Глава 9

Звичайно, що в зумовленні необережних злочинів беруть участь і особистісні елементи. Серед останніх, крім тих, що безпосередньо спричинюють ці злочини, можна назвати й інші, які виконують роль умов, що сприяють спричиненню або реалізації злочинного наміру. Частина з них сприяє формуванню суспільне неприйнят­ної спрямованості особистості особи, що вчиняє необережні зло­чини. Серед них можна назвати:

• індивідуальні характерологічні, емоційні та морально-психо­ логічні властивості, що гальмують раціонально-розсудливе став­ лення до навколишнього середовища, подій, явищ та стимулюють необережну мотивацію вчинків;

• усталені звички діяти традиційно, загальноприйнято, які та­ кож перешкоджають розсудливому зумовленню вчинків у середо­ вищі (ситуації), що потребує через свою небезпечність окремого зваженого обміркування;

— низька внутрішня культура, несформованість розуміння суспільного інтересу як свого власного, потреби суспільної упо­ рядкованості, регламентації поведінки згідно з унормуваннями, зокрема спеціальними нормами, що зумовлені складністю, небез­ печністю середовища;

• спотворене уявлення про допустимість відхилення від норм, що забезпечують техніку безпеки на виробництві, безпеку руху та експлуатації транспорту, пожежну, екологічну, санітарну, епідеміо­ логічну та іншу безпеку; це уявлення має різну мотивацію: припу­ щення, що унормування наразі є необов'язковим, «казенним» перестрахуванням; індивідуальне бажання перевищує суспільне обмеження; помилкове сподівання стосовно можливості уникнути небезпечних наслідків через власну спритність, допомогу інших людей, досвід минулих подібних порушень, вдалий збіг обставин, несподівану вдачу тощо;

• обмежені психофізіологічні властивості щодо швидкості ре­ акції, можливості зосередження, певних видів функціональної діяльності, їх зміни стосовно зміненої ситуації, а також індивіду­ альні особливості, зумовлені аномаліями психіки межового харак­ теру (див. главу 8 «Злочини осіб з аномаліями психіки межового характеру, що не виключають осудності»; названа група індивіду­ альних особливостей справляє свій вплив передусім у вчиненні імпульсивних необережних злочинів).

690

Злочини, вчинені з необережності

Слід зазначити, що наведені середовищні та особистісні еле­менти виконують більшу чи меншу роль як сприятливі умови для необережних злочинів загалом. Вони по-різному, в тому числі більш конкретно, проявляються в зумовленні окремих різновидів останніх. У цьому процесі беруть участь й інші середовищні та особистісні елементи, специфічні лише для зумовлення цього різновиду необережної злочинності.

Через значне переважання у цьому різновиді злочинності суспільне небезпечних діянь, спрямованих проти безпеки руху та експлуатації транспорту, доцільно окремо назвати умови, що сприяють їх вчиненню. На підставі спеціального кримінологічно­го аналізу зазвичай називають такі:

• невиконання водієм правил безпеки дорожнього руху, а саме: перевищення швидкості, виїзд на смугу зустрічного руху, викори­ стання несправного транспорту, перевантаження транспортного засобу;

• керування транспортом після вживання алкогольних напоїв, у хворобливому стані, при гострому емоційному збудженні, відволіканні уваги від контролю руху;

• вихід пішоходів на проїжджу частину, перехід її у невстанов- леному місці;

• поверховість працівників Державтоінспекції МВС України у проведенні технічного огляду транспорту, перевірки професійних знань та вмінь осіб, що прагнуть отримати право на керування транспортом, корисливі зловживання при виконанні цих функцій та відповідних операцій;

• невикористання водієм і пасажирами пристосувань індивіду­ альної безпеки;

• порушення нормативів робочого часу, що викликає психо­ логічне перенапруження водія;

• віктимна поведінка пасажирів;

• конструктивні недоліки автотранспортних засобів, особливо системного керування та гальмування;

• неналежний контроль технічного стану автотранспортних за­ собів з боку власників та Державтоінспекції МВС України;

• недостатнє фінансування дорожнього господарства, що пере­ шкоджає підтриманню у належному стані автомобільних шляхів і

691

Глава 9 >

доріг, дотриманню нормативів їх прокладення, утримання, ремон­ту; за останні 5 років фінансування на зазначені цілі скоротилися майже у 3 рази.

