Глава 9

син визначає особа з огляду на найбільшу прийнятність для себе та сподівання, що інтереси суспільства і власне природи не пост­раждають, або зовсім не бере їх до уваги;

б) суспільна організоване середовище, яке є результатом діяль­ ності людей та сферою її здійснення; його різновидами є:

— середовище відносин за схемою «людина-техніка», в тому числі:

• виробниче середовище з відповідним технічним оснащен­ ням, використанням небезпечних технологій, матеріалів, речо­ вин, інших засобів виробництва;

• середовище міжлюдського зв'язку і сполучення, передусім транспортного з використанням техніки, машин, які є джере­ лами підвищеної небезпеки;

^; • середовище відносин за схемою «людина для людей», в тому числі:

• середовище професійного обслуговування: комунального, торгівельного, громадського харчування, медичного, фарма­ цевтичного, у надзвичайних ситуаціях тощо;

• середовище службового обслугування у сфері управління, контролю безпечних умов життєдіяльності (санітарних,

¹ радіаційних, будівельно-експлуатаційних тощо).

У суспільне організованому середовищі особа зобов'язана діяти відповідно до визначеної у ньому організації, яка реалізується че­рез унормованість відносин, умов діяльності. Необережний зло­чин є результатом недотримання зазначеної організації: помилко­вого сподівання ненастання (відвернення) небезпечних наслідків, упередженню яких слугує унормованість, або нехтування дотри­манням останньої;

в) побутове середовище людських відносин за схемою «людина — людина», яке не є жорстко унормованим правовими нормами, сто­ сунки у ньому складаються з огляду на норми загальнолюдської моралі та культури, згідно з якими вищою цінністю є людина з її правами, свободами, суспільне прийнятними інтересами; вчинен­ ня необережного злочину, наслідком якого є заподіяння шкоди життю, здоров'ю, честі, гідності людини, є проявом нехтування на­ званими цінностями.

2. Характерною кримінологічною ознакою майже всіх необе­режних злочинів (за винятком вчинюваних у побутовому середо-

678

Злочини, вчинені з необережності

вищі) е порушення спеціальних обов'язкових норм, правил, стан­дартів поведінки, що визначені з урахуванням особливостей сере­довища (його суспільної цінності, підвищеної небезпечності, ви­сокої ймовірності спричинення шкоди життю і здоров'ю людей тощо). Порушення згаданих нормативів відбувається у різний спосіб, але найчастіше через вчинення дії без дотримання вста­новлених безпечних умов, з перевищенням меж безпеки або через бездіяльність щодо виконання передбачених застережень, умов, які убезпечують настання небажаних суспільне небезпечних наслідків.

3. Переважна більшість необережних злочинів характери­зується завданням значної шкоди суспільству, державі, а від деяких з них, приміром від Чорнобильської катастрофи, шкода набула планетарного масштабу. В Україні, як і в багатьох інших країнах, не вироблена та не використовується кримінологічна методика визначення ціни злочину, не зводяться воєдино дані обліку про шкоду, заподіяну злочинними проявами, в тому числі необереж­ними. Ці дані містяться у різних джерелах, у різних показниках, не завжди відтворюваних в офіційній статистиці. Згідно з опуб­лікованими вибірковими даними, в Україні за останні ЗО років на виробництві травмовано майже 4 млн працівників, тобто один із трьох, що зайняті у цій сфері. За згаданий час травмовані зі смер­тельним наслідком близько 100 тис. працівників, в основному у високопрацездатному віці. Протягом останніх років щороку на виробництві отримували травму від 35 до 50 тис. працівників, з них близько 1,5 тис. — смертельну. Спеціальні розрахунки показа­ли, що ризик стати жертвою або отримати професійне захворю­вання у виробничих умовах України у 5-6 разів перевищує його у розвинутих країнах з модернізованим виробництвом. Особливо небезпечною стала праця на вугільних копальнях, передусім у Донбасі. Країну періодично потрясають відомості про аварії та вибухи на шахтах із загибеллю десятків гірників. Підраховано, що кожна тонна видобутого вугілля несе травми та втрату здоров'я гірників. Значна кількість порушень безпеки виробництва з численними травмами допускається у хімічній, металургійній га­лузях, на рудниках, особливо із добування радіоактивних речо­вин, кольорових металів тощо.

679