- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 1
9. Криминология: Учебник для слушателей й курсантов учебньїх заведе-
ний МВД Украйни / Под. ред. В. Г. Лихолоба й В. П. Филонова. — К., 1997.
Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. — К., 1997.
Аитонян Ю. М. Психология убийства. — М., 1997.
Конвенція про захист прав людини і основних свобод / Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. — 1999. — № 1.
Заборона катувань: Практика Європейського суду з прав людини. — К., 2001.
Протизаконне насильство в органах внутрішніх справ: Соціологічний та історико-правовий аналіз. — X., 2005.
Крижна Л. В. Попередження злочинів, що вчиняються у сфері сімей но-побутових відносин: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2000.
Головкін Б. М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері. — X., 2004.
Правові та кримінологічні засади запобігання насильству в сім'ї: Навч. посіб. / За заг. ред. О. М. Джужи, І. В. Опришка, О. Г. Кулика. — К., 2005.
Смаглюк О. В. Шахрайство за Кримінальним кодексом України: Авто реф. дис.... канд. юрид. наук. — К., 2004.
Батиргареєва В. С. Кримінологічна характеристика та попередження розбоїв, поєднаних із проникненням у житло. — X., 2003.
21. Организованние преступньїе группн в Украине: Традиционное й ти- пичное / Под общ. ред. А. Н. Ярмьіша. — Харьков, 2002. — Раздел 1.
96
Глава 2
Злочинність у сфері економіки та запобігання їй
<Ј 1. Поняття, ознаки та стан злочинності у сфері економіки
Визначення будь-якого поняття потребує насамперед окреслення кола тих явищ, процесів, відносин, видів діяльності, які мають бути ним відображені. Це стосується й поняття злочинності у сфері економіки. Потреба у визначенні цього поняття, крім зазначеного, зумовлюється тим, що у нормативних актах, у тому числі вищого державного рівня, у літературі, управлінських документах, включаючи статистичну класифікацію, та у практичній діяльності поряд із терміном «злочинність у сфері економіки» вживаються інші терміни для визначення по суті того самого явища. Частіше від інших у цьому значенні вживаються термінологічні словосполучення «економічна злочинність», «злочинність економічної спрямованості», «злочини у сфері господарської або підприємницької діяльності», «тіньова економіка» тощо. Представляється, Що передусім потрібно визначити, який зміст має словосполучення «у сфері економіки» та в якому співвідношенні з ним перебувають інші названі терміни.
^У сфері економіки — означає в економіці. Але економіка — це найважливіша суспільна сфера, в якій здійснюється діяльність, життєво необхідна для існування суспільства. Очевидно, некоректно вважати, що злочини вчиняються в економіці — суспільно позитивному процесі, який повинен мати наслідком економічні Добутки суспільства. Злочини у сфері економіки шкодять їй, во-
4 7-328 97
Глава 2
ни не є частиною останньої, а вчиняються всупереч її Інтересам, у сфері її функціонування, тобто у сфері економіки.
Широко використовується також термін «економічна злочинність». Але при його вживанні зразу виникає питання, що означає «економічна». Якщо та, яка вчиняється в сфері економіки, то так її і слід називати. Але термін «економічна» має й інше значення. Коли говоримо, наприклад, «економічна діяльність», то передусім виокремлюємо діяльність, яка має економічний інтерес, економічну мету. Економічний інтерес — це інтерес отримання через економічну діяльність прибутку, додаткової вартості. Але злочини у сфері економіки якраз суперечать економічній меті суспільства, легальних учасників економічних відносин. Злочинні прояви у цій сфері перешкоджають досягненню цієї мети, реалізують інтереси, нерідко й економічні, окремих осіб, груп, які, як правило, суперечать загальносуспільній меті або інтересам легальних учасників економічних відносин. До того не всі злочини у сфері економіки, наприклад значна частина злочинів проти власності, що становить основу економіки, вчиняються учасниками економічної діяльності або мають саме економічний інтерес. Водночас переважна частина державної, комунальної і колективної, а тепер уже і значна частка приватної власності, становлять матеріальну основу економіки. Таким чином, термін «економічна злочинність» потребує низки уточнень та застережень, що утруднюють його застосування.
Подвійне значення має й термін «економічна спрямованість» за вживання його стосовно злочинів у сфері економіки. Якщо термін «спрямованість» вказує сферу, на яку спрямовуються або у якій вчиняються злочини, то це — сфера економіки. Коли ж спрямованість пов'язується із наявністю економічного інтересу, то, як уже зазначалося, не всі злочини у розглядуваній сфері, зокрема значна частина посягань на власність, маючи, безперечно, корисливу мо-тивованість, мають також і економічний інтерес.
Як зазначалося у попередній главі, потребує уточнення й поняття користі як мотиву вчинення багатьох злочинів. Це стосується і злочинів, вчинюваних у сфері економіки. Прибуток, доход — безсумнівні результати вигоди за економічної діяльності. Отримання останніх не може бути підставою для морального, правового, у тому числі кримінальне караного, осудження як проявів
98
Злочинність у сфері економіки та запобігання їй
користі. Вже зазначалося, що більш точним критерієм суспільної оцінки прибутку, доходу, загалом користі має бути визнаний спосіб задоволення корисної (тобто матеріальної) потреби. Суспільне прийнятний спосіб отримання прибутку, в тому числі через легальну економічну (з економічним інтересом) та іншу господарську діяльність, є цілком правомірним та поступово морально виправдовуваним. Суспільне неприйнятний спосіб прибутку, в тому числі й через економічну діяльність, наприклад через отримання позаконкурентного становища на ринку, звільнення від сплати податків і інше, негативно оцінюється ринковою мораллю. Використання суспільне небезпечного, передусім злочинного способу задоволення економічного інтересу, визнається протизаконним, у тому числі кримінальне караним.
Таким чином, за нового розуміння користі можна визначити її співвідношення з економічним інтересом так: економічна діяльність завжди має матеріальний економічний інтерес, але не завжди може оцінюватися як корислива у новому розумінні цієї ознаки. Вона набуває ознаки протизаконної, зокрема кримінальне караної корисливості у разі використання суспільно неприйнятного та його вищого ступеню — суспільно небезпечного способу її задоволення (досягнення).
Неприйнятним для визначення злочинності у сфері економіки є й термін «тіньова економіка». Цей термін загалом є не правовим, а економічним, окреслює нелегалізовану сферу економіки, лише частиною якої є кримінальна економіка (ведеться кримінальними засобами, у кримінальний спосіб).
Отже, можна підвести підсумок, що загальною та більш адекватною для визначення злочинності, яка нас цікавить, є насамперед ознака місця її вчинення, тобто «у сфері економіки».
Тепер потрібно визначити межі цієї сфери. Вони визначаються не кримінологічними, а економічними ознаками та поняттями, насамперед поняттям «економіка», яке кримінологія має наразі використовувати. Часто поняття економіки ототожнювалося з поняттями «народне господарство» або «сукупність суспільних відносин у сфері суспільного виробництва, розподілу та обміну». ^•Де цим поняттям бракує визначення головної мети, цілі еко-оміки — забезпечити бажаний раціональний результат. Адже еко-
99