У матеріалах багаторічного дослідження кримінологічної ха­рактеристики злочинів проти безпеки дорожнього руху серед умов, що сприяють їх вчиненню, які автор, як і причини останніх, справедливо відносить до складових цієї характеристики, пере­дусім зазначені: 1) низька якість, а інколи й фальсифікація послуг, що надаються в процесі підготовки (навчання) до одержання пра­ва на керування транспортними засобами, особливо щодо отри­мання навиків практичного водіння; 2) організаційні недоліки у діяльності суб'єктів експлуатації транспорту, які належним чином не виконують вимог законодавства про дорожній рух, програм і нормативних документів Кабінету Міністрів; 3) неналежна ор­ганізація нагляду та контролю дорожнього руху, передусім з боку Державтоінспекції; 4) недостатньо безпечний стан середовища ру­ху, передусім дефекти дорожнього покриття; 5) неналежна по­ведінка суб'єктів (учасників) дорожнього руху, низька дисципліна водіїв щодо правил руху; 6) невідповідність технічних параметрів та несправність транспортного засобу; 7) погодні умови та непри­стосованість шляхів до ускладнення останніх; 8) нестабільність та суперечливість нормативно-правового регулювання дорожнього руху, у тому числі організації діяльності ДАІ¹. До цього можна до­дати нескінченні та здебільшого необгрунтовані «радикальні» ре­формування організації служби ДАІ замість підняття її про­фесіональності, моральності та підвищення дисципліни водіїв.

$ 3. Запобігання необережним злочинам

Діяльність щодо запобігання необережним злочинам організо­вується та здійснюється на загальних методологічних та ор­ганізаційних засадах, які визначені для запобігання злочинності загалом. Як і стосовно останньої та інших її різновидів, діяльність щодо запобігання необережним злочинам будується за принципом «відповідності», тобто вона має за своїм спрямуванням, «адресата-

¹ Мисливий В. А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. — С. 215-220.

692

Злочини, вчинені з необережності

ми» відповідати тим явищам, процесам, фактам, діяльнісним про­явам тощо, які відіграють роль причин і умов, що зумовлюють їх вчинення. Наскільки обґрунтовано і предметне визначені останні, наскільки точно стосовно них спрямовується запобіжна діяль­ність, настільки повно можна очікувати настання результатів цієї діяльності — усунення або скорочення (нейтралізацію) дії зумов-лювального впливу причин і умов необережної злочинності та зре­штою — її запобігання.

Діяльність щодо запобігання необережній злочинності будується за тими ж напрямками та рівнями, як і злочинності за­галом. Так само, як і стосовно останньої, ця діяльність ґрунтується насамперед на вирішенні у суспільстві масштабних проблем, здійсненні основних завдань його цивілізаційного розвитку, ре­формування та удосконалення, завдяки чому створюється під­ґрунтя усунення дії соціальних передумов формування причин і умов злочинності загалом і необережної злочинності зокрема. Скорочення дії соціальних передумов злочинності фактично ви­ходить за межі діяльності щодо її запобігання, оскільки не має предметної запобіжної мети і створює лише соціальне підґрунтя цієї діяльності стосовно необережної злочинності.

Запобігання необережній злочинності частково відбувається і за рахунок заходів, які здійснюються у суспільстві щодо запобіган­ня злочинності загалом. Співвідношення між цими видами діяль­ності визначається за принципом побудови організованих систем. Перша (стосовно необережної злочинності) є підсистемою шир­шої системи, якою є друга (стосовно злочинності загалом).

Запобігання необережній злочинності, як і будь-якій злочин­ності, має такі напрямки:

• загальносоціальний, заходи якого не мають цільового спрямування на запобігання дії причин і умов цього різнови­ ду злочинності та злочинності загалом, але опосередковано сприяють цьому;

• спеціально-кримінологічний, заходи якого мають цільове спрямування щодо усунення (нейтралізації) дії причин та умов необережних злочинів та поділяються за масштабом на:

• загальні, що спрямовуються на причини й умови цих зло­чинів загалом або певний їх різновид та здійснюються на

693