Глава 2

щодо примушування до антиконкурентних дій; два — стосовно по­рушення комерційної таємниці (статті 231, 232). Водночас зали­шилися некриміналізованими суспільно небезпечні діяння, що підривають конкуренцію, зокрема навмисне вибіркове надання пільг і переваг, які спотворюють конкурентне середовище. Не отримало кримінально-правової оцінки недбале здійснення управління підприємством (або його часткою), що є вкрай акту­альним для підприємств державної форми власності, штучне їх обезцішовання, приховування прибутку тощо. Загалом, як у цій групі складів злочинів, так і в цілому стосовно розділу VII Особ­ливої частини, простежується відставання кримінально-правово­го регулювання від реальної економічної ринкової дійсності, яка весь час розвивається, від потреб протидіяти перешкоджанню її здійснення, якщо таке перешкоджання має суспільне небезпеч­ний (кримінальний) характер.

Аргументи щодо кримінально-правової доцільності структури-зації злочинів проти власності та у сфері господарської діяльності у спосіб, що застосований в Особливій частині КК 2001 р., вже на­ведені. Водночас вбачається, що з кримінологічного погляду ос­танній не є досить обґрунтованим. Зокрема підвищена суспільна небезпечність та інші видові особливості злочинів, які посягають на суспільні економічні відносини, що становлять економічну ос­нову держави, за зазначеного підходу певним чином нівелюються, а відповідні злочинні посягання ставляться в одну площину із зло­чинами проти власності чи злочинами у сфері господарської діяльності, які не мають економічної спрямованості, не пов'язані з економікою. Кримінологічний аналіз зазначених видів злочинів висвітлює їх суттєві видові відмінності залежно від спрямованості стосовно економічних відносин, наявності у них економічного інтересу, ставлення за мету досягнення економічного результату у злочинний спосіб. Останній характеризується особливою моти­вацією та цілями, особливими формами та способами злочинних проявів, серед яких переважає злочинна діяльність, здебільшого організована за ознаками організованої злочинності, якій властиві відповідні зміни особистості злочинця, її безпосередньо спричи­нюючого змісту, злочинного наміру та мети, а також умов їх ре­алізації. У кінцевому рахунку злочини у сфері економіки мають і

108

Злочинність у сфері економіки та запобігання їй

особливий злочинний результат, який полягає у криміналізації ос­танньої, що вкрай негативно впливає на інші сфери суспільних відносин, головні умови життєдіяльності суспільства.

Все наведене зумовлює потреби виділення в кримінології зло­чинів у сфері економіки в окремий вид, окремого аналізу їх видо­вої кримінологічної характеристики, у тому числі причин, умов, інших детермінантів, розроблення та запровадження особливої си­стеми запобігання їх вчиненню. Критерієм виокремлення злочи­нів у сфері економіки серед інших злочинів, що мають своїми ро­довими об'єктами відносини власності, систему господарювання, систему службового управління тощо, є спрямованість на еко­номічні відносини, а для певної їх частини також наявність еко­номічного інтересу та мети отримання злочинним шляхом еко­номічного результату через зміну (викривлення) економічних відносин у власних цілях.

Згідно з наведеним уже у першому підручнику з кримінології, виданому в Україні, економічна злочинність була виділена в окре­мий вид, інтегративною ознакою якого визнавалося «спричинення шкоди охоронюваним законом економічним інтересам держави і громадян»¹. Виділення економічних злочинів в окремий вид стало традиційним для сучасної української кримінології, у тому числі виокремлення їх через об'єкти посягання, якими визначаються економічні відносини, а частково і через наявність економічного інтересу в особи, що вчиняє такий злочин, маючи за мету отриман­ня економічного результату злочинним шляхом.

Своєрідно до зазначеного поставилися деякі харківські кри­мінологи, зокрема О. Г. Кальман, який присвятив багато часу Дослідженню економічних злочинів. У виданому ними підручни­ку, як і годиться, економічна злочинність виділена в окремий розділ Особливої частини, визнано, що належні до неї злочини вчиняються у сфері економічної діяльності, але їх «основним без­посереднім об'єктом» названі не економічні відносини та інтереси, ^а «відносини власності і відносини у сфері господарської діяль-

Кримипалогия / Под рсд. В. Г. Лихолоба й В. П. Филоиова. - К., 1997. - С. 270. Римиїологія: Загальна та Особлива частими / За рсд. І. М. Даньшина. - X., 2003. - С. 174.

109

Іг