- •Курс сучасної української кримінології: теорія і практика у 3 книгах.
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 1
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 "
- •Глава 2 '' - ' 1"-і''" "•і"!г' : •' •
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2
- •Глава 2 • -••• •
- •§ 1. Сутність, поняття
- •Глава 3 ч
- •Глава 3 • • -; .......
- •Глава 3 . . .. . .,.,.,,•,• • • • ,,,-,. ... .-•.•••
- •Глава 3 .
- •Глава 3 •:
- •Глава 3 --«-.; ' - •:-.- ;
- •Глава 3 *"" • "'•' '"" "'•''" " ''"' '• '
- •Глава 3 ;, ,
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ' '•' •
- •Глава 4 * •''' і-г-:і--.-!.''-'7 •• •-•••' ..,•'.— ••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ---• ••-'•• • •- • • : ••'• '
- •Глава 4 • .'пі"'.!»*"?!- • ••-••'»
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 •,,,,•••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •1. Види злочинів організованої злочинності національного поширення:
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 - .-. -:- •• - --'•••- '•••,-••
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 ""
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 9
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Удосконалення кримінального, кримінально-процесуально го, адміністративного, цивільного законодавства;
- •Інформаційне забезпечення діяльності правоохоронних та інших органів, що беруть участь у боротьбі з організованою зло чинністю;
- •Заходи протидії різним формам негативного соціально-пси хологічного впливу на суспільство в інтересах організованої зло чинності;
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •6. Інституційне та функціонально-організаційне реформування системи правоохоронних органів, що мають здійснювати запобігання та протидію фактам організованої злочинної діяльності.
- •Глава 4 . • • .'
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4 • !
- •Глава 5 / ••••.• • м
- •Глава 5
- •Глава 5 • '""•'• ' • ' '"•''' • • ' -•-•••.- ,.•..-••
- •Глава 5 -' ••
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5 '•' '"' •'""'"" ' " '• -':'" ' ••--•-.••• •
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 5
- •Глава 6 Злочинність неповнолітніх
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 •!•'••-•••
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6 гг*-!'ї 'гг"!-*':'!1''"',-!*-
- •Глава 6 ; ••• '
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 6
- •Глава 7 Рецидивна злочинність
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •1. Засуджені, що визнали свою вину у вчиненні злочину та:
- •1.1. Розкаялися, у тому числі:
- •1.2. Не розкаялися:
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 -;•; цн-'н',-- • /*
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 '•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7 ; ?
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 4. Особливості злочинності ув'язнених, ,
- •Глава 7 ' '"•
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •З недоліками організаційно-управлінської та оперативної діяльності установ позбавлення волі;
- •З криміногенним впливом кримінального середовища в ус тановах позбавлення волі.
- •Глава 7
- •1. Загальні заходи щодо усунення (нейтралізації) умов, які сприяють злочинності в установах позбавлення волі, в тому числі стосуються:
- •2. Спеціалізовані заходи щодо виявлення та запобігання ускладненню криміногенних ситуацій, в тому числі:
- •Глава 7
- •3. Спеціалізовані заходи щодо протидії кримінальній субкуль-турі, а саме:
- •Глава 7
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8 - .•.•..•и/.-п ••,•/••- - .-- • „ - ••
- •Глава 8
- •§ 3. Вплив психічних аномалій, що не виключають
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 9 Злочини, вчинені з необережності
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 -
- •Глава 9
- •§2. Стан необережної злочинності.
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9 •і;
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
Глава 9
мографічних, кримінально-правових, морально-психологічних ознак, які є загальними стосовно всієї сукупності зазначених осіб. При цьому щодо соціально-демографічної характеристики вказується, що серед цих осіб переважали чоловіки (до 98 %), представники вікової категорії від 20 до 40 років (80 %), а серед останніх майже половина — від 20 до ЗО років (47 %), а також особи, які мали сім'ю (66 %), постійне місце проживання (98,7 %), неповну середню освіту, відносно тривалий час роботи за спеціальністю (94 %), за своїм соціальним становищем належали до робітників та селян1.
