Глава 1

бистість, пропонувалося іменувати суспільне небезпечними¹. Як видно, суспільна небезпечність особи та її вчинків тут зумовлюва­лася посяганням на головні умови суспільного буття, серцевиною якого є життєдіяльність суспільства. Остання категорія належить до філософії². Структура головних умов суспільного буття (життєдіяльності суспільства) у радянський період розкривалася з урахуванням його ідеологічних постулатів так. До неї включали­ся у найбільш узагальненому вигляді найперше суспільна влас­ність, ширше — суспільне надбання, економічні принципи, політичні інститути, тобто суспільство в цілому. Далі — місце осо­би в суспільстві, особиста діяльність, зміст та результати своєї праці, набуті знання, оволодіння здобутками культури. Нарешті — інші люди, тобто встановлені норми та принципи взаємовідносин між ними, поведінки³. Ставлення до названих об'єктів визначає основну спрямованість особи. Певний зміст спрямованості, який є крайнім виявом її суспільної неприйнятності, надає особі та її вчинкам ознаки суспільної небезпечності. Наведений метод визначення суспільної небезпечності особи та її поведінки, у тому числі злочинної, як їх типової ознаки, автор Курсу використав при соціальній типологізації особистості з метою визначення типових ознак особи, від якої високо ймовірно прогнозується вчинення злочину, а також особи, що вчинила злочин (особи злочинця). Детальніше див. главу 5 Книги 1 Курсу.

Зрозуміло, що на сьогодні структура головних умов життє­діяльності українського суспільства має бути принципово пере­глянута згідно з його сучасними цінностями, принципами, вимога­ми. Особливо з урахуванням того, що «відбувається фронтальна переоцінка системи цінностей. Стався розвал ціннісної основи, і нам необхідно створити нову систему цінностей»⁴.

¹ ЗакалюкА. 77. Пропіозировапис й прсдупреждснис индивидуальїюго прсстуїіпого поведе- мия. - М, 1986. - С. 46.

² Введепие в философию: Учебпик для вьісших учебпьіх заведений: Часть 2. — М., 1990. — С. 422.

³ Смирнов Г. Л. Советский человск: Формированиє социалистического типа личности. — М., 1971.-С. 47.

⁴ Філософія права: Навч. носіб. / За заг. рсд. М. В. Костицького і Б. Ф. Чміля. — С. 22.

26

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

Поставлена проблема — справа не одного року. А тому поки що і в теорії кримінального права, і в кримінології, очевидно, дове­деться обходитися методом класифікації злочинів за ступенем їх тяжкості, що передбачений сучасним Кримінальним кодексом.

Відповідно до останнього з-посеред злочинів, вчинюваних сто­совно прав і свобод людини і громадянина, до особливо тяжких мають бути віднесені 13 складів, у тому числі по одному-два скла­ди злочинів, що спрямовані проти життя і здоров'я особи (ст. 115 — умисне вбивство), проти волі, честі та гідності особи (ч. 2 ст. 147 — захоплення заручників*, частини 2 та 3 ст. 149 — торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі люди­ни*); проти статевої свободи та статевої недоторканності особи (частини 3 та 4 ст. 152 — зґвалтування, ч. З ст. 153 — насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом*); проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина (ч. З ст. 157 — перешкоджання здійсненню виборчо­го права*), а також вісім складів — проти права приватної влас­ності, а саме: ч. 5 ст. 185 — крадіжка*; ч. 5 ст. 186 — грабіж*; части­ни 3 та 4 ст. 187 — розбій*; ч. 5 ст. 189 — вимагання*; ч. 4 ст. 190 — шахрайство*; ч. 5 ст. 191 — привласнення, розтрата майна або за-володіння ним шляхом зловживання службовим становищем*; ч. 2 ст. 194 — умисне знищення або пошкодження майна*.

Дев'ять складів злочинів з-поміж вчинюваних стосовно прав і свобод людини і громадянина належать до тяжких, у тому числі: чотири (ч. З ст. 120, ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 127, ч. 4 ст. 130) спрямовані проти життя та здоров'я особи, один (ч. З ст. 146) — проти волі, честі та гідності особи, один (ч. 2 ст. 152) — проти статевої свобо­ди та статевої недоторканності, три (ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. З ст. 189) — проти права приватної власності.

Як зазначалося у главі 4 Книги 1 Курсу, кримінально-правова класифікація злочинів проводиться і з інших підстав, у тому числі залежно від належності до певної стадії вчинення злочину, ознак його суб'єкта, суб'єктивної сторони, зокрема форми вини, виду співучасті та співучасників, повторності та рецидиву злочинних проявів, способу їх вчинення та інше. Підвищену суспільну небез-

* За обтяжуючих обставин. *•

27