Глава 9

зумовлюється спрямованістю її особистості, яка, отримавши суспільне небезпечний зміст, стає безпосередньою причиною зло­чині/. Водночас спричинення та загалом зумовлення злочину відбувається у тісній взаємодії з середовищем, його умовами, у певному співвідношенні особистісних та середовищних елементів. Особливість цього співвідношення при зумовленні необережного злочину полягає у тому, що визначальним у ньому здебільшого є зумовлювальний вплив елементів середовища. Чим більше ситуація, що передує необережному злочину, визначається ускладненими умовами середовища, в яких особі об'єктивно важко діяти, тим меншим є суб'єктивний фактор у зумовленні цієї ситуації. І навпа­ки, коли умови середовища об'єктивно не ускладнені, чітко унор­мовані доступними для розуміння та можливими до виконання правилами, тим більше зумовлення необережного злочину вирішальною мірою визначається суспільно неприйнятним став­ленням особи до зазначених норм і загалом до суспільної упоряд­кованості.

6. Спрямованість особистості особи, що вчиняє необережний злочин, за своєю соціальною типовістю належить до суспільно не­прийнятного типу (суперечить суспільним цінностям та інтересам). Залежно від активності її ролі в зумовлювальному співвідношенні з елементами середовища, суспільно неприйнятна спрямованість цієї особистості при подальшій типологізації може належати до асоціального, антисоціального або суспільно небезпечного типу. Визначення цієї належності має важливе кримінологічне значення для розуміння детермінації необережного злочину, ролі особистості та умов середовища у його зумовленні, механізмі вчинення, залеж­них від цього особливостей його запобігання.

§2. Стан необережної злочинності.

Кримінологічна характеристика злочинів,

що вчиняються з необережності

Характерною ознакою необережної злочинності є немож­ливість повною мірою визначити її рівень. Причинами цього є її неповна представленість у державній статистиці, облік у різних показниках (діяння, зареєстровані злочини, закінчені справи, по-страждалі жертви, завдані збитки), вкрай обмежене застосування

674

Злочини, вчинені з необережності

кримінально-правових норм та висока латентність, показники яких дорівнюють в окремих галузях, приміром у сфері екології, відповідно 1-3 % та 95 %. Через це поширеність необережної зло­чинності зазвичай визначають лише окремими розрізненими да­ними. Так, за даними В, А. Мисливого, за останні ЗО років (1975-2005 рр.) в Україні сталося понад 1,2 млн ДТП, в яких заги­нуло більше 200 тис. та поранено близько 1,3 млн людей. Серед злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транс­порту 52,8 % становлять порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспорт­ними засобами; 44,2 % — незаконне заволодіння транспортним за­собом¹. Згідно з офіційною статистикою, у 2005 р. в Україні було зареєстровано 12 559 кримінальне караних порушень правил без­пеки дорожнього руху, у тому числі 3319, що спричинили смерть; закінчено розслідуванням понад 300 справ про злочини проти без­пеки виробництва (статті 271-275 КК), більше 1,5 тис. справ про службову недбалість (ст. 367 КК); розслідувалося понад 2,5 тис. кримінальних справ стосовно порушень вимог пожежної безпеки, що спричинили загибель людей або майнову шкоду в особливо ве­ликому розмірі (ч. 2 ст. 270 КК).

Опубліковані у вітчизняній літературі результати проведеного у різні часи аналізу узагальнених, навіть неповних даних щодо по­ширення необережної злочинності свідчать про динаміку її певно­го зростання протягом тривалого історичного періоду. Останнє є закономірним наслідком насамперед постійного збільшення об­сягів та ускладнення технічних засобів, машин, механізмів, інших джерел підвищеної небезпеки, а в останні роки — і їх прискорено­го старіння, розширення використання небезпечних матеріалів, речовин, технологій, пов'язаного з цим загострення екологічної ситуації тощо. Якщо у 50-х рр. минулого століття співвідношення необережної та умисної злочинності в Радянському Союзі, а тобто і в Україні, становило 1 до 71 (О. А. Герцензон), то у 60-х рр. дорівнювало 1 до 20, у 80-х рр. — 1 до 8-9. За розрахунковими да­ними, в Україні наприкінці 90-х рр. необережна злочинність досяг-

¹ Мисливий В. А. Злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (криміиальпо-ІІравове та кримінологічне дослідження): Авторсф. дис.... докт. юрид. наук. — К., 2005. - С. 15.

675