україні. — X., 2001. — С. 5.
29
Глава 1 ° -••••< >-•'•-
насильство як родове поняття, що охоплює будь-який на сильницький прояв;
фізичне насильство як його різновид, що здебільшого є про типравним впливом на фізичну сферу, тілесну недоторканність особи, яким завдається шкода;
психічне насильство — також як різновид насильства, що здебільшого виявляється у формі погрози фізичним насильством чи спричиненням іншої шкоди (матеріальної, моральної, честі і гідності) особі або близьким для неї людям.
Центральним (системоутворюючим) елементом цієї понятійної конструкції є насильство (родове поняття), яке наразі зведено (певною мірою тавтологічно) лише до будь-якого насильницького прояву і фактично змістовно не розкрито. Аналіз предметного змісту проявів насильства у людському середовищі (на відміну від тваринного світу, де насильство фактично володарює), дає підстави перш за все визначити предметну багатозначність його поняття. Даючи найзагальніше визначення поняття насильства, звернімося до Тлумачного словника В. Даля, де воно трактується як «примус, неволя, потреба, силування, сором'язлива дія, образливе, незаконне і свавільне»1. Загальною сутністю названих понять є, здається, лише те, що насильство функціонально виступає як спосіб взаємодії між людьми, у тому числі забезпечення відносин у людському середовищі. На відміну від інших таких способів (генетичного, пристосування, узгодження, єднання тощо) насильство забезпечує взаємодію через застосування сили (примусу): фізичної (фізичне насильство) — безпосередньо з використанням фізичної сили людини або опосередковано через застосування спеціальних засобів, що завдають організму іншої людини фізичної шкоди, чи психічної (психічне насильство) як силовий тиск на психіку через погрозу фізичного насильства чи завдання іншої значущої матеріальної чи моральної шкоди особі або близьким їй людям. Цій характеристиці насильства в основному відповідає його визначення в «Юридичній енциклопедії» (автор В. К. Грищук), згідно з яким насильство — це умисний фізичний чи психічний вплив однієї особи на іншу, проти її волі, що
1 Даль В. Толковьій словарь живого великорусского язьїка. — М., 1981. — Т. 2. — С. 481.
ЗО
Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...
завдає цій особі фізичної, моральної, майнової шкоди або містить у собі загрозу заподіяння зазначеної шкоди із злочинною метою1. Визначення предмета насильства, як і будь-якого іншого предмета людської активності, буде неповним без з'ясування мети його застосування. Історичний та соціальний досвід свідчать, що насильство застосовувалося з давніх-давен як інструмент розв'язання силою будь-якої проблеми, де сила видавалася більш швидким, зрозумілим і раціональним засобом. Це ж стосується і насильства як засобу (способу) вчинення злочину.
Із загального тлумачення насильства та його функціональної ролі як способу взаємодії (забезпечення відносин) між людьми вбачається можливим виокремити такі різновиди можливої мети його злочинного застосування:
силою примусити до певної дії (бездіяльності);
обмежити силою можливість вільної дії;
здійснити розправу (помсту), у тому числі із позбавленням життя;
виставити особу у невигідному для неї (компрометуючому) вигляді;
позбавити особу життя або завдати шкоди її здоров'ю як са моціль тощо.
Наведений перелік не є вичерпним. Побутує думка, що насильство (агресія загалом, проявом якої є насильство) генетичне більшою чи меншою мірою притаманні значній частині людської популяції, особливо на нижчих стадіях її існування як прояв атавістичного залишку походження людини з тваринної дикої природи, де володарює культ сили. Можна навести свідчення того, що насильство у деяких випадках застосовується несвідомо або напівсвідомо (імпульсивне), без чіткого визначення мети. Наприклад, наше дослідження злочинів, вчинених з особливою жорстокістю (крайній вияв насильства) показало, що остання переважно застосовувалася як інструмент примушування потерпілої особи до певних дій, підкорення силоміць волі і бажанню злочинця або як спосіб помсти. Водночас серед злочинів, здебільшого
1 Насильство / Юридична енциклопедія. - Т. 4. - К., 2002. - С. 68.
31