Глава 9

рівнях всієї країни, окремого регіону чи суспільної галузі, окре­мого об'єкта (підприємства, установи), соціальної групи;

• індивідуальні, які спрямовуються на окрему особу та мають на меті усунення причин і умов вчинення необережного злочи­ну саме цією особою.

Розглянемо зміст та форми зазначеної діяльності за окремими напрямками, масштабом та рівнями здійснення. Одночасно зазна­чимо особливості, якими відрізняється діяльність щодо запобіган­ня необережній злочинності від такої ж діяльності стосовно зло­чинності загалом, у тому числі умисної злочинності.

Почнемо із загальносуспільних заходів щодо вирішення про­блем та здійснення завдань розвитку, реформування, удосконален­ня суспільства, які мають створити підґрунтя для усунення соціальних передумов необережної злочинності. Зазначимо, що для запобігання останньої особливе значення має усунення соціальних передумов виникнення та дії умов, які сприяють її зумовленню. Ця особливість пов'язана з тим, що, як уже зазнача­лося, зумовлення необережної злочинності значною мірою визна­чається впливом середовищних елементів у їх співвідношенні з особистісними елементами за названими вище першим та другим варіантами. Тому розвиток та удосконалення цього середовища, зо­крема наявної у ньому техніки, технологій, транспортних засобів, комунікацій, екологічної обстановки, людських взаємовідносин тощо, функціонально виконують роль усунення соціальних переду­мов необережної злочинності. До заходів щодо усунення останніх слід віднести:

• структурну перебудову промисловості, відновлення та онов­ лення виробничого потенціалу, основних фондів, передусім техніки, технологій, засобів управління виробництвом;

• розвиток та удосконалення ринкових відносин, вільної кон­ куренції, усунення викривлень у цих процесах, особливо зумовле­ них суб'єктивно-корисливими інтересами;

• наведення порядку у здійсненні приватизації на основі суво­ рого додержання вимог законодавства, принципів неупередженої конкуренції, максимальної прибутковості для держави, виведення процесів приватизації з-під визначального владно-кланового впливу та залежності;

694

Злочини, вчинені з необережності

• удосконалення системи оподаткування та адміністрування податків, забезпечення їх сплати за встановленими ставками усіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх владної, кланової, родинної належності;

• конструктивне удосконалення транспортних засобів, шляхів сполучення, автоматизованих інформаційних систем, інших ко­ мунікацій, засобів зв'язку та управління;

• докорінний перегляд принципів наповнення та витрачання коштів Державного бюджету з метою більш певного задоволення потреб удосконалення виробництва, транспортного, шляхового за­ безпечення, умов життєдіяльності суспільства;

• послідовне цілеспрямоване удосконалення системи правоза- стосування та правозабезпечення, підвищення поваги до права та іншого нормативного регулювання, правової освіти та культури, удосконалення законодавства, в тому числі через наближення йо­ го до цивілізованих європейських стандартів;

• посилення державного та суспільного впливу на удоскона­ лення відносин, що регулюються мораллю, підвищення значення моральних вимог, основних засад культури спілкування, загально­ людських цінностей, забезпечення прав, свобод та суспільне прий­ нятних інтересів людини, підвищення престижу знань, освіти та науки.

Близькими за змістом до заходів щодо усунення соціальних пе­редумов формування причин і умов необережної злочинності є за­ходи її запобігання загальносоціального характеру, які також, як і перші, не мають цільового спрямування на усунення причин і умов цього різновиду злочинності, але результатом їх здійснення є побічний опосередкований вплив на забезпечення безпечних умов виробництва, транспортного сполучення, природовикористання, здійснення людської діяльності в інших життєвих сферах та зага­лом людських взаємин. До заходів загальносоціального характеру слід віднести: розвиток науково-технічного прогресу; удосконален­ня техніки, технологічних процесів, знарядь і засобів виробництва; впровадження сучасних засобів механізації, автоматизації, комп'ютеризації виробництва, управління, технічного оснащення сфери побуту; запровадження методів професійної орієнтації, відбору працівників з урахуванням їх психофізіологічних та психо-

695