Глава 9 •і;

логічних якостей, а також наукової організації їх праці, передусім у небезпечних умовах; зміцнення виробничої, технологічної, еко­логічної, транспортної і загалом соціальної дисципліни; виховання у населення поваги до суспільної організації та унормування, по­чуття відповідальності за його дотримання, а також правових, мо­ральних норм та правил культури у людських відносинах тощо.

Як і стосовно злочинності загалом, особливе значення щодо за­побігання необережній злочинності мають цілеспрямовані щодо цієї мети спеціально-кримінологічні заходи. Не можна погодити­ся з думкою про те, що стосовно запобігання необережній злочин­ності спеціально-кримінологічні заходи мають «певною мірою обмежений характер порівняно з попередженням умисних злочинів»¹. Діяльність, що спеціально спрямована на запобігання злочинам, завжди має особливе значення стосовно цієї мети порів­няно із загальносоціальними заходами. Інша річ, що здійснення заходів спеціально-кримінологічного запобігання необережній злочинності має свої особливості порівняно з іншими різновидами злочинності, однак від цього не знижується його значення.

Насамперед слід виділити програмні державні заходи, що спря­мовані на запобігання та відвернення різноманітної небезпеки, яка створює сприятливі умови вчиненню необережних злочинів. Се­ред документів, що містять програмні заходи зазначеного змісту, можна назвати Національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 рр., Основні напрями розвитку трудового потенціалу на період до 2010 р., Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів, забезпечен­ня екологічної безпеки та інші.

Серед спеціально-кримінологічних заходів загального мас­штабу, що мають здійснюватися на загальнодержавному рівні, потрібно назвати:

— забезпечення чіткої регламентації загальних норм і правил техніки безпеки, екологічної та іншої безпеки, що має доповнюва­тися відповідною регламентацією на галузевому та регіональному рівнях;

¹ Кримінологія: Загальна та Особлива частини / За рсд. І. М. Даньшина. — С. 312.

696 *

Злочини, вчинені з необережності

• удосконалення нормативного регулювання вилучення з по­ бутового обігу небезпечних предметів (зброї, отруйних, вибухо­ вих, радіоактивних речовин) та на регіональному рівні — неухиль­ не дотримання цих нормативних приписів;

• організацію загальнодержавної системи навчання праців­ ників правилам поведінки у небезпечних ситуаціях та їх практич­ не запровадження на галузевому, регіональному та особливо об'єктовому рівнях;

• посилення юридичної відповідальності осіб, у тому числі ок­ ремих категорій працівників, за недотримання встановлених пра­ вил безпеки;

• загальне підвищення культури та виховання нормоприйнят- ної поведінки громадян у небезпечній (техногенній, екологічній, пожежонебезпечній, дорожньо-транспортній тощо) ситуації, ре­ алізація відповідних заходів на всіх рівнях: галузевому, регіональ­ ному, об'єктовому, стосовно певних соціальних груп; підвищення рівня викладання та отримання практичних навиків зі шкільного курсу «Безпека життєдіяльності»;

• удосконалення законодавчого регулювання визначення розміру заподіяної шкоди з урахуванням вини адміністрації, по­ рушника та потерпілого та її реального відшкодування, а також позбавлення порушника можливості повторно заподіяти шкоду (позбавлення права займатися певною діяльністю, займати певні посади тощо);

• посилення боротьби з пияцтвом та загальне підвищення культури вживання спиртних напоїв, у тому числі за умов реаль­ ної або потенційної небезпеки життю і здоров'ю людей.

Серед подібних цілеспрямованих заходів, що мають здійсню­ватися на галузевому та регіональному рівнях, крім вже зазначе­них для цих рівнів, слід назвати:

• встановлення надійного контролю за небезпечною ситуацією на території регіону, об'єктах галузі, раннє виявлення та нейт­ ралізація небезпечних факторів відхилень, неузгодженостей; ос­ таннє стосується контролю і на об'єктовому рівні;

• регламентація операцій, процедур, професійних дій у типо­ вих «нештатних» ситуаціях, стандартів поведінки у них;

» 697