Глава 1

ня особи квартирного злодія¹. За часів суверенної України деякі дані кримінологічного аналізу квартирних крадіжок наводилися у працях О. М. Литвака², А. Ф. Зелінського та М. Й. Коржанського³. Більш повна кримінологічна характеристика квартирних крадіжок, як і загалом злочинів проти приватної власності, місти­лася у підручнику з кримінології, виданому у 1997 р. за редакцією В. Г. Лихолоба та В. П. Філонова⁴. Багато з наведених у цих працях характеристик зберегли своє значення донині, інші змінилися. Так, майже у всіх виданнях квартирні крадіжки відносили до так званих міських злочинів, які здебільшого вчинялися у містах, пе­редусім обласних центрах, де їх питома вага досягала 70 %. Зазна­чене пояснювалося: високою густотою населення, інтенсивною внутрішньоміською міграцією, можливостями швидко зникнути з місця крадіжки, ізольованістю помешкань міських жителів, недо­статнім запровадженням охоронної сигналізації тощо.

Як свідчать сучасні дослідження, міська «прив'язка» квартир­них крадіжок дещо змінилася. З одного боку, захищеність багатьох міських квартир помітно поліпшилася через блокування під'їздів, обладнання броньованими дверима, електронною сигналізацією тощо. З другого боку, значно зросла поширеність крадіжок з по­мешкань та господарських будівель у сільській місцевості та з дач. В. І. Скрибець, що спеціально вивчав корисливу злочинність у сільській місцевості, обґрунтовано дійшов висновку, що у ній «реалізуються суттєві протиріччя суспільства на даному етапі його розвитку у відповідних сільських регіонах»⁵. Проявом цих протиріч стало значне зниження життєвого рівня сільського населення, дефіцит робочих місць, занедбання організації економічного розвитку АПК після приватизації землі та майна ко­лективних господарств, що призвело до спаду виробництва, відсутності заробітку, зубожіння сільського населення, побутової

¹ КузІІецов В. А. Личность квартирного вора / ПроблсмьІ изучения личности правонаруши- теля: Сб. ІІауч. трудов ВНИИ МВД СССР. - М., 1984. - С. 88-95.

² Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. — К., 1997. — Розділ II.

³ Зеліпський А. Ф., Коржтіський М. Й. Корислива злочинна діяльність. — К., 1998.

¹ Криминология: Учебник для слушателей й курсантов учебньїх заведений МВД УкрашІьІ / Под. ред. В. Г. Лихолоба й В. П. Филонова. - К., 1997. - Глава XX.

Скрибець В. І. Корислива злочинність в сільській місцевості та її попередження органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - К., 1998, - С. 9.

76

Злочини проти прав і свобод людини і громадянина, запобігання злочинним...

моральної деградації, поширення пияцтва, крадіжок, грабежів. Наведені чинники поєдналися з помітним зниженням службової дисципліни, відповідальності та професіоналізму, а також скоро­ченням штатів працівників органів внутрішніх справ сільської місцевості, які у багатьох випадках залишають населення сіл фак­тично поза захистом. Таке ж, якщо не гірше, становище із його здійсненням й щодо помешкань дач та дачного майна. Злочинні посягання стосовно них змінили уявлення щодо сезонності крадіжок з помешкань. Якщо раніше дві третини останніх припада­ли на весняно-літній період, то тепер за рахунок крадіжок у сільській місцевості та з дач значно зросла питома вага цих посягань вчинюва­них восени, коли достиг та зібраний врожай, і навіть взимку.

Посилюється кримінологічне значення факторів ізольованості і навіть відчуженості, які характерні для більшості мешканців міських квартир, передусім у багатоповерхових будинках, що створює сприятливу обстановку для крадіжок. Разом із удоскона­ленням технічних засобів охорони квартир зростають озброєність та навички злодіїв у подоланні цих засобів, дистанційному сте-, женні та підслуховуванні мешканців квартир, особливо якщо йдеться про помешкання насичені валютою, значновартісними ко­штовностями, антикваріатом, картинами тощо. Водночас слід підкреслити, що через зубожіння значної частини населення, падіння його купівельної спроможності квартира нерідко перетво­рюється у місце, де є мінімальний обсяг речей першої не­обхідності: одягу, взуття, побутового забезпечення. Викрадення останніх часто ставить сім'ю у безвихідь, позбавляє засобів існу­вання. Тому реальне соціальне значення збитків, завданих крадіжкою, часто є незрівнянно вищим номінальної вартості вкра­деного. Це також примітивно не бралося до уваги законодавцями при скасуванні кримінальної відповідальності за так звані «мало­вартісні» крадіжки та насамперед ініціаторами цієї зміни, які дба­ли не про захист прав людей, а про зменшення у такий спосіб сво­го службового навантаження та штучне «покращання» результатів особистої діяльності. Проблема крадіжок із квартир та інших по­мешкань громадян залишається чи не найгострішою серед тих, що визначають ненадійність та небезпеку умов побуту сучасного ук-Раїнського суспільства.

77