Навіть перше ознайомлення з наведеними загальними даними породжує сумнів у можливості характеризувати ними особу у різних різновидах необережних злочинів, зокрема вчинених проти довкілля, безпеки виробництва. Наведені дані, очевидно, відображають соціально-демографічні показники осіб, які вчинили злочини переважно проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Останні за чисельністю значно виділяються серед інших необережних злочинів (до 75 %). Тому характеристики осіб, що вчинили злочини проти безпеки руху та експлуатації пранспорту, можуть визначально впливати на наведені загальні дані. Зазначене припущення знаходить підтвердження при розгляді поданих далі даних щодо інших ознак необережних злочинців. Тут вказується, що 80 % з них раніше відбували покарання за порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту, майже 15 % — за вчинені з необережності вбивство або тяжке чи середньої тяжкості тілесне ушкодження, 56 % при вчинені злочину з необережності перебували у стані алкогольного сп'яніння, 60 % раніше позбавлялися права керування автотранспортними засобами. Виключну приналежність до осіб, що вчинили дорожньо-транспортні необережні злочини, мають і наведені далі дані щодо морально-психологічних ознак особистості. Зрозуміло, що ознаки та риси особи лише одного, навіть переважаючого різновиду необережної злочинності не можуть дати уявлення про загальні її особистісні характеристики.
1 Курс кримінології: Особлива частина: Підруч. у 2-х ки. — Км. 2 / За заг. рсд. О. М. Джужи. - К„ 2001 - С. 140-146.
682
Злочини, вчинені з необережності
В іншому виданні О. В. Лисодєд, поряд з наведенням загальних негативних морально-психологічних рис осіб, які сприяють вчиненню необережного злочину, зокрема несформованості обов'язку і відповідальності, що виявляються у безтурботності, легковажному, недисциплінованому ставленні до соціальних норм, невмінні або небажанні правильно оцінити і спрогнозувати можливі наслідки своєї поведінки, розділив типові характерологічні ознаки цих осіб залежно від виду необережності. Для осіб, дії яких кваліфікувалися як злочинна самовпевненість, типовими названі внутрішня недисциплінованість, хибне самоутвердження, кар'єризм, егоцентризм, безапеляційність, азарт, бравада, авантюризм, схильність до ризику, невиправдана завзятість. Для тих, хто діяв за злочинною недбалістю, характерними визнані неуважність, розхлябаність, небажання адекватно оцінити свої можливості, зосередити інтелектуальні та вольові зусилля на аналізі ситуації, прийняття на себе обов'язків, які їм не під силу виконати, тощо. Поряд з цим автор намагається дати загальну характеристику особистості осіб, які вчинили необережні злочини, вбачаючи, що вона не має яскраво вираженої антисоціальної спрямованості, яка характерна для осіб, що вчиняють умисні злочини. Водночас він допускає формування установки на постійне порушення відповідних норм та можливість віднесення необережного злочинця до стійкого і навіть злісного типу1.
Позитивно оцінюючи останню спробу дещо урізноманітнити характеристики морально-психологічних рис осіб, що вчиняють необережні злочини, залежно від виду необережності, не можна не помітити непослідовності та навіть деякої суперечливості у намаганні визначити соціальну типовість та інші риси особистості цих осіб на підставі єдиних характеристик та оцінок, незалежно від різних різновидів необережних злочинів. Зазначена непослідовність, а в кінцевому рахунку неповнота кримінологічної характеристики особистісного фактора необережних злочинів пов'язана із непродуктивною спробою характеризувати особу, яка їх вчиняє, як однозначний предмет, що має однакові риси і властивості та
1 Кримінологія: Загальна та Особлива частини / За рсд. І. М. Даньшипа. — X., 2003. — С. 307-308.
683
